Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Ільєнко Олександр Вікторович. Оптимізація прийомів формування врожайності сої різних груп стиглості в умовах північної частини Степу України : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2008.



Анотація до роботи:

Ільєнко О.В. Оптимізація прийомів формування врожайності сої різних груп стиглості в умовах північної частини Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2008.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень, які розкривають шляхи вдосконалення технології вирощування сої нових сортів різних груп стиглості на зерно.

Визначено параметри накопичення вегетативної та кореневої маси, використання ґрунтової вологи посівами, фотосинтетичної діяльності рослин у посівах. Виявлено вплив їх на морфо-фізіологічний процес реалізації генетичного потенціалу різних по скоростиглості сортів, рівень врожайності та якості зерна сої.

Встановлено особливості росту і розвитку рослин сої різних груп стиглості при застосуванні різних способів сівби та норм висіву насіння, які при вирощуванні сої на зерно в умовах північної частини Степу України є найбільш важливими прийомами технології вирощування.

З метою оптимізації технологічних прийомів вирощування сої та стабілізації виробництва продукції рослинництва для умов північного Степу України на основі проведених досліджень, виявлені біологічні особливості росту та розвитку рослин сої різних груп стиглості під впливом умов оточуючого середовища, які зумовлюються основними прийомами сортової агротехніки та загальним гідротермічним режимом. Експериментально визначені оптимальні норми висіву насіння для різних способів сівби відносно сортів, які відрізняються за групами стиглості.

1. Встановлено, що зниження польової схожості насіння рослин сої різних груп стиглості спостерігається при збільшенні ширини міжрядь та норми висіву. Польова схожість насіння сої сорту Оріана при суцільній (15 см) сівбі нормою 300 тис./га становила 84,0%, а при широкорядному способі, з міжряддями 45 і 70 см – 80,3 та 78,3% відповідно. Збільшення норми висіву до 600 тис./га схожих насінин, зумовлювало схожість насіння на рівні 80,0; 77,0; 74,8% залежно від способу сівби. Аналогічна закономірність спостерігалась і у сорту Фаетон, схожість насіння якого становила при висіві 300 тис./га 85,9-79,9%, а при 600 тис./га – 83,6-76,9%.

2. Способи сівби і норми висіву суттєво не впливали на випадіння рослин сої різних груп стиглості впродовж вегетації. При суцільному (15 см) способі сівби у сорту Оріана за період “повні сходи – стиглість насіння” густота стояння рослин знижувалась від 2,9 до 4,2% рослин залежно від норм висіву, а при широкорядних (45 і 70 см) – від 3,5 до 5,1% та від 4,1 до 5,5%. Зрідження рослин у посівах сорту Фаетон за вказаний період становило 2,5-3,5 та 3,5-5,3% відповідно.

3. Рослини сої різних груп стиглості залежно від густоти та площі їх живлення мали неоднакові темпи середньодобового лінійного приросту. Максимальним він був у міжфазний період “цвітіння – формування бобів” і становив у сорту Оріана в суцільних (15 см) посівах – 1,44 см/добу, в широкорядних з міжряддями 45 і 70 см – 1,60-1,67 см/добу, а у сорту Фаетон – 2,22; 2,30 і 2,36 см/добу відповідно.

4. Середньодобовий приріст надземної маси в міжфазний період “цвітіння – формування бобів” також суттєво залежав від норм висіву і становив у сорту Оріана від 0,9 до 3,1 г/добу залежно від норми висіву і способу сівби, а у сорту Фаетон – від 1,6 до 2,9 г/добу відповідно. Більш інтенсивно накопичували надземну масу рослини сорту Фаетон ніж сорту Оріана.

5. Накопичення сухої речовини рослинами сої більше залежало від норми висіву, ніж від способу сівби. Так, абсолютно суха маса 10 рослин у фазі цвітіння становила у сорту Оріана при суцільному способі сівби залежно від норми висіву 107,1-237,1, при широкорядному (45 і 70 см) – 127,3-277,0 і 117,1-288,7 г, а у сорту Фаетон відповідно: 160,3-284,5; 175,6-304,5 і 195,9-319,0 г.

6. Рослини сої різних сортів характеризувалися неоднаковими біометричними показниками залежно від їх густоти та площі живлення. Площа листкової поверхні у період наливу насіння в широкорядних посівах 45 і 70 см коливалась у сорту Оріана від 42,2 до 39,2 та від 42,5 до 38,9 тис. м/га, а сорту Фаетон – 39,8-36,4; 41,0-36,5 тис. м/га відповідно. При суцільному способі сівби ці показники зменшувались і складали для сорту Оріана – 36,9-35,0 тис. м/га, сорту Фаетон – 36,4-34,0 тис. м/га.

7. Чиста продуктивність фотосинтезу становила у широкорядних (45 і 70 см) посівах залежно від норм висіву у сорту Оріана від 0,93 до 1,67 г/м на добу, сорту Фаетон – 1,07-1,52 г/м на добу. При суцільному способі сівби ці показники зменшувались і складали 0,65-1,23 г/м на добу у сорту Оріана і 0,65-1,23 г/м на добу – у сорту Фаетон.

8. Використання запасів продуктивної вологи залежно від способів сівби, норм висіву та сорту рослинами сої протягом вегетації було різним. Найекономнішим водоспоживанням відрізнялися посіви з міжряддями 45 і 70 см при нормі висіву 400-500 тис/га схожих насінин, які на формування 1 т насіння витрачали у сорту Оріана 1208-1270 та 1169-1249 м води, залежно від способу сівби, а у сорту Фаетон – 1447-1514 та 1390-1487 м. Збільшення або зменшення норми висіву призводило до підвищення водоспоживання рослин сої незалежно від сорту.

9. Виявлено, що за однакових умов вирощування у широкорядних (45 і 70 см) посівах залежно від норм висіву, рослини сої різних груп стиглості, максимальну масу (14,83-14,97 ц/га) абсолютно-сухої речовини коріння накопичували у шарі ґрунту 0-100 см на ділянках широкорядних посівів з міжряддями 45 см при висіві 500 тис./га схожих насінин незалежно від сорту.

10. Структурні показники врожайності насіння сої різних сортів суттєво залежали від густоти рослин і способу сівби. Максимальна кількість бобів – (25,1-31,3); насінин (56,3-75,3) на рослині у сорту Оріана формувалось при широкорядних (45 і 70 см) посівах з нормою висіву 300-400 тис./га. У сорту Фаетон при цих же нормах висіву дані показники були меншими і становили 21,2-29,2; 53,3-71,1 шт./рослину відповідно. При сівбі суцільним (15 см) способом кількість бобів та насінин на рослині зменшувалася і складала 23,3-27,3; 52,9-64,5 та 18,8-21,7 і 49,6-61,8 шт. залежно від сорту.

Найвищу масу насіння з рослини забезпечували широкорядні посіви сої, яка становила 7,1-9,8 г у сорту Оріана при сівбі нормою 300-400 тис./га схожих насінин. Аналогічна закономірність спостерігалася і у сорту Фаетон.

11. Досліджувані способи сівби та норми висіву сої різних груп стиглості формували різний рівень врожайності насіння. Який становив в широкорядних посівах (45 і 70 см) – 2,12-2,21 т/га для сорту Оріана та 2,09-2,17 т/га – для сорту Фаетон, а в суцільних посівах (15 см) – 2,10 і 2,12 т/га відповідно. Вказану врожайність насіння забезпечували посіви сої з нормою висіву 500 тис./га схожих насінин.

12. Результатами досліджень встановлено, що найбільший збір сирого протеїну та жиру з одиниці площі забезпечували сорти сої, що вивчали, у широкорядних (45 і 70 см) посівах. Так, у сорту Оріана ці показники складали 0,69-0,74 і 0,50-0,54 т/га, а сорту Фаетон – 0,73-0,77 і 0,41-0,45 т/га. Слід відмітити, що більший збір протеїну з одиниці площі був у сорту Фаетон практично при всіх нормах висіву.

13. Посівні якості насіння сої різних груп стиглості (маса 1000 насінин, енергія проростання та лабораторна схожість) відповідали вимогам державного стандарту України і становили залежно від способу сівби та норми висіву у сорту Оріана відповідно – 124,1-129,4 г; 74,5-81,9 і 88,6-90,0 %, а у сорту Фаетон – 123,2-127,1 г; 73,8-84,7 і 89,6-90,5 % відповідно.

14. Дослідженнями встановлено, що вирощування сої різних груп стиглості на зерно в умовах північної частини Степу України є економічно вигідним та доцільним. Розроблені прийоми технології вирощування на момент проведення досліджень потребують на гектар 3124,8-3446,5 грн витрат, що забезпечує 2094,1-2278,6 грн. чистого прибутку при рівні рентабельності виробництва 62,9-68,4%.

Публікації автора:

  1. Черенков А.В. Вплив способів основного та до- і післяпосівного обробітку ґрунту на продуктивність сої / А.В. Черенков, С.Ф. Артеменко, О.В. Ільєнко // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. – 2003. – № 21–22. – С. 41–45 (авторство складає 60%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

  2. Черенков А.В. Сортова реакція сої різних груп стиглості на способи сівби і норми висіву при різних погодних умовах / А.В. Черенков, С.Ф. Артеменко, О.В. Ільєнко // Корми і кормовиробництво. – Вінниця, 2003. – № 51. – С. 114–116 (авторство складає 60%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

  3. Черенков А.В. Прийоми вирощування сої і кукурудзи у сівозмінах короткої ротації / А.В.Черенков, С.В. Краснєнков, І.І. Кулик, С.Ф. Артеменко, О.В. Ільєнко // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – 2005. – № 26–27. – С. 139–142 (авторство складає 30%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

  4. Лебідь Є.М. Способи сівби і норми висіву сої різних груп стиглості в умовах північної підзони Степу України / Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, М.І. Дудка, О.В. Ільєнко // Корми і кормовиробництво. – Вінниця, 2006. – Вип. 58. – С. 241–249 (авторство складає 60%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

  5. Черенков А.В. Інокуляція сої перспективними штамами / А.В. Черенков, С.Ф. Артеменко, М.І. Дудка, О.В. Ільєнко, М.З. Толкачов // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. – 2007. – 30. – С. 39–41 (авторство складає 30%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

  6. Черенков А.В. Водоспоживання рослин сої залежно від способів основного обробітку ґрунту та рівня мінерального живлення в північній частині Степу України / А.В. Черенков, О.І. Пащенко, О.В. Ільєнко // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. – 2008. – № 33–34. – С. 264–268 (авторство складає 60%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

  7. Лебідь Є.М. Технічні та олійні культури / Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, О.В. Ільєнко та ін. // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. – К. : Аграр. наука, 2004. – С. 306–308 (авторство складає 10%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

  8. Черенков А.В. Технологічні особливості вирощування сільськогосподарських культур / Соя / А.В. Черенков, О.В. Ільєнко, М.І. Дудка та ін. // Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 155–158 (авторство складає 15%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

  9. Вплив способів сівби і норм висіву на ріст та розвиток рослин сої різних груп стиглості в умовах північного Степу України / О.В. Ільєнко // Матеріали наук.-техн. конференції [“Проблеми сучасного землекористування”], (Чабани, 26-28 листопада, 2002 р.). Чабани. – 2002. – С. 92–93 (авторство складає 80%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).