1. На підставі вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду та узагальнення основних теоретичних положень організації доцільної трудової діяльності розроблені й запропоновані сучасні підходи щодо розв’язання проблеми наукового обгрунтування оптимізації використання кадрового потенціалу підприємств фармацевтичного виробництва. Класичний напрямок вивчення причинно-наслідкових зв'язків структурної моделі ефективного управління персоналом доповнений міждисциплінарним підходом. У контексті характеристики умов праці при виробництві лікарських засобів проаналізована ретроспектива стану здоров'я працівників фармацевтичної галузі. Відповідно до специфіки фармацевтичних підприємств, удосконалена й адаптована за новим призначенням методика вивчення захворюваності з тимчасової втратою працездатності та методика визначення завданих нею економічних збитків. 2. Встановлена невідповідність організаційних схем управління щодо відображення безперервності процесу забезпечення якості, доцільного використання людських ресурсів і зіставності організаційних структур підприємств фармацевтичного виробництва. Повноваження підрозділів по роботі з персоналом обмежені реєстраційно-обліковими функціями й недосконало ув'язані з іншими підрозділами підприємств. Більшість керівників різних рівнів користуються застарілим досвідом з питань організації, планування праці й управління персоналом. Виявлено дефіцит зворотного зв'язку, застосування оціночних технологій і диференціації професійних обов'язків за ступенем значущості. 3. Вперше в Україні для колективів підприємств фармацевтичної галузі отримана кількісна оцінка соціально-психологічного клімату за критерієм привабливості праці. По кожному виробництву виділені групи потреб працівників, незадоволення якими сягнуло критичного рівня. Виявлено, що найвагоміший вплив на формування трудової ситуації має система соціальних цінностей і норм поведінки на робочому місці. Зазначене створило умови для наукового обґрунтування підсистеми управління трудовими відносинами і соціально-психологічним розвитком колективу, а також дозволило гармонізувати її з іншими підсистемами в розробленій системі управління персоналом фармацевтичного підприємства. 4. Оцінені характерні для кожної стадії сучасного процесу виробництва лікарських засобів професійні вади. Виявлені порушення температурного режиму й вологості повітря, зафіксовані перевищення допустимих меж шуму, встановлені нераціональність і недостатність освітлення. На підставі порівняльного аналізу вимог до перебігу технологічного процесу згідно з GМР теоретично обґрунтований спектр професійних вад, наявність і джерела утворення яких слід контролювати навіть після переобладнання й переоснащення фармацевтичних підприємств згідно з нормами GМР. 5. Визначено дезадаптуючий вплив виробничого середовища на динаміку функціонального стану працюючих протягом робочого дня. Доведена необхідність розглядати персонал і виробництво як потенційно взаємонебезпечні чинники. Запропоновано використовувати семантичні оцінки самопочуття, активності й настрою для аналізу загальнохарактеризуючих ознак здоров'я та доклінічного виявлення імовірних профілів патологій на відповідному функціональному рівні розробленої підсистеми управління здоров'ям та безпекою персоналу. 6. Вперше в Україні проведено порівняльний аналіз показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності персоналу різних фармацевтичних виробництв. Рівень захворюваності на найпотужніших з них перевищив «середній» на 11,8-32,9%, характеризувався несприятливим співвідношенням кратності випадків, кількість яких в основних групах ампульних, таблеткових виробництв і виробництва мазей вища, ніж в контрольних групах. В усіх групах, враховуючи контрольні, втрата працездатності через хворобу перевищила середньостатистичні показники для медичних працівників і працюючого населення м. Харкова. У структурі захворюваності кожного виробництва виділені нормовані за t-критерієм порівняння патології, від яких достовірно частіше потерпає персонал. Встановлено, що 29,4-64,1% респондентів внаслідок виробничого контакту з лікарськими речовинами мали алергічні реакції. 7. Здійснено пофакторний аналіз захворюваності за градаціями професії, стажу, віку й статі. Виявлені високі показники втрати працездатності в професійних групах, представники яких контактують з фізіологічно активними речовинами. Статистичний вплив професії склав 60,4%, віку – 14,5%. На різних виробництвах у межах одного підприємства піки захворюваності припали на одні й ті ж стажеві групи, вказуючи на імовірну трьохфакторну дію „стаж – виробництво – технічна оснащеність підприємства”. Вперше в Україні розраховані прямі економічні збитки, завдані державі захворюваністю персоналу фармацевтичних підприємств. Встановлено, що через „недодану” продукцію підприємства зазнають умовних економічних збитків у розмірі 1,6-3,9% від загальнорічного обсягу виробництва. 8. Вперше в Україні розроблена модель системи управління персоналом фармацевтичного підприємства. Теоретично обґрунтоване її взаємоузгодження із загальною системою управління підприємством фармацевтичного виробництва, сформовані й деталізовані функціональні рівні, напрямки діяльності та послідовність зв'язків системоутворюючих підсистем. Спроектована модель організаційної структури фармацевтичного підприємства. Науково обґрунтована доцільність введення, підпорядкованість і повноваження служби управління персоналом. Розроблено проект „Типової комплексної програми заходів з організації ефективного (доцільного) використання персоналу фармацевтичних підприємств”. |
