Результатом проведеного дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та розробка практичних рекомендацій по організації на сільськогосподарських підприємства, зокрема в рослинницькій галузі, системи управлінського обліку і використання його методів. Отримані результати дають змогу зробити наступні висновки: Нові економічні відносини вимагають докорінного поліпшення вітчизняної системи обліку для забезпечення ефективного управління. Необхідна для керівної ланки інформація міститься в системі управлінського обліку, який дасть можливість створити належну інформаційну базу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень та контролю за їх виконанням.
На основі якісного аналізу висвітлених поглядів та інтерпретацій у зарубіжній та вітчизняній літературі щодо категорії “управлінський облік” уточнено його суть в сучасних умовах господарювання, яка полягає в слідуючому: управлінський облік – це частина бухгалтерського обліку, що займається обробкою і підготовкою інформації про функціонування окремих ланок підприємства для внутрішніх користувачів в ході управління підприємством та його підрозділами. Організація розробки і впровадження системи управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах повинна проходити у поступовому, взаємообумовленому та обґрунтованому втіленні в практичну обліково-аналітичну діяльність ідей управлінської орієнтації. На побудову інформаційних моделей управлінського обліку впливає ряд об’єктивних факторів. Наявність та вплив цих факторів є різним, тож структура управлінського обліку на кожному підприємстві є індивідуальною у своїй основі. Вона перебуває у постійному русі, змінюючись відповідно до потреб управління. Методологія управлінського обліку повинна бути зорієнтована на одержання спектру альтернативних варіантів управлінських рішень розв’язання проблем, що виникають в ході господарської діяльності підприємства. При виборі методу управлінського обліку в рослинництві необхідно враховувати специфічні галузеві особливості (сезонність виробництва, територіальну розосередженість та ін). Пріоритетним при цьому повинна бути оцінка основної виробничої діяльності структурних підрозділів та оцінка ефективності вирощування сільськогосподарських культур. Групування витрат за економічними елементами має важливе науково-практичне значення. Склад елементів витрат, що пропонується нормативними документами, є недостатньо деталізованим, що негативно впливає на проведення послідуючих контрольно-аналітичних робіт. Доцільною була б деталізація елементів витрат з урахуванням особливостей рослинницької галузі, розподілом на витрати уречевленої і живої праці, що дасть можливість посилити контроль за їх економічним змістом.
5. Для посилення контрольованості облікових показників доцільно розділяти вартість робіт і послуг власних допоміжних виробництв та сторонніх організацій. Запропонована нами деталізація статті “Роботи і послуги” підвищить аналітичність даних, забезпечить конкретизацію об’єктів управління, що сприятиме задоволенню інформаційних потреб управління. 6. Проведений аналіз переліку адміністративних витрат показав, що переважну їх більшість можна пов’язати з процесом основного виробництва. Виникнення адміністративних витрат відбувається на усіх стадіях кругообороту засобів виробництва. Тому такий вид витрат доцільно включати до складу собівартості сільськогосподарської продукції, що буде забезпечувати обчислення більш реального її розміру. 7. Ефективності проведення обліково-аналітичних та контрольних заходів в рослинництві можна досягти лише за умови підвищення їх оперативності – організації обліку витрат за центрами відповідальності, тобто встановлення чіткої відповідальності конкретних осіб за понесені витрати і одержаний результат. Ефективність виділення центрів відповідальності буде прослідковуватись лише за умови підвищення оперативності збору, групування і обробки інформації, а також її передачі керівній ланці. Пропонуємо до впровадження в практику особливий різновид центру відповідальності – центр прибутку. Доцільність такого впровадження полягає у можливості децентралізації відповідальності за прибуток підприємства. 8. Для належного забезпечення управлінського персоналу оперативною інформацією про результати практичної діяльності структурних підрозділів (підприємства) необхідним є подальший розвиток системи внутрішньої управлінської звітності. При цьому вона повинна відрізнятись від існуючої нині своєчасністю надходження інформації, релевантністю даних, бути простою та універсальною. Уніфікованими формами внутрішньої управлінської звітності для сільськогосподарських підприємств можуть бути: Звіт про виконання планових завдань по виробництву продукції рослинництва та Звіт про доходи центру прибутку. Основним показником у першій формі слід вважати наявність відхилень фактичних даних по здійсненню витрат від запланованих, а у другій формі звіту – показник маржі. 9. Застосування трансфертного ціноутворення на сільськогосподарських підприємствах сприятиме виникненню розширеного відтворення на рівні структурних підрозділів, із отриманням ними валового доходу, наближеного за своєю суттю до валового доходу підприємства, який буде слугувати економічною базою формування коштів для подальшого виробництва, створення фонду оплати праці, проведення різних мотиваційних заходів та ін. |
