Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з наявних і запропонувати практичні заходи щодо удосконалювання організації управління підприємствами комунального господарства. Відповідно до поставленої мети і задач основні результати роботи полягають у такому: 1. На основі дослідження особливостей житлово-комунального господарства як галузі соціальної сфери, що розвивається в умовах ринкових перетворень, уточнено визначення комунального підприємства. Замість використання ознак галузевої приналежності запропоновано виходити з ознак видів діяльності: створення соціальних зручностей, виробництво, ремонт, транспортування, збереження продуктів, які здійснюються в інтересах територіального співтовариства і знаходяться в його повній чи переважній власності. За цими ознаками до комунальних підприємств віднесено: житлове господарство, водопостачання, водовідведення, газопостачання, теплопостачання, електропостачання, транспортне обслуговування населення, озеленення населених пунктів, ремонт мостів, доріг, готелю, лазні й пральні, ритуальні послуги. Сформульовано визначення "сільський регіон" як територіальне утворення, матеріальною основою якого є виробництво сільськогосподарської продукції та матеріальних послуг, а специфічною особливістю - його виробнича, соціальна, економічна комплексність. 2. На основі ретроспективного аналізу розвитку економіки країни і функціонування суб'єкта, який господарює, розкрито механізм управління цим багатогалузевим комплексом, що містить у собі взаємозалежні, але досить автономні підприємства, раціональне управління якими повинно базуватися на врахуваннi виробничих задач у галузевому й територіальному розрізах. Це дозволить поліпшити структуру підгалузей ЖКГ, усунути відомчі та місницькі тенденції, підвищити збалансованість розвитку житлово-комунального комплексу з умовами і факторами розвитку регіону. 3. Аналіз економічної ситуації в житлово-комунальному комплексі, розвитку сільської соціальної інфраструктури, досвіду країн з ринковою економікою і СНД дозволив у науково-методичному плані визначити основні напрямки реформування та удосконалення управління підприємствами комунального господарства при переході до ринку: переорієнтація діяльності на принципах самофінансування і комерційного розрахунку, пошук додаткових джерел фінансування, вирішення питань неплатежів, прискорена передача відомчих об'єктів у комунальну власність, зміцнення законодавчої бази, посилення ролі приватизації та формування ринку комунальних послуг, вирішення питання податку на землю і нерухомість, страхування квартир. Монопольне положення житлово-комунальних організацій в умовах ринкових відносин можна подолати шляхом оголошення конкурсів на обслуговування житлового фонду, тобто розробки й реалізації програми приватного змісту житла, введення системи державної житлової інспекції, що здійснює державний контроль за використанням і збереженням житлового фонду незалежно від його приналежності та форм власності. 4. Обгрунтовано організаційно-економічний механізм управління підприємствами в сучасних умовах, що являє собою систему технологічного, організаційного, економічного і соціального блоків. Цей механізм повинен відповідати вимогам адаптивності, ритмічності, безперервності, наступності та прямоточностi у процесі організації системи управління. 5. Сформульовано п'ять груп факторів, що визначають рівень розвитку й ефективність ведення комунального господарства на селі: техніко-технологічні, організаційно-господарські, загальноекономічні та соціально-економічні. Відповідно до цього організаційно-економічний рівень представлений структурними елементами: організаційно-технічним, організаційно-господарськими й економіко-господарськими. 6. На основі міжнародного досвіду муніципалізації соціальних об'єктів, вивчення законодавчих документів, практичних висновків щодо приймання об'єктів "Облсількомунгоспом" розроблено порядок прийому і методику розрахунку суми дотацій на передані об'єкти. 7. Обгрунтовано необхідність дворівневої системи управління, що відповідає вимогам ринкової економіки, поєднання галузевих і територіальних методів управління, запропоновано принципово нові схеми управління сільським житлово-комунальним комплексом на основі створення спеціального органу - виробничого управління. 8. На основі аналізу розвитку системи планування в умовах ринку сформульовано мету і завдання фінансового планування ЖКГ, в основу якого покладено схеми розвитку і розміщення основних галузей, демографічні прогнози регіонів, науково обґрунтовані нормативи. 9. Запропоновано схему взаємозв'язків стратегії та планування, на підставі чого досягається з'єднання довгострокового, середньострокового (тактичного) і оперативного планування, маркетингу, фінансового планування, розробки бізнес-планів. 10. Розроблено методику моніторингу платоспроможності населення на житлово-комунальні послуги, що базується на єдиному методичному підході до розрахунків обсягів субсидій, удосконаленні системи прогнозування доходів населення і визначенні необхідних фінансових засобів. |