Обґрунтовано науково-методичні підходи до формування асортименту ЛЗ в аптечних закладах з метою оптимізації лікарського забезпечення населення, підвищення економічної ефективності в системі виробництва та реалізації фармацевтичної продукції. Встановлені визначаючі тенденції в реалізації ЛЗ на світовому ринку та в Україні, виділені напрямки маркетингових досліджень, пов’язані з асортиментною політикою фармацевтичних організацій та фактори впливу на неї. Показано, що незважаючи на виконані раніше дослідження щодо розвитку лікарського забезпечення населення окремими ФГ ЛЗ, визначення ємності ринку та стимулювання збуту продукції, існує необхідність науково-обгрунтованих фармакоекономічних підходів до оптимізації асортименту ЛЗ окремих фармацевтичних організацій. Визначено пріоритетні напрямки та фактори формування асортименту продукції в аптечних закладах. Встановлено, що управління цим процесом здійснюється недостатньо, про що свідчать результати опитування керівників аптек, переважне формування асортименту в залежності від пропозицій фірм-постачальників. Досліджено групову структуру асортименту ЛЗ в аптеці, його ширину та глибину. Встановлено, що максимальна глибина (по 60-70 позицій) належить групам серцево-судинних ЛЗ, анальгетикам, жарознижуючим та НПЗЗ, засобам для лікування інфекційних захворювань. Мінімальну глибину асортименту мають препарати крові та плазмозамінники, діуретичні ЛЗ та препарати для лікування хвороб нирок, ЛЗ, що стимулюють або послаблюють пологову діяльність. Співставлено показники, що характеризують економічну доцільність асортименту –– питому вагу обсягів продажу та доходу кожної фармакотерапевтичної групи. За отриманими результатами здійснено типологічне групування та ранжування груп ЛЗ. Опрацьовано методику використання методів математичного та статистичного аналізу у процесі управління асортиментом. Проведено розрахунки за методами кореляційного, множинного регресійного та кластерного аналізу.
Розроблено математичну модель на основі поліноміальної регресії для розрахунків оптимальної кількості препаратів з метою отримання аптекою максимального доходу на прикладі груп анальгетиків, жарознижуючих та НПЗЗ, серцево-судинних ЛЗ. Визначені загальні та специфічні напрямки маркетингових досліджень суб’єктів фармацевтичного ринку (виробників, оптових фірм, аптечних закладів), результати яких використовуються для обгрунтування асортиментної політики організацій. Розроблено схему аналізу ринку виробниками та оптовими фірмами, а також план його проведення. Визначені типові характеристики сучасного вітчизняного споживача ЛЗ, які впливають на формування асортименту ЛЗ в роздрібній мережі. Показано значення позиціонування на ринку виробника ЛЗ та зворотнього зв’язку з аптечними закладами для раціоналізації його асортименту на прикладі ВАТ ФФ “Здоров’я”. Запропоновано враховувати результати визначення конкурентних позицій ЛЗ фірми, проводити співставлення економічних показників аналогічного асортименту ЛЗ виробника та аптеки. Розроблено структурно-логічні моделі формування товарних запасів виробників та аптек за окремими ФГ ЛЗ, розраховано дні запасів та обертальності для них. Встановлено, що оптимальними є запаси ФГ анальгетиків, жарознижуючих, НПЗЗ (період обертання 32 дні). Інші групи мають занижені показники днів запасу та періоду обертання, що свідчить про необхідність раціонального підходу до їх формування. Обґрунтовано необхідність збільшення асортименту препаратів-імуномодуляторів у складі товарних запасів аптек. Проведено аналіз їх ринку, встановлено, що в Україні зареєстровано 73 препарати та 216 лікарських форм, з яких реалізується в аптеках 129.
На підставі експертної оцінки лікарів проведено позиціонування лікарських препаратів-імуномодуляторів за критеріями їх терапевтичної ефективності та частоти призначень. З використанням методу фармакоекономічного аналізу ”вартість-ефективність” розроблено матриці вибору ЛЗ імуностимулюючої дії при запальних захворюваннях, стійких порушеннях імунітету, та імунодефіцитних станах.
Показана економічна доцільність реалізації в аптечних закладах препаратів-імуностимуляторів, визначені 11 найбільш перспективних асортиментних позицій: інтерферон, спленін, імунал, бронхо-мунал та інші. За результатами досліджень розроблені і впроваджені у фармацевтичну практику і навчальний процес методичні рекомендації, затверджені ПК “Фармація” МОЗ та АМН України та ухвалені МОЗ України.
|
