Анотація до роботи:

Гарбар Л.А. Оптимізація технології вирощування ярого ріпака в умовах Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування продуктивності ярого ріпака залежно від елементів технології вирощування: системи удобрення, що базується на застосуванні мінеральних добрив. Встановлено залежність росту та розвитку ярого ріпака від погодних факторів та обґрунтовано вплив рівня удобрення на морфофізіологічні особливості розвитку культури. Внесення мінеральних добрив сприяє кращому розвитку рослин ярого ріпака, підвищуючи площу листкової поверхні, накопичення сухої речовини та чисту продуктивність фотосинтезу. Встановлено високу кореляційну залежність між площею листків і врожайністю насіння ярого ріпака.

Встановлено, що проведення позакореневих підживлень цеовітом дозволяє підвищити ефективність основного удобрення та сприяє отриманню додаткового врожаю. Вивчено вплив мінерального удобренняна на рівень продуктивності ярого ріпака та показники якості насіння. Дано економічну та енергетичну оцінку елементам технології вирощування. За результатами досліджень розроблено та рекомендовано виробництву технологію вирощування ярого ріпака, що забезпечить формування продуктивності культури до 3,6 т/га з високими показниками технологічної якості насіння при вирощуванні в умовах правобережного Лісостепу України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі підвищення продуктивності та якості насіння ярого ріпака залежно від сортових особливостей та елементів технології вирощування в умовах правобережного Лісостепу України шляхом добору кращих сортів нового покоління, адаптованих до умов вирощування, та наукового обґрунтування системи удобрення, що забезпечує виробництво конкурентноздатної продукції.

1. Ріст і розвиток рослин ярого ріпака суттєво залежить від технологічних факторів, морфологічних і біологічних особливостей сортів. Тривалість вегетаційного періоду сортів ріпака складає 96–111 днів і суттєво залежить від системи удобрення. Збільшення норм удобрення до N₉₀P₆₀K₁₀₅+N₃₀ подовжує його на 5–7 днів, при застосуванні N₁₂₀P₈₀K₁₄₀ – на 6–10 днів, що сприяє більшій диференціації генеративних органів і реалізації генетичного потенціалу сорту.. Найдовший вегетаційний період був у сорту Марія, – 111 днів, при нормі удобрення N₁₂₀P₈₀K₁₄₀. Позакореневе підживлення цеовітом на фоні основного удобрення сприяє подовженню тривалості вегетаційного періоду.

2. Посіви ярого ріпака формують значну площу активної асиміляційної поверхні, динаміка змін параметрів якої знаходиться в прямій залежності від норм мінеральних добрив. Максимальна площа листкової поверхні формується у фазі цвітіння – 56,2 – 111,4 тис.м²/га.. Застосування мінеральних добрив у нормі N₉₀P₆₀K₁₀₅+N₃₀ збільшує площу листкової поверхні посівів сорту Марія на 39 %.

3. Максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу рослини ярого ріпака мали у фазу стеблування. Залежно від норми удобрення та особливостей сорту вони змінювалися від 7,37 до 8,57 г/м² за добу. Мінімальні – у період цвітіння і варіювали в межах 1,41–1,99 г/м² за добу.

4. Під впливом умов живлення, які створювалися за рахунок застосування добрив, посівами ярого ріпака в період дозрівання було сформовано суху речовину, кількість якої змінювалась залежно від особливостей сорту від 2,68 до 8,71 т/га. Найбільшу масу сухої речовини накопичували посіви ярого ріпака сорту Марія за внесення добрив у нормі N₉₀P₆₀K₁₀₅+N₃₀.

5. Застосування мінеральних добрив позитивно впливає на вміст хлорофілу в листках ріпаку. Позакореневе підживлення цеовітом на фоні основного удобрення у період формування розетки сприяє збільшенню вмісту суми хлорофілів а+b у листках ярого ріпака сорту Марія в подальші фази росту і розвитку. Найвищий його вміст було виявлено у варіанті з фоном N₉₀P₆₀K₁₀₅+N₃₀.

6. Внесення мінеральних добрив впливає на основні структурні елементи врожаю, якими є кількість стручків на рослині, кількість насінин в стручку та маса 1000 насінин. Найвищі показники було отримано у сорту Марія за внесення N₁₂₀P₈₀K₁₄₀: кількість стручків на рослині складала 50,4 шт., кількість насінин в стручку зростала до 24,3 шт. Максимальна маса 1000 насінин була отримана за удобрення N₉₀P₆₀K₁₀₅+N₃₀ і становила 3,22 г. Позакореневе підживлення цеовітом на фоні основного удобрення позитивно впливає на показники елементів структури врожаю.

7. Найвищий рівень продуктивності посівів ярого ріпака забезпечує вирощування сорту Марія з нормою удобрення N₉₀P₆₀K₁₀₅+N₃₀, який знаходився на рівні 3,6 т/га. Застосування у підживлення цеовіту на фоні основного удобрення дозволяє отримати прирости врожаю до 0,2 т/га.

8. Технологічні показники якості насіння всіх досліджуваних сортів знаходяться у межах допустимих для використання в харчових і кормових цілях, крім сорту Калинівський. Вміст олії у насінні досліджуваних сортів варіює залежно від норми удобрення від 40,7 до 48,5 %. Найвищий вміст ерукової кислоти відмічено у сорту Калинівський, він змінюється в межах 1,53–2,02 %, тоді як в інших досліджуваних сортів даний показник не перевищує 0,67 %. Вміст глюкозинолатів змінюється від 10,45 до 17,45 мкмоль/г. Застосування в позакореневе підживлення цеовіту сприяє підвищенню вмісту олії і зниженню глюкозинолатів та ерукової кислоти в насінні ярого ріпака.

9. Найвищий умовно чистий прибуток забезпечує вирощування ярого ріпака сорту Марія при внесенні мінеральних добрив у нормі N₉₀P₆₀K₁₀₅+N₃₀ – 2762 грн/га. Витрати при цьому складають 1545 грн/га.

10. Енергетична оцінка систем удобрення ярого ріпака показує, що при застосуванні мінеральних добрив найвищий вихід енергії з урожаєм було отримано при внесені добрив в нормі N₉₀P₆₀K₁₀₅+N₃₀ – 54165 Мдж. Застосування цеовіту у позакореневе підживлення підвищило даний показник до 57645 Мдж.

Публікації автора:

1. Технологія вирощування конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції: Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Степу України / Каленська С.М., Скрипльов О.Л., Шевчук О.Я., Гарбар Л.А. та інші – К., ТОВ „АЛЕФА”, 2005. – Т. 1. – С. 563–624 (науковий пошук інформації, підготовка огляду літератури).

2. Гарбар Л.А. Продуктивність ярого ріпака за різних рівнів норм добрив // Міжвідомчий тематичний науковий збірник „Землеробство” – 2005. – Вип.3. – С. 91– 95.

3. Гарбар Л.А. Вплив системи удобрення на вміст хлорофілу в листках ярого ріпака // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – 2006. – Вип. 4. – С. 73–77.

4. Каленська С.М., Гарбар Л.А. Сучасний стан виробництва ріпака та основні аспекти його використання // Цукрові буряки. – 2005. – № 3 .- С.23 – 25 (науковий пошук інформації, підготовка огляду літератури).

5. Юник А.В., Гарбар Л.А., Нідзельський В.А. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність ярого ріпака // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених: „Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології” 24-26 листопада 2003 року. – Чабани, 2003. – С. 69–70.

6. Юник А.В., Гарбар Л.А. Урожайність сортів ярого ріпака залежно від технології вирощування // За матеріалами Наукової конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка П.А. Власюка і 150-річчю від дня народження професора Л.П. Симиренка та Наукової конференції молодих вчених. – Умань, 2005. – С. 64–66.

7. Гарбар Л.А. Чиста продуктивність фотосинтезу посівів ярого ріпака // Матеріали науково–практичної конференції молодих вчених і спеціалістів: „Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва” (29–30 листопада 2005 р.). – Чабани, 2003. – С.65–67.

8. Юник А.В., Гарбар Л.А., Литвин О.А. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність ярого ріпака // Матеріали науково–практичної конференції молодих вчених і спеціалістів: „Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва” (29–30 листопада 2005 р.). – Чабани, 2003. – С.57–58.