12. Акперов Ібрагім Акперович. Оптимізація програми та технології "відкритого" етапу лікування розповсюдженого гнійного перитоніту: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2004. : табл.
Анотація до роботи:
Акперов Ібрагим Акперович.Оптимизація програми та технології “відкритого” етапу лікування розповсюдженого гнійного перитониту. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Вінницький національний медичних університет ім. М.І Пирогова, Вінниця, 2004.
Зі 128 хворих розповсюдженим гнійним перитонітом у 75 застосоване двоетапне лікування: І етап-відкрите ведення черевної порожнини, ІІ етап – закрите. Відкритий етап лікування включав, як правило, щодобові лапаросанації на тлі керованої лапаростоми. У більшості хворих, а вони мали тяжкість перебігу хвороби в 202 бали по шкалі APACНE ІІ, достатньо було провести 1, 2 чи 3 лапаросанації (х=2,20,2). Лапаростома та лапаросанації виконувались бережливо завдяки багатофункціональному наскрізному спіралевидному шву черевної стінки. Після останньої санації накладали одиночні очеревинно-апоневротичні шви; спіралеподібним зводили краї шкірно-підшкірної рани до щільного їх прилягання. Спіралеподібний шов таким чином „розвантажував” апоневротичні, не перешкоджаючі місцевому лікуванню шкірно-підшкірної рани (нефректомія, аплікації гелів). Завдяки такому підходу кількість ускладнень серединної рани зменшилась більше ніж на порядок.
Летальність за двоетапного лікування розповсюдженного гнійного перитоніту -24 %, в групі контролю вона склала 51 %.
1. Етапне лікування розповсюдженого гнійного перитоніту зі ступенем тяжкості 20 ± 2 бали за системою APACHE ІІ (І етап - „відкрите" ведення черевної порожнини, II етап - „закрите") характеризується 24% рівнем летальності. Остання достовірно менша (р < 0,05), ніж за закритого ведення (летальність 51 %).
2. Відкрите ведення черевної порожнини у застосованому нами варіанті складалося з „керованої" лапаростоми та обмеженого числа (2,2 ± 0,2 у тих, хто видужали) лапаросанацій, проведених щоденно на тлі лапаростоми.
3. Лапаростома, знімаючи внутрішньочеревну гіпертензію, створює оптимальні умови для дій саногенетичних механізмів перитоніту та терапевтичних заходів.
4. Ефективність відкритого лікування розповсюдженого гнійного перитоніту суттєво зменшується до IV-V санації.
5. Керованість лапаростоми та можливість швидкого та водночас бережливого доступу до органів та порожнин черева забезпечуються використанням багатофункціонального спіралеподібного наскрізного шва черевної стінки поліхлорвініловою трубкою.
6. Використання спіралеподібного наскрізного з’ємного шва поліхлорвініловою трубкою при лікуванні післяопераційної евентрації має ряд переваг перед іншими відомими способами ушивання черевної стінки.
7. Загоєння лапаротомної рани при лікуванні розповсюдженого гнійного перитоніту щодобовими лапаросанаціями на тлі лапаростоми відбувається у відповідності до загальних закономірностей перебіг раньового процесу, маючи такі особливості:
- відносну автономність перебігу раньового процесу від стану черевної порожнини, її санації;
- створення оптимальних умов для вторинного загоєння лапаротомної рани з формуванням повноцінного рубця.
8. За традиційного (закритого) ведення розповсюдженого гнійного перитоніту ускладнення лапаротомної рани виникли в 36 ± 5 % випадків. Деякі з цих ускладнень - нагоєння (11 ± 4%), евентрація (3,7 ± 2,5%) можуть бути причиною від’ємного прогнозу хвороби. Застосування спіралеподібного шва для відкритого лікуванні перитоніту дозволило оптимізувати ведення етапів хвороби та зменшити кількість ускладнень лапаротомної рани більш, ніж на порядок. Зареєстровані при цьому ускладнення не впливали на кінцевий результат лікування.
9. Відкритий метод лікування розповсюдженого гнійного перитоніту, забезпечений спіралеподібним швом черевної стінки, може бути застосованим у всіх хірургічних відділеннях, де надається допомога хворим з гострими хірургічними захворюваннями та травмою живота.
Публікації автора:
Акперов И. А., Грибенчиков Г. И., Додул А. П. и др. Профилактика и лечение эвентрации. //Клінічна хірургія. - 2000. - №11. - С. 62-63 (дисертант особисто прооперував 40 % хворих, впровадив в практику роботи спіралеподібний шов черевної стінки).
Ковтун Т. Т., Акперов I. А. Досвід лікування хворих iз защемленими грижами. //Науковий вісник Ужгородського Університету. (Серія медицина). - випуск. -№14. - 2001. - С. 11-13 (дисертант зібрав базу даних та виконав статистичну обробку).
Мартиненко О. П., Акперов I. А., Бабой О. М. та інш. Результати лікування гострого панкреатиту //Науковий вісник Ужгородського Університету. (Серія медицина). - №14. - 2001. - С. 93-95 (дисертант узагальнив дані літературних джерел, зібрав базу даних та провів статистичну обробку).
Ковтун Т. Т., Акперов I. А., До питання класификаціі хірургічного сепсису. //Львівський медичний часопис. - том VII. -№4. - 2001. - С. 7-8 (дисертант опрацював літературні джерела, зібрав матеріал та провів його статистичну обробку).
Мартиненко О. П., Акперов I. А., Бабой О. М. та інш. Можливості "відкритої" санації чревноі порожнини при хірургічному лікуванні хворих на абдомінальний сепсис. //Львівський медичний часопис. - том VII. - №4. – 2001. - С. 48-50 (дисертант особисто прооперував 90 % пацієнтів групи дослідження, проводив санації черевної порожнини, створив базу даних та зробив статистичну обробку).
Мартиненко О.П., Акперов І.А., Додул А.П. та інш. Оптимізація програми та технології „відкритого” етапу лікування розповсюдженого гнійного перитоніту. //Вісник Вінницького медичного університету. - № 11. – 2002.- С. 468-470 (дисертантом узагальнено досвід лікування перитоніту).
Удостоверение № 114 на патент № 110 от 02.12.98 Способ шнурования брюшной стенки. Янов В. Н., Мартыненко А. П., Ковтун Т. Т., Акперов И. А. Республиканское агентство интеллектуальной собственности ПМР. Тирасполь. Опубліковано // Вестник Приднестровского Университета. – 1999. - № 1. – С. 141 (дисертант впровадив практику роботи спіралеподібний шов та відпрацював техніку його використання).
Акперов И.А., Бабой А.Н., Петров А.3. и др. Повторные санации брюшной полости при лечении гнойного перитонита. / Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости. Харьков, 1998. - С. 62-63 (дисертант створив базу даних та провів статистичну обробку).
Акперов И. А., Бабой А. Н.,. Даной А. Г. и др. Диагностическая и лечебная программы при острых хирургических заболеваниях органов брюшной полости. Методические рекомендации для студентов и врачей-интернов. Тирасполь, 1999. - 23 с (дисертантом написано розділи „гострий апендицит” та „гострий холецистит”).
Мартыненко А. П., Акперов И. А., Голынский Г. Ю. и др. Результаты применения активной хирургической тактики при разлитом гнойном перитоните. / Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. Харьков, 2000.- С. 78. (дисертант створив базу даних та провів статистичну обробку).
Акперов И.А. Лечение послеоперационной эвентрации. / Медико-биологические проблемы Приднестровья. РИО ПГУ. - Тирасполь, 2000. - С. 32 (дисертант узагальнив результати використання спіралеподібного шва).
Грибенчиков Г. И., Акперов И. А., Саймурзанова С. В. Гематологические показатели в контроле за течением послеоперационного периода при разлитом гнойном перитоните. / Медико-биологические проблемы Приднестровья. РИО ПГУ. - Тирасполь, 2000. - С. 33 (дисертантом виконано збір матеріалу).
Мартиненко О. П., Акперов I. А., Балицький В. Т. та інш. Профілактика та лікування післяоперацийноі евентраціі. / Матеріали VIII конгресу cвітовoi федераціі Українських лікарських товариств, Львів, 2000. - С. 393 (дисертантом виконано збір матеріалу).
Акперов И. А., Грибенчиков Г. И., Додул А. П. и др. Диагностика и лечение послеоперацинонной эвентрации. Методические рекомендации для врачей и врачей- интернов. Тирасполь, 2000. - 10 с. (дисертант створив базу даних та написав 70 % тексту).
Акперов. И.А., Грибенчиков Г. И., Доной А. Г. и др. Теория и практика применения лапаростомии при разлитом гнойном перитоните. / Медико-биологические проблемы Приднестровья. РИОПГУ. - №3. - Тирасполь, 2001. - С. 92-93 (дисертант створив базу даних та провів статистичну обробку).
Мартиненко О. П., Акперов I. А., Грибенчиков Г. I. та інш. Етапне лікування розповсюдженого гнійного перитоніту – обґрунтування, технологія та результати. / Матеріали VIII науково-практичної та навчально-методичної конференції. Вінниця, 2001. - С. 165 – 169 (дисертант створив базу даних та провів статистичну обробку).
Акперов И.А., Мартыненко А.П., Каленич И.С. и др. Обоснование и результаты «открытого» метода лечения разлитого гнойного перитонита. / Материалы IX Конгресса хирургов Молдовы. – Кишинев, 2003, - С. 70 (дисертант створив базу даних та провів статистичну обробку).
