Анотація до роботи:

Айсар Ю. М. Хассун. Оптимізація перкутанної пункційної склеротерапії простих кіст нирок з урахуванням їх функціонального стану.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 - урологія – Харківський державний медичний університет; Харків, 2004.

Дисертація присвячена проблемі удосконалення діагностики і лікування хворих з простими кістами нирок методом черезшкірної пункції з подальшою поетапною склеротерапією (118 пацієнтів) шляхом підвищення інформативності, об'єктивності і фізіологічної адекватності критеріїв оцінки функціонального стану нирок.

За допомогою комплексного клініко-інструментального обстеження, включаючи динамічну ультрасонографію (напередодні, через 1, 3, 6 і 12 місяців після пункції) і динамічну нефросцинтиграфію (напередодні лікування - 47 пацієнтів і через 6 місяців - 38 пацієнтів) визначені показання до пункційної склеротерапії неускладненої кісти нирки, дозволяючи уніфікувати і оптимізувати алгоритм перед- і післяопераційного обстеження пацієнтів, визначені прогностичні критерії ефективності пункційної склеротерапії при простих кістах нирок, що підвищують інформативність моніторингу пацієнтів на реабілітаційному етапі за рахунок об’єктивізації критеріїв адекватності функціональної репарації нирки.

1. Розвиток клінічної симптоматики при простих кістах нирки в більшому ступені залежить від топографічного розташування, ніж від розміру утворення і частіше спостерігається при інтрапаренхіматозній локалізації, а безсимптомний перебіг – при субкапсулярній. Інтрапаренхіматозна локалізація простої кісти, практично завжди супроводжується функціональними порушеннями в нирці на боці враження, виразність яких імовірно залежить від ступеня збереження кровопостачання та об’єму паренхіми, при цьому, в залежності від локалізації, навіть невеликі кісти (діаметром до 5 см) у 77,8% випадках (р<0,05) здатні змінювати функціональні показники – дефіцит секреції і достовірне (р<0,05) уповільнення евакуації (18-23%). Функціональний дисбаланс нирки при субкапсулярному розташуванні кісти прямо залежить від її розмірів, здобуваючи достовірної (р<0,05) значущості за всіма показниками (Тmax, Т , Відн. Нагр. В max, ІН, ВН, ІВ, ВВ) при діаметрі новоутворень більше 10 см.

2. За наявності у пацієнтів неускладненої солітарної кісти нирки однобічної локалізації показники сумарної функції нирок зберігаються в межах фізіологічної норми (ЕНП –654,32±23,17 мл/хв.; КФ –118,0±9,0 мл/хв. ФФ-18,03±4,24%; КР-98,0±0,54%) за рахунок активації адаптаційно-компенсаторних процесів в контралатеральній нирці.

3. Кількісний аналіз реносцинтиграм дозволяє вірогідно встановити функціональну асиметрію дефіциту секреції від 30% до 250% (переважно, р<0,05) за середніми показниками Тmax, Т , Відн. Нагр. В max, ІН, ВН і уповільнення евакуації від 5% до 15% (у меншому ступені, p>0,05) за середніми показниками ІВ, ВВ на боці враження, присутність якої не залежить від виразності клінічної симптоматики, що свідчить на користь наявності субклінічних форм (стадій) захворювання.

4. Комплексне клініко-лабораторне, інструментальне і радіонуклідне дослідження морфо-функціонального стану нирок, дає можливість застосувати тактико-лікувальний алгоритм і обґрунтувати об’єктивні показання до пункційної склеротерапії при неускладненій простій кісті нирки, якими є:

• Симптомні ПКН поза залежністю від розміру і локалізації.

• Безсимптомні субкапсулярні ПКН діаметром більше 10 см

• Безсимптомні субкапсулярні ПКН величиною до 10 см за наявності функціональних порушень в ураженій нирці за даними ДНСГ.

• Безсимптомні субкапсулярні ПКН діаметром до 10 см за наявності супутньої урологічної патології навіть без ренографічних змін.

• Інтрапаренхіматозні ПКН, доступної величини для «безпечної» пункції (більше 3 см), поза залежністю від наявності клінічної симптоматики, у зв’язку з високим ризиком функціональних порушень в ураженому органі.

5. Несприятливими з прогностичної точки зору є неускладнені ПКН, розмірами більше 11 см у випадках субкапсулярної локалізації і більше 5 см у випадках інтрапаренхіматозної локалізації, за умови первісного пригнічення як секреторної так і екскреторної функції нирки на боці враження (за даними динамічної нефросцинтиграфії), а також які не мають позитивної динаміки протягом 6 місяців після пункції, зберігаючи від 50 до 100% початкового об’єму (за даними ультрасонографії) і функціональну асиметрію (за даними реносцинтиграфії). Питому вагу рецидивів у цій групі варто очікувати на рівні 16,7%. У випадках, коли первісно порушена лише секреторна функція враженої нирки, і по закінченні півроку має місце позитивна динаміка ультразвукового моніторингу і радіонуклідних показників, прогноз на видужання, як правило, сприятливий (95,8%), облітерація кіст відбувається в терміни від 3 до 12 місяців.

6. З огляду на виявлені темпи регресу солітарних кіст нирок після пункційної склеротерапії за наведеною методикою, контроль за ефективністю лікування найбільш оптимально проводити в терміни від 3 до 6 місяців при кістах до 5 см у діаметрі, і в терміни від 6 до 12 місяців при кістах більш значного об’єму, орієнтуючись на ультразвукові та радіонуклідні критерії.

7. У план обстеження пацієнтів з так званими безсимптомними кістами нирок доцільно включати динамічну нефросцинтиграфію, що дозволяє об’єктивно судити про ступінь функції враженого органу до розвитку клінічної симптоматики і порушень загального гомеостатичного балансу, які виявляються традиційними біохімічними тестами.

Публікації автора:

1. Перспективы превентивной перкутанной пункции простых кист почек в профилактике развития нарушения их функции // Медицина сьогодні і завтра. – 2003. - № 2. – с.93-95.

2. Оптимізація лікування пацієнтів із простими кістами нирок на основі морфофункціонального підходу до оцінки ефективності пункційної склеротерапії простих кіст нирок //Урологія. – 2004. - № 1.- с.76-80. (У співавторстві з В.М. Лісовим, С.В. Андреєвим. Дисертантом були встановлені показання до пункційної склеротерапії неускладнених кіст нирок на основі морфофункціонального підходу.)

3. Можливості ехотомоскопії і рентгенкомп’ютерної томографії в діагностиці простих кіст нирок //Врачебная практика.-2003. - №2. С.47-49. (У співавторстві з В.М. Лісовим, І.А. Гарагатим, С.В. Андрєєвим, О.М. Верховською. Дисертантом було встановлено високу діагностичну достовірність УЗД при виявленні кіст нирок.

4. Перкутанна склеротерапія простих кіст нирки //Матеріали підсумкової наукової конференції молодих учених ХМАПО. 21 листопада 2002 р. м.Харків. – с.58.

5. Функціональний стан нирок у хворих з простими кістами нирок та оцінка ефективності методів лікування // Тези міжвузівської конференції молодих вчених “Медицина третього тисячоліття”, 20 січня 2003 р. м.Харків. – с.127.

6. Патент 54091 А Україна. Пристрій для неодноразового дозованого вливання: А61М5/14-00 - № 2002053808. Заявл. 08.05.2002; опубл. 17.02.2003. Бюл.№ 2. (У співавторстві з Е.К. Арнольді, І.А. Гарагатим, В.М. Лісовим, П.В. Одарюком, В.І. Савенковим, М.С. Дубініним, А.А. Ярошем. (Дисертантом проведено клініччну апробацію пристрію при склеротерапії гіганських кіст нирок).