У ході дослідження виявлено, теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови організації контролю навчальних досягнень, що забезпечують ефективність фахової підготовки курсантів ВВНЗ з вивчення гуманітарних дисциплін. 1. Дослідження теоретичних засад організації контролю навчальних досягнень дало можливість уточнити поняття «контроль», «діагностика», «оцінювання», «перевірка». Контроль навчальних досягнень розуміємо як взаємодію суб’єктів навчального процесу, що забезпечує виявлення реальних результатів навчання і приведення їх у відповідність із необхідними результатами навчання. Основним завданням контролю є забезпечення досягнення цілей навчання завдяки ефективній реалізації тих функцій контролю, які в межах певної педагогічної парадигми покладено в основу навчального процесу. Специфічними функціями контролю, які не реалізуються за допомогою жодного іншого компонента навчання, є виявлення, оцінювання і діагностика навчальних досягнень, а також коригування навчального процесу, тобто діагностична, оцінювальна та управлінська функції контролю. До етапів організації контролю відноситься не лише виявлення реальних результатів навчання студентів, порівняння їх з необхідними результатами навчання і визначення ступеня досягнення необхідних результатів навчання (перевірка і оцінювання), аналіз та інтерпретація її результатів (діагностика), а й визначення необхідних результатів навчання, планування перевірки, підготовка контрольних завдань і здійснення коригувальних дій для досягнення необхідних результатів навчання (навчальних цілей). У працях вітчизняних і зарубіжних дослідників наголошується на існуванні впливу контролю навчальних досягнень на навчальний процес (студентів, викладачів, процес навчання). Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним, що значною мірою залежить від організації контролю. Позитивний вплив контролю на студентів забезпечує підвищення рівня навченості, мотивації і пізнавальної активності, сформованість професійно важливих якостей особистості студентів тощо. Негативний вплив контролю на студентів призводить до підвищення рівня тривожності, виникнення емоційної напруги, психологічного дискомфорту, негативного ставлення до навчання, виникнення конфліктних ситуацій між викладачами і студентами, формування негативних рис характеру студентів. Існуючій моделі організації контролю навчальних досягнень студентів у вітчизняних ВНЗ, поряд з позитивними моментами, властиві істотні недоліки, що спричиняють негативний вплив на навчально-пізнавальну діяльність студентів, тому вона потребує удосконалення. 2. З урахуванням вивчення теоретичних основ організації контролю навчальних досягнень та результатів констатувального експерименту визначено педагогічні умови організації контролю навчальних досягнень, що забезпечують ефективність професійної підготовки курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін: розуміння контролю навчальних досягнень як засобу досягнення цілей фахової підготовки і розвитку особистості курсанта; врахування специфіки гуманітарних дисциплін та особливостей навчального процесу ВВНЗ під час проектування і реалізації контролю навчальних досягнень; підготовка і перепідготовка викладачів з метою забезпечення належного рівня їхньої готовності до організації контролю навчальних досягнень. 3. Для забезпечення ефективності фахової підготовки курсантів з гуманітарних дисциплін розроблено технологію організації контролю навчальних досягнень з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду організації контролю навчальних досягнень, принципів особистісно орієнтованого навчання, особливостей гуманітарних дисциплін та специфіки навчання у ВВНЗ. Експериментальне дослідження ефективності розробленої технології контролю навчальних досягнень в ході навчання гуманітарних дисциплін показало: технологія здійснює позитивний вплив на навчальний процес, забезпечуючи розвиток професійної компетенції і особистості курсанта, що виявляється у підвищенні рівня навченості курсантів гуманітарним дисциплінам, покращенні їхньої академічної успішності, підсиленні внутрішньої і професійної мотивації вивчення гуманітарних дисциплін, підвищенні пізнавальної активності курсантів, їхній успішній дидактичній адаптації до умов навчання у ВВНЗ, сформованості професійно важливих якостей особистості, зменшенні рівня тривожності. Таким чином, запропонована технологія контролю навчальних досягнень сприяє підвищенню ефективності фахової підготовки курсантів. 4. Дослідження мотиваційного, змістового та процесуального компонентів готовності викладача до організації контролю навчальних досягнень з гуманітарних дисциплін курсантів ВВНЗ дозволило визначити структуру і критерії готовності: мотиваційна готовність, що характеризується наявністю професійного інтересу до діяльності, пов’язаної з організацією контролю навчальних досягнень; усвідомленням особистісного, професійного та суспільного значення діяльності, пов’язаної з організацією контролю навчальних досягнень; наявністю потреби в самовдосконаленні діяльності, пов’язаної з організацією контролю навчальних досягнень; спрямованістю мотивації до здійснення діяльності, пов’язаної з організацією контролю навчальних досягнень; теоретична готовність, що характеризується знанням теоретичних і методологічних основ організації контролю навчальних досягнень; знанням технологічних основ організації контролю навчальних досягнень; знанням специфіки застосування контролю навчальних досягнень при викладанні гуманітарних дисциплін у ВВНЗ; практична готовність, що характеризується умінням проектувати і організовувати процес контролю навчальних досягнень; умінням грамотно і своєчасно аналізувати позитивні і негативні результати своєї діяльності, пов’язаної з організацією контролю навчальних досягнень; умінням вчасно запобігати помилкам при організації контролю. 5. Недостатній рівень готовності викладачів гуманітарних дисциплін щодо організації контролю навчальних досягнень зумовив необхідність розробки спеціальної програми, що передбачає стимулювання прагнення викладачів змінити ставлення до контролю навчальних досягнень; усвідомлення ролі контролю навчальних досягнень в навчальному процесі ВВНЗ, його впливу на навчальний процес, стратегії включення контролю до етапів навчання з конкретними цілями; усвідомлення ролі і функцій викладача в процесі реалізації контролю навчальних досягнень; оволодіння технологією організації контролю навчальних досягнень і відпрацювання єдиних підходів до її реалізації; формування рефлексивної позиції викладачів на основі аналізу успіхів і труднощів у реалізації контролю навчальних досягнень тощо. Для викладачів ВВНЗ програма була реалізована під час проведення науково-методичних семінарів, а для майбутніх викладачів – під час вивчення спецкурсу. Як показали результати дослідження ефективності розробленої програми, її реалізація сприяє підвищенню мотиваційної, теоретичної та практичної готовності викладачів до здійснення контролю навчальних досягнень. Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми організації контролю навчальних досягнень. До перспективних напрямів подальших наукових пошуків можна віднести: індивідуалізацію контролю навчальних досягнень на основі всебічної психологічної діагностики особистості; адаптацію контролю навчальних досягнень з використанням комп’ютерів до потреб учасників навчального процесу; подальше дослідження впливу підсумкової стандартизованої перевірки навчальних досягнень на ефективність навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається. |
