У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення наукової проблеми організації пізнавальної діяльності школярів з початковим рівнем навчальних досягнень з хімії, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективних чинників організації цієї діяльності групової роботи, диференційованих завдань, алгоритмічних приписів та позакласної роботи. Теоретичний аналіз проблеми й одержані результати науково-дослідної роботи дають змогу зробити такі висновки: Пізнавальна діяльність є провідною діяльністю школярів і спрямовується на засвоєння знань. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що засвоєння знань це складний психолого-педагогічний процес, який тісно пов'язаний з навчально-пізнавальною діяльністю учнів і потребує відповідної організації та навчально-методичного забезпечення. Засвоєння знань відбувається з використанням фронтальної, групової та індивідуальної форм організації пізнавальної діяльності учнів. Аналіз літератури та шкільної практики показав, що кожна з них має як переваги, так і певні недоліки. Практичний стан організації пізнавальної діяльності учнів з початковим рівнем навчальних досягнень далекий від оптимального. Учителі не враховують належним чином індивідуальні особливості учнів з початковим рівнем навчальних досягнень, дидактичні можливості форм організації пізнавальної діяльності, що призводить до низького рівня засвоєння хімічних знань. У методичній літературі досліджувана проблема недостатньо висвітлена, а тому є актуальною на сучасному етапі розвитку української школи. На основі детального аналізу літературних джерел з’ясовано, що існують різні причини засвоєння учнями знань на початковому рівні (слабка самоорганізація, відсутність сформованих способів навчальної діяльності, уповільнений темп виконання навчальних завдань, негативне ставлення до навчання та ін.). У процесі дослідно-експериментальної роботи виявлено та теоретично обґрунтовано дієвість і доцільність застосування таких сприятливих для організації пізнавальної діяльності учнів з початковим рівнем навчальних досягнень дидактичних чинників: групової навчальної діяльності, диференційованих за рівнем складності пізнавальних завдань, алгоритмічних приписів, позакласної роботи. Доведено, що групова навчальна діяльність дає змогу активізувати пізнавальну діяльність школярів з початковим рівнем навчальних досягнень, формувати позитивну мотивацію до навчання, задовольнити в урочний час потребу в навчальному спілкуванні, перетворити навчання в цікавий та доступний для них процес. Працюючи в малих навчальних групах, учні з початковим рівнем навчальних досягнень мають змогу звернутися за поясненням до однокласників, бачити правильний розв’язок завдання, отримувати підтримку представників малої групи. Диференційовані завдання виступають засобом індивідуалізації навчання, створюють умови для пізнавальної діяльності всіх учнів класу, завдяки чому учні з початковим рівнем навчальних досягнень мають змогу працювати на посильному для них рівні та в доступному темпі. Дотримуючись зазначених в алгоритмічних приписах дій, учні з початковим рівнем навчальних досягнень самостійно розв’язують запропоновані завдання, навчальні дії їх спрямовуються на досягнення позитивного результату. Позакласна робота (виготовлення саморобних приладів, колекцій, виконання домашнього хімічного експерименту, додаткові заняття) сприяє розвитку пізнавального інтересу, створює комфортніші умови для навчального пізнання, ніж урочна діяльність. Педагогічним експериментом доведено ефективність виявлених та розроблених чинників організації пізнавальної діяльності учнів основної школи з початковим рівнем навчальних досягнень у навчанні хімії. Аналіз результатів формувального експерименту підтвердив педагогічну доцільність застосування групової навчальної діяльності, диференційованих пізнавальних завдань, алгоритмічних приписів та позакласної роботи як дидактичних чинників організації пізнавальної діяльності, що сприяють якісним змінам у навчанні учнів з початковим рівнем навчальних досягнень. Так, за час його проведення кількість учнів з початковим рівнем навчальних досягнень в експериментальних класах зменшилась з 16,1 % до 4,9 %, тобто в 3,3 разів, тоді як у контрольних класах відбулися мінімальні зрушення з різницею в 1,3 %. Цей висновок було зроблено на підставі порівняння середнього значення коефіцієнтів засвоєння знань досліджуваної категорії учнів в експериментальних та контрольних класах. Порівняльна ефективність навчання за експериментальною та традиційною методикою становить 27,9 %. За критерієм „Спрямованість особистості школяра, що визначає його ставлення до навчання”, у двох серіях формувального експерименту рівень мотивації навчання хімії учнів експериментальних класів був значно вищий, ніж контрольних. Щодо ступеня задоволення учнів експериментальних класів навчанням за експериментальною методикою, то по-кожному з чотирьох чинників (групова навчальна діяльність, диференційовані завдання, алгоритмічні приписи, позакласна робота) показники виявилися досить високими. У процесі дослідження створено методичне забезпечення для організації пізнавальної діяльності з хімії учнів 8-9 класів, до якого ввійшли тематичне планування; плани-конспекти навчальних занять; завдання для роботи учнів у складі малих навчальних груп; диференційовані за рівнем складності чотири варіанти завдань; алгоритмічні приписи для складання хімічних формул, рівнянь хімічних реакцій, для проведення розрахунків за хімічною формулою та хімічним рівнянням, приписи з виконання експериментальних завдань. За матеріалами дослідження розроблено методичні рекомендації та створено навчально-методичний посібник "Групова робота учнів на семінарських заняттях з хімії (8-9 кл)". Ми усвідомлюємо, що виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми організації пізнавальної діяльності учнів з початковим рівнем навчальних досягнень. Актуальним вбачаємо дослідження цієї проблеми у старшій школі, виявлення впливу різних видів позакласної роботи на результати засвоєння хімічних знань учнями з початковим рівнем навчальних досягнень. |
