Анотація до роботи:

Крячок І.А. Оптимізація шляхів діагностики та лікування хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання низького ступеня злоякісності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.31 – гематологія та трансфузіологія. – Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню клініко-гематологічних, імунофенотипових та молекулярно-генетичних ознак хронічних лімфопроліферативних захворювань (ХЛПЗ) низького ступеня злоякісності і наступній розробці критеріїв діагностики, прогнозу перебігу захворювань та обґрунтуванню програм диференційованого лікування хворих із застосуванням новітніх засобів хіміотерапії та трансплантації стовбурових клітин.

На основі обстеження 540 хворих (324 хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію (ХЛЛ), 115 – на множинну мієлому (ММ), 101 хворий на неходжкінську злоякісну лімфому (НЗЛ) розроблено комплекс критеріїв, які дозволяють прогнозувати перебіг захворювання та призначити диференційовану терапію. Факторами прогнозу для хворих на ХЛЛ є: вік хворого, стадія захворювання за Rai і Binet, кількість лейкоцитів у периферичній крові, наявність попереднього лікування, рівень експресії антигену CD38, а також антигенів CD5, CD23, CD22, мутаційний статус варіабельних ділянок важких ланцюгів генів імуноглобулінів (IgVH). Визначення факторів прогнозу дозволяє передбачити загальну тривалість життя (мутаційний статус IgVH генів), відповідь на терапію, тривалість досягнутої повної та часткової ремісії (значення окремих маркерів варіює від виду терапії, що отримує хворий).

Ефективність лікування хворих на ММ (вірогідність досягнення ремісій та їх тривалість) залежить від стадії захворювання за Durie, Salmon з урахуванням підстадії та додаткових параметрів, що визначають функціональний стан нирок (концентрація креатиніну у сироватці крові, рівень протеїнурії, наявність білка Бенс-Джонса у сечі). На частоту досягнення повної ремісії впливає тип моноклонального парапротеїну та генетичні особливості хворих (присутність у генотипі HLA-Cw*0602-07 та HLA-DQА1*0101 алелей).

Факторами прогнозу для хворих на НЗЛ низького ступеня злоякісності є гістологічний варіант НЗЛ, рівень лейкоцитозу, індекс Карновського на момент початку терапії.

За виявленими параметрами для кожної нозологічної форми ХЛПЗ запропоновано проводити стратифікацію хворих на групи низького ризику (без наявності факторів несприятливого прогнозу), середнього (при наявності 1-2 факторів ризику) та високого ризику (при наявності 3 та більше факторів ризику). Розроблено протоколи терапії хворих на окремі форми ХЛПЗ з урахуванням групи ризику, які передбачають використання пуринових аналогів (при ХЛЛ і НЗЛ) та проведення високодозової хіміотерапії з наступною трансплантацією аутологічних гемопоетичних стовбурових клітин периферичної крові (при ММ). Для моніторингу відповіді на терапію запропоновано визначення кількості CD5⁺CD20⁺ патологічних клітин у пунктатах кісткового мозку при ХЛЛ, експресії гена PRAME та проведення інфрачервоної спектроскопії сечі у хворих на ММ.

1. На основі досліджень клініко-гематологічних, імунофенотипових та молекулярно-генетичних ознак ХЛПЗ низького ступеня злоякісності розроблено комплекс діагностичних та прогностичних критеріїв перебігу захворювань та науково обґрунтовано програми диференційованого лікування хворих із застосуванням новітніх засобів хіміотерапії та трансплантації стовбурових клітин.

2. Застосування комплексу імунофенотипових та молекулярно-генетичних ознак дозволяє у 99,3% випадків підтвердити лінійність, ступінь диференціювання субстратних клітин та сформувати групи ризику хворих на ХЛПЗ.

3. До прогностично несприятливих факторів (факторів ризику) перебігу захворювання та тривалості ремісії у хворих на В-ХЛЛ, в комплексі з клініко-гематологічними, відносяться експресія CD38 більш ніж на 30% лімфоцитів, атиповий фенотип патологічних лімфоцитів (зниження експресії антигенів CD5, CD23 та підвищення експресії антигену CD22), відсутність мутацій у генах важких ланцюгів імуноглобулінів.

4. Показана висока терапевтична ефективність пуринових аналогів у хворих на ХЛЛ. Загальна ефективність монотерапії флударабіном у хворих становить 70%, загальна ефективність комбінованої терапії — 83,74%, що достовірно перевищує ефективність лікування із застосуванням алкілуючих препаратів (16,53%).

5. Монотерапія флударабіном більш ефективна у первинних хворих на В-ХЛЛ, на ранніх стадіях захворювання, при експресії антигену CD38 <30%. Ефективність лікування підвищується при збільшенні числа курсів проведеної терапії. Запропонована регресійна модель визначення ефективності лікування у конкретного хворого. Монотерапія флударабіном є терапією вибору у хворих на ХЛЛ груп низького та середнього ризику.

6. До факторів прогнозу ефективності лікування хворих на В-ХЛЛ із застосуванням комбінованого режиму флударабін + циклофосфамід належать: стадія захворювання, рівень початкового лейкоцитозу, попереднє лікування, експресія антигену CD38, зменшення експресії СD5 і CD23 антигенів, підвищення кількості CD22-позитивних клітин та щільності експресії антигену CD22; адекватна кількість курсів лікування. Розроблений алгоритм прогнозування визначення ефективності лікування комбінованого режиму флударабін + циклофосфамід для конкретного хворого. Комбінована схема флударабін + циклофосфамід є терапією вибору у хворих на ХЛЛ групи високого ризику.

7. Комплекс прогностично несприятливих ознак при НЗЛ низького ступеня злоякісності включає: імунофенотиповий варіант НЗЛ (пролімфоцитарна, лімфоплазмоцитарна та НЗЛ мантійної зони vs лімфоцитарна, фолікулярна лімфома маргінальної зони); порушений загальний стан хворого (індекс Карновського менше 70 балів); лейкоцитоз за рахунок лімфоцитозу (більше 10 Г/л).

8. Курси ПХТ на основі флударабіну є методом вибору в лікуванні хворих на НЗЛ низького ступеня злоякісності в стадії лейкемізації процесу в порівнянні з курсовою ПХТ за схемами СОР, СНОР. Ефективність флударабін-вмісних режимів становить 80,32%, що суттєво перевищує ефективність ПХТ на основі алкілуючих препаратів (27,5%).

9. Формування та перебіг множинної мієломи знаходиться в тісному взаємозв’язку з деякими імуногенетичними маркерами крові та показниками мінеральної компоненти кісткової тканини. У хворих на ММ достовірно частіше виявляють специфічності HLA- Cw*06; DQB1*0501; DQB1*0601 та збільшення вмісту пірофосфатів при одночасному зниженні концентрації ортофосфатів в сечі. Використання бісфосфонатів в комплексній терапії хворих на ММ при синдромі кісткової деструкції сприяє нормалізації фосфатного обміну та клінічних проявів кісткових пошкоджень.

10. Курси поліхіміотерапії за схемою VAD є високоефективним методом лікування хворих на множинну мієлому у якості терапії першої лінії, а також для хворих, рефрактерних до раніше проведеного лікування алкілуючими препаратами. Ефективність схеми становить 52,94% переважно за рахунок досягнення часткової ремісії захворювання (39,21%).

11. Високодозова хіміотерапія з трансплантацією аутологічних стовбурових клітин є методом вибору у лікуванні хворих на ММ у віці до 65 років. Загальна ефективність методу становить 89,47% (повна ремісія 39,47%). Позитивна відповідь на трансплантацію асоційована з носійством алелей HLA-Cw*06 і HLA-DQА1*0101. Тривалість досягнутої ремісії після високодозової хіміотерапії з трансплантацією аутологічних стовбурових клітин залежить від стадії захворювання і становить 22,76 + 3,67 міс (медіана 24 міс) у хворих на ІІА–ІІІА стадії порівняно з 11,51 + 0,96 міс (медіана 12 міс) у хворих на ІІІВ стадії (р = 0,0039).

12. За перебігом ХЛПЗ після закінчення курсової терапії розроблений і впроваджений в практику алгоритм комплексу досліджень та термінів їх виконання. Визначена висока прогностична значущість порогового вмісту CD5⁺CD20⁺ клітин у кістковому мозку (20%) як показник вірогідності розвитку рецидиву та обґрунтована можливість використання експресії PRAME як маркера мінімальної резидуальної хвороби при ММ.

Публікації автора:

1. Глузман Д.Ф., Скляренко Л.М., Надгорная В.А., Крячок И.А. Диагностическая иммуноцитохимия опухолей. – Киев, Морион, 2003. – 156 с. (дисертант особисто проводила клініко-гематологічне обстеження хворих, написання відповідного фрагменту книги).

2. Глузман Д.Ф., Абраменко И.В., Скляренко Л.М., Крячок И.А., Надгорная В.А. Диагностика лейкозов. Атлас и практическое руководство. – Киев, Морион, 2000. – 224 с. (дисертант особисто проводила клініко-гематологічне обстеження хворих, написання відповідного фрагменту книги).

3. Бебешко В.Г., Мінченко Ж.М., Крячок І.А., Кучер О.В., Цвєткова Н.М., Хоменко В.І., Караманешт Є.Є., Науменко О.Л. Перспективи трансплантації кісткового мозку в лікуванні онкогематологічних хворих // Укр. ж. гематол. та трансфузіол. – 2001. – № 1. – С. 29–34 (дисертант самостійно проаналізувала перспективи застосування методу у хворих на множинну мієлому).

4. Бебешко В.Г., Мінченко Ж.М., Цвєткова Н.М., Кучер О.В., Крячок І.А., Клименко С.В. Проблеми трансплантації кісткового мозку в Україні // Трансплантологія. – 2001. – Т. 2, № 1. – С. 16–22 (дисертантом проведено аналіз світового досвіду в галузі трансплантології, наведено поетапний аналіз трансплантації стовбурових клітин, представлена схема алотрансплантації стовбурових клітин).

5. Клименко В.І., Базика Д.А., Поліщук О.М., Крячок І.А., Мартіна З.В., Каднікова Т.В., Клименко С.В. Результати лікування хронічного В-клітинного лімфолейкозу в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді // Лікарська справа. – 2003. – № 1. – С. 18–20 (дисертант самостійно проводила клініко-гематологічне обстеження хворих, призначення терапії, аналіз ефективності лікування, статистичну обробку результатів, приймала участь у редагуванні).

6. Крячок И.А., Бебешко В.Г. Современные подходы к терапии хронического лимфолейкоза: возможности и перспективы // Укр. мед. часопис. – 2003. – № 4. – C. 5–20 (дисертант самостійно проводила аналіз світових та вітчизняних даних джерел літератури, брала участь у написанні та редагуванні статті).

7. Абраменко И.В., Крячок И.А. Иммунофенотипические и молекулярно-генетические особенности опухолевых клеток при В-клеточном хроническом лимфолейкозе как факторы прогноза заболевания // Укр. мед. часопис. – 2003. – № 6. – C. 38–45 (здобувач проаналізувала світовий дослід з даної проблеми, самостійно провела відбір імунофенотипових ознак патологічних клітин при В-ХЛЛ для подальшого їх дослідження як факторів прогнозу ефективності застосування флударабіну).

8. Крячок И.А., Бебешко В.Г. Тактика терапии при рефрактерных формах и рецидивах хронического лимфолейкоза // Укр. мед. часопис. – 2004. – № 5–6. – C. 36–86 (дисертант самостійно проаналізувала світовий досвіт у лікуванні В-ХЛЛ, провела відбір хворих для дослідження, планування та здійснення клінічних досліджень, призначала терапію, здійснила статистичну обробку отриманих результатів).

9. Бебешко В.Г. Цветкова Н.М., Мінченко Ж.М, Крячок І.А., Кучер О.В., Дмитренко І.В., Хоменко В.І., Дмитренко О.О. Діагностика та лікування ранніх і пізніх ускладнень аутологічної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин у хворих з онкологічною та онкогематологічною патологією // Трансплантологія. – 2004. – Т.5, № 1. – С. 50–60 (здобувач самостійно проводила відбір хворих, призначала терапію, аналізувала ранні та віддалені результати трансплантації).

10. Абраменко И.В., Белоус Н.И., Крячок И.А., Мисюрин А.В., Костюкова Н.И., Чумак А.А. Экспрессия гена PRAME при множественной миеломе // Онкология. – 2004. – № 2. – С. 90–94 (дисертант самостійно проводила відбір хворих для дослідження, співставляла клінічні дані залежно від молекулярно-генетичних особливостей захворювання).

11. Абраменко И.В., Белоус Н.И., Мисюрин А.В., Крячок И.А., Чумак А.А. Значение экспрессии гена PRAME при множественной миеломе // Тер. архив. – 2004. – т. 76. – № 7. – С. 77–81 (дисертант самостійно проводила відбір хворих для дослідження, співставляла клінічні дані залежно від молекулярно-генетичних особливостей захворювання).

12. Крячок И.А., Бебешко В.Г. Современные возможности в терапии НЗЛ низкой степени злокачественности // Укр. мед. часопис. – 2004. – № 6. –
    C. 74–85 (дисертант самостійно проаналізував існуючий досвід лікування хворих на НЗЛ, створила дизайн дослідження, провела відбір хворих, проаналізувала отримані дані, провела статистичну обробку результатів).

13. Клименко В.И., Крячок И.А., Бебешко В.Г., Базыка Д.А., Абраменко И.В., Хоменко В.И., Матлан В.Л., Третяк Н.Н., Зинченко В.Н. Флудара и флудара и циклофосфамид у больных хроническим лимфолейкозом. Результаты многоцентрового нерандомизированного исследования // Укр. мед. часопис. – 2005. – № 1. – C. 98–105 (дисертант самостійно здійснила планування та розробку дизайну клінічних досліджень, розробила критерії відбору хворих та призначення їм терапії, проводила клінічні та лабораторні дослідження, статистичну обробку даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

14. Клименко В.И., Крячок И.А., Бебешко В.Г., Базыка Д.А., Абраменко И.В., Хоменко В.И., Матлан В.Л., Третяк Н.Н., Зинченко В.Н. Флудара в таблетках, а также сочетание флудары в таблетках и циклофосфамида у больных хроническим лимфолейкозом. Предварительные результаты многоцентрового нерандомизированного исследования // Укр. мед. часопис. – 2005. – № 3–4. – C. 84–90 (дисертант самостійно здійснила планування та розробку дизайну клінічних досліджень, розробила критерії відбору хворих та призначення їм терапії, проводила клінічні та лабораторні дослідження, статистичну обробку даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

15. Бебешко В.Г., Крячок И.А. Возможности мабтеры в терапии лимфопролиферативных заболеваний // Укр. ж. гематол. та трансфузіол. – 2005. – № 5. – С. 35–42 (дисертант самостійно проаналізувала світовий досвіт лікування хворих на НЗЛ за допомогою моноклональних антитіл, провела планування та здійснення клінічних досліджень, відбір хворих та призначення їм терапії, статистичну обробку даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

16. Polyschuk O., Dyagil I., Klimenko V., Bazyka D., Kryachok I. Different schemes of B-cell chronic lymphocytic leukemia (B-CLL) treatment in population affected by the Chernobyl accident consequences // Rep. Pract. Oncol. Radiother. – 2005. – Vol. 10, № 1. – P. 7–11 (дисертант самостійно провела дослідження ефективності флударабіну в групі хворих, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

17. Крячок И.А., Абраменко И.В., Базыка Д.А., Бебешко В.Г., Беляева Н.В., Голярник Н.А. Факторы прогноза эффективности терапии флударабином больных В-клеточным хроническим лимфолейкозом // Онкология. – 2005. –
    № 1. – С. 39–46 (дисертант самостійно здійснила планування та розробку дизайну клінічних досліджень, розробила критерії відбору хворих та призначення їм терапії, провела клінічні та лабораторні дослідження, статистичну обробку даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

18. Bilous N., Abramenko I., Kryachok I., Bazyka D., Chumak A., Bebeshko V. The significance of VH mutation status for prognosis of CLL patients // Exp. Oncology. – 2005. – Vol. 47, № 4. – P. 325–329 (дисертант самостійно провела аналіз перебігу захворювання у хворих на В-ХЛЛ залежно від мутаційного статусу генів важких ланцюгів імуноглобулінів)

19. Крячок І.А., Бебешко В.Г., Хоменко В.І., Караманешт Є.Є., Костюкова Н.І., Нигай К.А., Науменко О.Л. Оцінка ефективності і поєднаного застосування вінкристину, доксорубіцину, дексаметазону (ВАД) у терапії хворих на множинну мієлому // Укр. ж. гематол. та трансфузіол. – 2005. – № 1. – С. 23–27 (дисертант самостійно провела планування дослідження, здійснювала відбір хворих, проводила статистичну обробку даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

20. Крячок І.А. Клініко-лабораторні маркери прогнозу перебігу захворювання та відповіді на комбіноване лікування із включенням високодозової хіміотерапії та трансплантації стовбурових клітин у хворих на множинну мієлому // Укр. мед. часопис. – 2005. – № 4. – C. 132–138.

21. Мінченко Ж.М., Крячок І.А., Дмитренко О.В., Шляхтиченко Т.М., Бебешко В.Г. Імуногенетичні аспекти формування, особливостей перебігу і ефективності лікування хворих на множинну мієлому // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 4. – С. 110–115 (дисертант самостійно проводила відбір хворих для дослідження, співставляла клінічні дані залежно від молекулярно-генетичних особливостей захворювання).

22. Крячок И.А., Абраменко И.В., Бебешко В.Г., Базыка Д.А., Беляева Н.В. Факторы, влияющие на длительность достигнутой ремиссии у больных В-клеточным хроническим лимфолейкозом после терапии флударабином // Онкология. – 2005. – № 2. – C. 164–167 (дисертант самостійно здійснила планування та розробку дизайну клінічних досліджень, розробила критерії відбору хворих та призначення їм терапії, проводила клінічні та лабораторні дослідження, статистичну обробку даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

23. Бебешко В.Г., Крячок І.А., Дарчук Л.А. Порушення мінеральної складової кісткової тканини хворих на множинну мієлому в процесі терапії // Укр. ж. гематол. та трансфузіол. – 2005. – № 6. – С. 21–24 (дисертант самостійно провела планування дослідження, здійснювала відбір хворих, забір та підготовку матеріалу, приймала участь у проведенні досліджень, проводила статистичну обробку даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

24. Пат. 12748 Україна. Спосіб прогнозування ефективності терапії флударабіном хворих на В-клітинну хронічну лейкемію / І.А.Абраменко, Д.А. Базика, В.Г. Бебешко, І.А. Крячок, А.А.Чумак; НЦРМ АМН України. –
    № 2005 09412; Заявл. 07.10.05; Опубл. 15.02.06, Бюл. №2. – 5 с.

25. Бебешко В.Г., Мінченко Ж.М., Дмитренко І.В., Дмитренко О.О., Кучер О.В., Мішаріна Ж.А., Шляхтиченко Т.Ю., Цвєткова Н.М., Крячок І.А. Молекулярно-генетичні аспекти трансплантації гемопоетичних клітин / Мистецтво лікування // 2004. – № 4. – С. 58–59.

26. Клименко С.В., Имамура Н., Клименко В.И., Крячок И.А. Клиническое значение мутаций гена опухолевой супрессии р53 при неходжкинских злокачественных лимфомах // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні аспекти діагностики та лікування лімфом». – Київ, 1999. – С. 67–69.

27. Klymenko V., Kryachok I., Dyagil I., Bazyka D., Klymenko S. Some clinical and hematologic features of CLL in persons who suffered from the Chernobyl accident in Ukraine in 1986 // VIII Int. Workshop on CLL. – Paris, 1999. – P. 43.

28. Бебешко В.Г., Крячок И.А., Цветкова Н.М., Хоменко В.И., Караманешт Е.Е., Науменко Е.Л., Коренькова И.С. Программная терапия миеломной болезни с включением аутологичной трансплантации стволових клеток периферической крови // 30 Міжвідомчий збірник «Гематологія і переливання крові», матеріали ІV з’їзду гематологів та трансфузіологів України. – К.: «Нора-Прінт», 2001. – Вип. 30. – С. 33.

29. Klymenko V., Kryachok I., Bazyka D., Dyagil I., Klimenko S., Burvalova G., Lubarets T. Сlinical and diagnostic problems of CLPD in persons suffered from Chernobyl accident in Ukraine // Acta haematologia polonica. – 2001. – Vol. 32, Supрl. 1. – P. 156.

30. Абраменко И.В., Белоус Н.И., Чумак А.А., Крячок И.А. Экспрессия гена PRAME у больных миеломной болезнью коррелирует с уровнем лактатдегидрогеназы сыворотки крови и тяжестью костных поражений // Укр. ж. гематол. та трансфузіол. – 2002. – № 5. – С. 12.

31. Tsvetkova N., Bebeshko V., Kryachok I., Karamanesht E., Borodkin S., Korenkova I., Naumenko E., Chuiskiy G., Samson Y., Koucher E., Minchenko J., Tsyva S., Dmitrenko I., Dmitrenko H., Homenko V. Early infection complications after autologous peripheral blood stem cell transplantation (PBSCT) in different malignancies: single centre experience // The Hematology J. – 2002. – Vol. 3, Suppl. 1. – P. 427.

32. Клименко В.І, Базика Д.А., Поліщук О.М., Крячок І.А., Радчук З.В., Кліменко С.В. Клініко-гематологічні ознаки В-клітинного хронічного лімфолейкозу в участників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддалений період // Укр. ж. гематол. та трансфузіол. – 2002. – № 5. – С. 26.

33. Karamanesht E., Korenkova S., Borodkin S., Gavrilko O., Kustchevoi E., Tsololo L., Ivanenko M., Nigaj E., Naumenko E., Kryachok I, Tsvetkova N., Chuiskiy G., Samson Y., Homenko V. Single-center experince of high-dose chemotherapy and autologous blood stem cell transplantion in lymphoproliferative diseases and advanses solid tumors // Bone marrow transplantation. – 2002. –Vol. 29, Suppl. 2. – P. 240.

34. Tsvyetkova N., Kryahok I., Minchenko J., Karamanesht E., Korenkova I., Borodkin S., Kostyukova N., Koucher E., Tsyva S., Khomenko V., Bebeshko V. Early and late complications after autologous peripheral blood stem cell transplantion (PBSCT): single centre experience // The Hematology J. – 2003. – Vol. 4, Suppl. 2. – P. 77.

35. Polyschuk O., Dyagil I., Klimenko V., Bazyka D., Kryachok I. Different schemes of B-cell chronic lymphocytic leukemia (B-Cll) treatment in population affected by the Chernobyl accident conseguences // Rep. Pract. Oncol. Radiother. – 2003. – Vol. 8, Suppl. 2. – abstr. 283.

36. Bebeshko V.G., Kryachok I.A., Bilous N.I., Abramenko I.V. PRAME gene expression in patients with multiple myeloma // The Hematology J. – 2003. – Vol. 4, Suppl. 2. – P. 160.

37. Abramenko I., Kryachok I., Bilous N. Prognostic value of PRAME gene in multiply myeloma // Bone marrow transplantation. – 2004. – Vol. 33, Suppl. 1. – P. 357.

38. Филоненко И.А., Крячок И.А., Кудрявцев Е.Д., Гусаченко Ю.А. Опыт использования препарата флудара в комбинированных режимах лечения при хронической лимфоцитарной лейкемии // Укр. ж. гематол. та трансфузіол. – 2005. – № 4. – С. 72.

39. Крячок И.А. Риск адаптированная терапия больных хроническим лимфолейкозом // Укр. ж. гематол. та трансфузіол. – 2005. – № 4. – С. 50–51.

40. Белоус Н.И., Абраменко И.В., Крячок И.А. Экспрессия антигена СD38 и мутационный статус генов тяжелых цепей иммуноглобулинов у больных В-клеточным хроническим лимфолейкозом // Укр. ж. гематол. та трансфузіол. – 2005. – № 4. – С. 4.

41. Kryachok I., Polyshchuk O., Dyagil I., Abramenko I., Bazyka D.A., Bebeshko V.G. Comparative analysis of CLL in persons who suffered after Chernobyl accident and in unexposed CLL patients // Hematologica. – 2005. – Vol. 90, Suppl. 2. – P. 454.

42. Kryachok I., Polyshchuk O., Dyagil I., Abramenko I., Bazyka D.A., Bebeshko V.G. Interim analysis of efficacy of fludarabine vs fludarabine and cyclophosphamide regimens in patients with CLL. The experience of Ukrainian study group on CLL // Hematologica. – 2005. – Vol. 90, Suppl. 2. – P. 452.

43. Крячок И.А., Бебешко В.Г., Базыка Д.А., Абраменко И.В., Матлан В.Л., Хоменко В.И., Третяк Н.Н., Зинченко В.Н. Эффективность флударабина в лечении хронического лимфолейкоза. Результаты многоцентрового исследования. Факторы прогноза результативности терапии // Материалы научно-практ. конференции «Актуальные вопросы гематологии». – Москва, 2005. – С. 32–45.