Анотація до роботи:

Кирпа М.Я. Оптимізація процесів обробляння і зберігання насіння кукурудзи та методи поліпшення його якостей.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2007.

Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми підготовки високоякісного насіння кукурудзи в системах його обробляння та зберігання. Розроблено новий напрямок розв’язання проблеми, який ґрунтується на концепції оптимізації технологічних процесів, показників якості насіння, прийомів енергозбереження. Встановлені закономірності генотипової та модифікаційної мінливості посівних якостей і врожайних властивостей насіння гібридів і ліній кукурудзи, враховані особливості їх прояву в процесах сушіння, очищення, сепарування та калібрування. Теоретично обґрунтовано оптимальний період збирання насіннєвого матеріалу, визначена динаміка накопичення сухої речовини і вологовіддача зерна. Розроблені режими сушіння насіння із підвищеною вологістю, визначені ефективні прийоми зниження витрат палива в камерних кукурудзосушарках. Конкретизовано поняття господарської довговічності насіння, виділені біотичні і абіотичні чинники, що подовжують термін його збереження. Запропоновані методи визначення якості насіння, розроблені національні та галузеві стандарти з виробництва і сертифікації насіннєвого матеріалу. Вивчені та удосконалені технічні засоби для обробляння насіння кукурудзи. Основні результати роботи впроваджено у вигляді оптимізованих технологій обробляння і зберігання насіння кукурудзи в насінницьких господарствах, інспекціях, на дослідних станціях і кукурудзообробних заводах.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми в галузях насінництва кукурудзи, яка характеризується необхідністю поліпшення якості насіння та раціонального використання енергоресурсів, що вирішена на критеріях оптимізації технологічних процесів обробляння і зберігання з урахуванням мінливості посівних якостей і врожайних властивостей гібридів кукурудзи та їх батьківських форм, науково-обґрунтованих витрат енергії та способів визначення якості посівного матеріалу і в результаті чого створені нові оптимізовані технології, методи, стандарти, гібриди, що мають високий ступінь впровадження у зерновиробництво, насінництво, стандартизацію і сертифікацію кукурудзи.

1. Визначені і теоретично обґрунтовані техніко-технологічні, агрокліматичні та антропогенні чинники якості насіння кукурудзи, а також фактори енергоспоживання в різних системах обробляння. Найбільш оптимальним з точки зору збереження якості і зниження енерговитрат виявився період обробляння, який розпочинався при вологості зерна 34-36 %, тривав 30 діб для пізньостиглих форм і 40-48 діб – для середньо- і ранньостиглих, обмежувався настанням критично низьких температур, наприклад, другою декадою жовтня у Придніпровському регіоні. Обробка кукурудзи в цей період забезпечувала вихід кондиційного насіння на рівні 96-100 % та з високими показниками сили росту і схожості.

2. Встановлено, що у процесі обробляння і зберігання насіння кукурудзи споживається 45-51 % сукупної енергії, з неї теплової на сушіння припадає 82-90 %. Питома витрата енергії на випаровування 1 кг вологи з качанів становила 5,58-12,49 МДж, її можна зменшувати за рахунок обробляння при вищій температурі повітря або сушіння при оптимально допустимій температурі теплоносія, а також скорочення на 19 % непродуктивних витрат палива у тепловому балансі камерних кукурудзосушарок. При зміненні температури теплоносія або ж повітря на 1^оС витрата енергії адекватно змінювалась в ту чи іншу сторону на 0,284 МДж.

3. Ефективність різних систем обробляння насіння залежала від його категорії та ланки насінництва. У первинному насінництві при оброблянні батьківських форм гібридів кукурудзи високу техніко-технологічну ефективність досягнуто при використанні механізованих ліній з сушарками конструкції Інституту зернового господарства, на яких застосовували індивідуальний режим обробки і отримували насіння з високою сортовою чистотою, кращими посівними якостями і врожайними властивостями. У промисловому насінництві при оброблянні гібридів більш ефективними були спеціалізовані заводи потужністю 500(1000) т з повним циклом обробки насіння.

4. Виявлені нові методи поліпшення посівних якостей і врожайних властивостей насіння кукурудзи в процесі його обробляння. До них належали відбір самообрушеного зерна на стадії підготовки качанів, оптимізовані режими сушіння, зниження травмування насіння на стадіях обмолоту і очищення. Особливу увагу слід звертати на травмованість, яка в ході промислової обробки досягала 75,8-86,7 %. Найбільш шкодочинними були макротравми зародку та ендосперму, що спричиняли зниження польової схожості на 15-20 %, врожайності – на 1,47-1,61 т/га порівняно із насінням цілим, неушкодженим.

5. Термічне (теплове) сушіння має проводитися при режимах, диференційованих за показниками теплостійкості насіння різних форм кукурудзи. Зубовидні гібриди, як більш теплостійкі, витримували вищу температуру і могли висушуватись до нижчої вологості порівняно з кременистими гібридами і самозапиленими лініями. З числа різних температурних режимів перевагу мали ступінчаті з поступовим підвищенням нагріву зерна, оскільки вони зберігали високу якість насіння і знижували енерговитрати на 8-17 %.

6. У разі підвищеної збиральної вологості та наступного сушіння посівні якості і врожайні властивості насіння можна повністю зберегти за рахунок особливих режимів – нагрів зерна зменшувати до 35-38^оС, а об’єм теплоносія збільшувати до 800-1100 м³/год на 1 т качанів. Таким чином вдається зберігати умови посиленого тепло-масообміну в сушарці та виключати будь-яке ураження вологого зерна термофільною мікрофлорою.

7. Вологовіддача зерна різних за ботанічними типами гібридів кукурудзи має різноплановий характер як на стадіях їх дозрівання, так і в процесі термічного сушіння. При дозріванні темпи вологовіддачі зубовидних гібридів перевищували кременисті при досягненні ними фізіологічної стиглості і вологості зерна 20-25 %. У процесі сушіння качанів вологовіддача зубовидних гібридів була вищою на 10,5-15,5 %, зерна – на 15,1-34,5 % порівняно із кременистими. Посилення вологовіддачі спричинювалось рядом фізико-механічних і фізіологічних показників - виповненістю, твердістю, розміром, формою зернівки та біометрією качанів.

8. Визначальний вплив на енергетику сушіння, як найбільш енергоємної операції, мали такі техніко-технологічні прийоми: двостадійна обробка кукурудзи в качанах і зерні; інтенсифікація процесу сушіння у режимі максимально допустимих температур; повторне використання тепла; застосування альтернативних видів палива і нових сушарок. Вибір конкретного прийому бажано проводити з урахуванням сортової (генетичної) теплостійкості насіння, його стиглості і вологості та конструкції зерносушарки.

9. Застосування відмічених прийомів енергозбереження знижувало витрату сумарної енергії на 18-29 %, підвищувало швидкість сушіння і продуктивність камерних кукурудзосушарок, позитивно впливало на посівні якості і врожайні властивості насіння. Крім того одержували додатковий ефект у вигляді термічного знезараження зерна під впливом інтенсивного режиму сушіння, подовження періоду експлуатації і збалансованого навантаження різних сушарок внаслідок двостадійної технології обробляння кукурудзи, скорочення споживання традиційного палива і переходу на органічне.

10. Основною технологічною ознакою в процесі сепарування насіння гібридів і самозапилених ліній кукурудзи слугував показник «ширина зернівки». Виходячи з неї при очищенні слід застосовувати решета типорозміром 5-9 мм, при сортуванні - 5,5-8 мм. Насіння, що виділяється на решетах 5-5,5 мм, відноситься, як правило, до неповноцінного, з низькими посівними якостями і врожайними властивостями.

11. Калібрування кукурудзи може мати гнучку технологічну схему в залежності від вирівняності, крупності і якості насіння. При вирівняності 75-80% і вище (сума сходів зерна з двох суміжних решет) значимість калібрування втрачається, або ж число фракцій скорочується до 2. При нижчій вирівняності число фракцій збільшують і обробляють їх додатково з метою покращання однорідності насіннєвого матеріалу.

12. Господарська довговічність насіння кукурудзи спричинювалась комплексом біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, що складаються на стадіях збирання, обробляння і зберігання. Зокрема при оброблянні довговічність посилювалась внаслідок сушіння в режимах вентилювання, або помірних температур, відбирання від насіння травмованого самообрушеного зерна та дрібних легковагових фракцій. При зберіганні довговічність підвищувалась при більш низькій вологості зерна і температурі середовища, застосуванні герметичного пакування. При поєднанні всіх чинників довговічності, насіння залишається придатним до сівби впродовж 5-6 років, а окремих гібридів до 12 років.

13. Хімічна обробка неадекватно впливає на схожість насіння кукурудзи у процесі його тривалого зберігання. З метою максимального збереження схожості, протруєння слід виконувати безпосередньо перед сівбою, від цього польова схожість підвищувалась на 12-17 %, врожайність – на 0,52-0,95 т/га порівняно з необробленим насінням. Для посилення захисної дії і стимуляції ростових процесів до препаратів слід додавати мікроелементи і рістрегулюючі речовини.

14. Налагодження оперативного і заключного контролю за якістю насіння включає чинні (стандартизовані) та додаткові методи визначення різних показників. Визначення додатково за новими методиками вологості, теплової тріщинуватості, механічної травмованості, сили росту і схожості при холодному пророщуванні підвищувало об’єктивність і точність оцінки якості насіння, забезпечувало відбір партій з кращими посівними якостями і врожайними властивостями.

15. Підвищення рівня насінництва кукурудзи, зокрема в системах обробляння і зберігання насіннєвого матеріалу, неможливе без подальшого удосконалення і розробки нової матеріально-технічної бази. До засобів із високими техніко-експлуатаційними і технологічними показниками відносились механізована лінія і сушарка конструкції ІЗГ, молотарка зі змінним м’яким режимом обмолоту, універсальний вібросепаратор, система енергозбереження для камерних сушарок, комплект реєстрації температури теплоносія. Застосування відміченого обладнання знижувало травмованість насіння і підвищувало його вихід на 5-6 %, зменшувало енерговитрати, забезпечувало контроль за технологічними процесами.

16. Оптимізовані процеси та методи поліпшення посівних якостей і врожайних властивостей насіння кукурудзи підвищували рентабельність виробництва товарного зерна на 16,5-19,5 %. Енергозберігаючі прийоми знижували витрату теплової енергії в середньому на 1460 МДж на кожній тонні обробленого насіння. Створені стандарти ДСТУ забезпечували сертифікацію насіннєвого матеріалу, сприяли підвищенню та стабілізації виробництва зерна кукурудзи в різних регіонах України. Технологічна оцінка нових гібридів кукурудзи вже у процесі їх створення за оптимізованими показниками підвищувала придатність насіння до промислового виробництва на стадіях вирощування, обробляння і зберігання.

Публікації автора:

1. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / Редкол.: М.В. Зубець (голова редакційної колегії) та ін. – К.: Аграрна наука, 2004. – 844 с. (80 % авторства у розділах «Зберіганння та переробка зернової продукції», «Сушіння і зберігання насіння»).

2. Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області / Редкол.: О.А. Любович, Є.М. Лебідь, В.І. Шемавньов та ін. – Дніпропетровськ, 2005. – 432 с. (80 % авторства в розділі «Прогресивні технології збереження і переробки зернової продукції»).

3. Кирпа Н.Я. Двухстадийная сушка семян кукурузы // Селекция и семеноводство кукурузы: Сборник научных трудов Всесоюзного н.-и. института кукурузы. – Днепропетровск, 1986. – С. 174-181.

4. Кирпа М.Я. Ефективність різних технологій післязбиральної обробки зерна кукурудзи // Енергозберігаючі технології вирощування зернових культур у Степу України: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: Пороги. – 1995. – С. 22-27.

5. Кирпа М.Я. Стан та способи підвищення якості насіння кукурудзи // Збірник наукових праць УААН. – К.: Аграрна наука, 1999. – С. 117-118.

6. Кирпа М.Я. Допосівна хімічна обробка насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2000. – № 12-13. – С. 50-53.

7. Кирпа М.Я. Теоретичні аспекти формування якості насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2000. – № 14. – С. 51-56.

8. Кирпа Н.Я. Хранение семенного зерна // Хранение и переработка зерна. – 2000. – № 7(13). – С. 37-39.

9. Кирпа М.Я. Нові технології та техніка для обробки кукурудзи в господарствах // Хранение и переработка зерна. – 2000. – № 9(15). – С. 32-34.

10. Кирпа М.Я. Зберігання насіння кукурудзи та його якість // Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. – 2000. – № 5. – С. 5-7.

11. Кирпа М.Я. Використання енергії в процесах зберігання і обробки зерна // Хранение и переработка зерна. – 2001. – № 8 (26). – С. 38-41.

12. Кирпа Н.Я. Состояние и особенности технологий послеуборочной обработки кукурузы // Хранение и переработка зерна. – 2001. – № 9 (27). – С. 24-26.

13. Кирпа Н.Я. Качество семян и энергосбережение в семеноводстве кукурузы // Хранение и переработка зерна. – 2001. – № 11 (29). С. 39-41.

14. Кирпа М.Я. Нормування витрат палива при сушінні насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2001. – № 15-16. – С. 37-41.

15. Кирпа М.Я. Післязбиральна обробка і якість насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2001. – №17. – С. 31-35.

16. Кирпа М.Я. Нове в підготовці насіння кукурудзи // Вісник аграрної науки . – 2001. – № 6. – С. 37-40.

17. Кирпа Н.Я. Малоэнергозатратные технологии и новое оборудование для первичной обработки, сушки и хранения зерна в хозяйствах АПК // Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. – Одеса, 2001. – Вип. 21. – С. 13-16.

18. Кирпа М.Я. Обгрунтування та вдосконалення прийомів очищення-сортування насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2002. – № 18-19. – С. 83-87.

19. Кирпа Н.Я. Послеуборочная обработка и хранение зерна в АПК Украины // Механизация и электрификация сельского хозяйства. – 2002. – № 6. – С. 35-38.

20. Кирпа Н.Я. Технологии – энергосбережение – качество в процесах обработки и хранения зерна в аргопромышленном комплексе // Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. – Одеса, 2002. – Вип. 24. – С. 43-46.

21. Кирпа М.Я. Теплоутворення і оптимізація енерговитрат в процесі сушіння насіння кукурудзи // Хранение и переработка зерна. – 2002. – № 9 (39). – С. 36-38.

22. Кирпа Н.Я. Качество семян зерновых культур и методология их оценки в технологиях хранения и подготовки к посеву // Хранение и переработка зерна. – 2003. – № 4 (46). – С. 28-29.

23. Кирпа Н.Я. Особенности первичной обработки и хранение зерна // Хранение и переработка зерна. – 2003. – № 7 (49). – С. 38-40.

24. Кирпа М.Я. Стійкість та якість насіння кукурудзи в процесі зберігання // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2003. – № 21-22. – С. 45-49.

25. Кирпа Н.Я. Методы оценки качества и посевной пригодности семян // Хранение и переработка зерна. – 2004. – № 2 (56). – С. 21-22.

26. Кирпа М.Я. Вплив способів хімічної обробки та зберігання на якість насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2005. – № 23-24. – С. 150-154.

27. Кирпа Н.Я. Послеуборочная обработка и хранение зерна кукурузы // Хранение и переработка зерна. – 2005. – № 7 (73). – С 32-34.

28. Кирпа М.Я. Оберіть собі найбільш ощадну технологію первинної обробки вологого зерна // Зерно і хліб. – 2006. – № 3 (43). – С. 26-27.

29. Кирпа Н.Я. Анализ и развитие технологий послеуборочной обработки и хранения зерна кукурузы // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. – Одеса, 2006. – Вип. 29. – С. 43-46.

30. Кирпа М. Ми знаємо, як обрати правильну стратегію доробки та зберігання зерна кукурудзи // Зерно і хліб. – 2006. – № 4 (44). – С. 28-30.

31. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Физико-механические свойства и посевные качества семян кукурузы при разных сроках уборки // Селекция и семеноводство. – 1982. – № 8. – С. 44-46. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

32. Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Золотов В.И., Пономаренко А.К. Влажность и качество семян гибридов кукурузы различной скороспелости // Сельскохозяйственная биология. – 1983. – № 10. – С.40-43. (40 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

33. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Особенности определения влажности и хранения семян кукурузы при ранней уборке // Селекция и семеноводство. – 1983. – № 11. – С. 41-42. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

34. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Исследование приёмов послеуборочной обработки и сушки семян гибридов и линий кукурузы с повышенной влажностью // Совершенствование приёмов возделывания кукурузы: Сборник научных трудов Всесоюзного н.-и. института кукурузы. – Днепропетровск, 1983. – С. 138-148. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

35. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Влажность и влагоотдача зерна кукурузы в процессе подсыхания его на корню и при термической сушке // Сельскохозяйственная биология. – 1985. – № 9. – С. 59-62. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

36. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Исследование особенностей влагоотдачи зерна гибридов кукурузы при термической сушке // Вестник сельськохозяйственной науки. – 1985. – № 10 – С. 138-142. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

37. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Жизнеспособность разнокачественных семян гибридов кукурузы при хранении // Селекция и семеноводство. – 1986. – № 6. – С. 37-39. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

38. Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Алейников В.И. Новый способ сушки семян кукурузы // Доклады ВАСХНИЛ. – 1986. – № 11. – С.43-45. (40 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

39. Науменко А.И., Кирпа Н.Я. Сушка и хранение семян кукурузы в системе семеноводства // Бюллетень Всесоюзного н.-и. института кукурузы. – 1990. – № 72–73. – С. 29-31. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

40. Кирпа Н.Я., Куприянов К.В. Влияние травмирования на качество семян кукурузы при хранении // Бюллетень Института кукурузы. – 1993. – № 76. – С. 82-87. (80 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

41. Кирпа М.Я., Панчик Л.І., Карпенко О.І. До вивчення мікрофлори в процесі післязбиральної обробки кукурудзи на заводах // Бюлетень Інституту зернового господарства . – 1997. – № 2 (4). – С.70-77. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

42. Лебідь Є.М., Кирпа М.Я. Науково-практичні особливості підготовки насіння кукурудзи до посіву // Хранение и переработка зерна. – 2000. – № 3. – С. 16-17. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

43. Шемавньов В.І., Кирпа М.Я. Стан і перспективи галузі переробки і зберігання сільськогосподарської продукції // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2001. – № 2. – С. 7-10. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

44. Кирпа М.Я., Пащенко Н.О. Методи визначення схожості різноякісного насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2003. – № 20. – С. 60-62. (80 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

45. Шемавньов В.І., Кирпа М.Я. Концепція розвитку технологій та енергозбереження в процесах післязбиральної обробки і зберігання зерна // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2003. – № 3. – С. 52-57. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

46. Кирпа М.Я., Пащенко Н.О. Методологія нормування схожості різноякісного насіння кукурудзи // Селекція і насінництво. – 2004. – № 89. – С. 138-146. (80 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

47. Кирпа М.Я., Пащенко Н.О. Зберігання насіння кукурудзи та його господарча довговічність // Селекція і насінництво. – 2006. – № 92. – С. 173-184. (80 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

48. Шемавньов В.І., Кирпа М.Я. Сучасні норми і технології зберігання та обробки зерна в Україні // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2006. – № 3. – С. 11-18. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

49. Кирпа М.Я., Скотар С.О., Остапенко Л.І. Способи передпосівної обробки насіння та його якість на прикладі гібрида кукурудзи Дніпровський 337 МВ // Бюлетень Інституту зернового господарства . – 2006. – № 28-29. – С. 20-25. (60 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

50. Кирпа М.Я., Скотар С.О. Особливості сепарування зерна кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства . – 2007. – № 30. – С. 127-132. (70 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

51. Кирпа Н.Я. Особенности влагоотдачи зерна гибридов кукурузы в процессе их созревания и сушки // Материалы Всесоюзной научно-технической конференции молодых учёных по проблемам кукурузы. – Часть 1. – Днепропетровск. – 1985. – С. 91-92.

52. Кирпа Н.Я. Развитие и перспективы обработки и хранения зерна в связи с реформированием агропромышленного комплекса Украины // Сборник тезисов докладов 1-й международной конференции «Зерновая индустрия в ХХІ веке» (Москва, 13–16 ноября 2000 г.). – М.: МПА, 2000. – С.40-43.

53. Кирпа Н.Я. Методология энергосбережения при сушке высоковлажных зернопродуктов // Труды конференции «Современные энергосберегающие тепловые технологии» (Москва, 28-31 мая, 2002 г.). – М.: МГАУ, 2002. – С. 83-86.

54. Кирпа Н.Я. Развитие научных технико-технических програм по хранению и обработке зерна на Украине // Материалы второй Международной конференции «Хранение зерна» (Москва, 19-22 мая 2003 г.). – М.: Пищепромиздат, 2003. – С. 78.

55. Кирпа Н.Я. Научное обеспечение и развитие новых технологий обработки и хранения зерна в Украине // Материалы третьей Международной конференции «Зерновая индустрия - 2004» (Киев, НК «Экспоцентр Украины», 13-14 мая 2004 р.). – Днепропетровск: НА «АПК – Информ», 2004. – С. 84-87.

56. Кирпа Н.Я. Проблемы развития и научного обеспечения отрасли первичной обработки и хранения зерна // Тези доповідей \/ Міжнародної науково-практичної конференції «Хлібопродукти - 2005» (14-15 вересня 2005 р.). – Одеса, 2005. – С. 7.

57. Кирпа М.Я. Довголіття насіння кукурудзи та прийоми його збереження // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, збереження, використання» (Оброшино, 29 червня – 1 липня 2005 р.). - Оброшино, 2005. – С. 263-264.

58. Кирпа М.Я. Напрямки розвитку технологій первинної обробки та зберігання зернової продукції // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Стан і перспективи розвитку переробної галузі АПК» (Мелітополь-Кирилівка, 16-17 червня 2005 р.). – Мелітополь: ТДАТА, 2006. – Вип. 44. – С. 42-48.

59. Рекомендации по организации пунктов обработки семян родительских форм гибридов кукурузы и требования к выполнению технологических процессов / Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Анискин В.И. и др. – М.: Госагропром, 1986. – 38 с. (40 % авторства, розробка та впровадження).

60. Рекомендации по обработке и хранению семян родительских форм гибридов кукурузы / Науменко А.И., Кирпа Н.Я. – М.: Госагропром, 1987. – 24 с. (50 % авторства, розробка та впровадження).

61. Методические рекомендации по сокращению потерь зерна кукурузы / Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Тудель Н.В. та ін. – К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1988. – 35 с. (30 % авторства, розробка та впровадження).

62. Методические рекомендации по обработке, сушке и хранению семян родительских форм гибридов кукурузы при промышленном семеноводстве / Науменко А.И., Кирпа Н.Я., Волощук А.Т., К.В. Куприянов. – М.: ВАСХНИЛ, 1990. – 36 с. (50% авторства, розробка та впровадження).

63. Ресурсосберегающие технологии хранения семян кукурузы / Кирпа Н.Я., Волощук А.Т., Куприянов К.В. – Запорожье: Запорожский МТЦНТИ, 1990. – 3 с. (70 % авторства, розробка та впровадження).

64. Кирпа М.Я. Механізована лінія для обробки зерна кукурудзи (рекомендації) / Бюлетень завершених наукових розробок УААН «Аграрна наука – виробництву». – К., 1998. – № 1. – С. 27.

65. Кирпа М.Я. Технологія підготовки насіння кукурудзи (рекомендації) / Бюлетень завершених наукових розробок УААН «Аграрна наука – виробництву». – К., 2000. – № 2. – С. 14.

66. Кирпа М.Я. Енергозберігаюча технологія сушіння насіння кукурудзи (рекомендації) / Бюлетень завершених наукових розробок УААН «Аграрна наука – виробництву». – К., 2001. – № 4. – С. 11.

67. Кирпа М.Я. Технологія тривалого зберігання насіння кукурудзи (рекомендації) / Бюлетень завершених наукових розробок УААН «Аграрна наука – виробництву». – К., 2003. – № 4. – С. 16.

68. Рекомендації по виробництву високоякісної продукції зернових культур / Інститут зернового господарства, Інститут захисту рослин. – Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2003. – С. 35-38. (100 % авторства в розділі «Кукурудза. Післязбиральна доробка та зберігання високоякісного зерна»).

69. Кукуруза на зерно. Послеуборочная обработка и хранение при интенсивной технологии производства: ОСТ 1070-88 – [Чинний від 1988-06-15]. – М., 1988. – ОСТ 1070-88. 16 с., (Госкомитет по стандартам). (50 % авторства, узагальнення даних та розробка).

70. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості: ДСТУ 4138-2002. – [Чинний від 2004-01-01]. – К., 2003. – 173 с. (Держспоживстандарт). (20 % авторства, узагальнення даних та розробка).

71. Кукурудза. Технічні умови: ДСТУ 4525:2006. – [Чинний від 2007-04-01]. – К., 2006. – 10 с. (Держспоживстандарт). (60 % авторства, узагальнення даних та розробка).

72. А.с. 1224520 СССР, МКИ F26 В 3/04. Способ сушки сельськохозяйственного сырья / В.И. Алейников, А.И. Науменко, Н.Я. Кирпа. - № 3783153/24 – 06; Заявл. 22.08.84; Опубл. 15.04.86. Бюл. № 14. (50 % авторства, узагальнення даних та розробка).