Анотація до роботи:

Федчишин Н.Є. „Оптимізація моделі надання медичної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда у сільській місцевості” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.03 – соціальна медицина. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, 2006.

Дисертація присвячена науково-методичному обґрунтуванню, розробці та впровадженню оптимальної моделі надання медичної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда в сільській місцевості.

На основі комплексного соціально-гігієнічного дослідження проведено поглиблений порівняльний аналіз захворюваності, смертності та летальності від ІМ серед міських і сільських мешканців, виявлені тенденції і динаміка за 10-річний період. Встановлено, що у мешканців сільської місцевості має місце значний недооблік ІМ, запізніла його діагностика, що пов’язано із значно нижчою доступністю медичної допомоги і низьким рівнем діагностичних обстежень.

Визначені особливості епідеміології, вікові та статеві закономірності розвитку ІМ у сільських мешканців та особливості клінічного перебігу ІМ. Встановлено, що у сільських мешканців переважають важчі форми захворювання, частіший розвиток ускладнень, високий відсоток Q-інфарктів, низький об’єм діагностичних обстежень на догоспітальному етапі.

Проаналізована сучасна система надання медичної допомоги кардіологічним хворим з оцінкою її ефективності. Розроблені науково-методичні підходи до оптимізації медичної допомоги хворим з ІМ в сільській місцевості.

1. Доведена неадекватність існуючої системи надання медичної допомоги хворим на ГІМ в сільській місцевості, наслідком якої стали високі рівні смертності та інвалідності населення.

2. Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у науковому обґрунтуванні та оцінці ефективності оптимізованої моделі надання медичної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда, що проживають у сільській місцевості.

3. Встановлено, що гострий інфаркт міокарда рідше реєструється серед сільських мешканців порівняно з міськими. Частка випадків на селі становила лише 21,4 % загалом в Україні та 44,6 у Тернопільській області. Захворювання в 3 рази частіше виникає у чоловіків, пік захворюваності у них відмічався у віковій групі 50-69 років. У жінок інфаркт міокарда розвивається переважно в похилому віці, найвищий рівень захворюваності припадав на вікову групу 60-79 років, характеризується важчим клінічним перебігом і поєднанням з цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією.

4. Відмічено різке збільшення поширеності хвороб системи кровообігу за 12-річний період (1990-2002 рр.) серед населення Тернопільської області (в 2,6 разу) і України в цілому (2,2 разу) та зростання рівня смертності від цієї причини на 62,2 % в Тернопільській області та на 45,4 % загалом в Україні. Ситуація з гострим інфарктом міокарда була відносно стабільною.

5. Показано, що у сільських жителів переважали типові клінічні варіанти гострого інфаркту міокарда (88,12 %), частіше реєструвався Q-інфаркт та мали місце пізні терміни госпіталізації: лише кожен десятий хворий був госпіталізований в стаціонар до 6 год після розвитку інфаркту, а частка сільських пацієнтів, які звернулись пізніше 24 год була у 5 разів вищою порівняно з міськими (46,07 % і 9,05 %).

6. Встановлено найвищі параметри лікарняної летальності від гострого інфаркту міокарда, (11,39 ± 2,06) %, серед усіх хвороб системи кровообігу та вищий рівень лікарняної летальності у жінок - (13,79 ± 1,91) % порівняно з чоловіками (10,61 ± 2,00) %; госпіталізована захворюваність і лікарняна летальність від інфаркту міокарда мала чіткий сезонний характер: підвищувалась у весняно-зимовий період і знижувалась в осінньо-літній; встановлено наявність тісного кореляційного зв’язку між лікарняною летальністю і термінами госпіталізації: чим пізнішим був термін госпіталізації, тим вищою була лікарняна летальність.

7. Показано, що значно нижчий рівень поширеності та смертності від гострого інфаркту міокарда в Україні і Тернопільській області порівняно з розвинутими країнами світу, при одночасному зростанні поширеності і смертності від хвороб системи кровообігу загалом, свідчить про значний рівень недообліку цієї патології та низький рівень діагностики інфаркту міокарда в нашій країні, особливо в сільській місцевості.

8. Проведений аналіз стану кардіологічної служби в області показав високу укомплектованість лікарями-кардіологами, їх високу кваліфікаційну характеристику, недостатній рівень забезпеченості кардіологічними ліжками (2,43 на 10 тис. населення, в Україні – 3,46), слабку матеріально-технічну базу закладів сільської медицини, незадовільний стан кабінетів функціональної діагностики центральних районних лікарень, незначну кількість проведених у них ехокардіографічних, велоергометричних досліджень і відсутність сучасної ферментодіагностики.

9. Науково обґрунтована оптимізована модель надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда, що проживають у сільській місцевості, з їх госпіталізацією в блок інтенсивної терапії обласної клінічної лікарні або міжрайонного кардіологічного центру та наступною поетапною реабілітацією є ефективною і перспективною, сприяла зниженню смертності (на 20,3 %) і первинного виходу на інвалідність (на 35,7 %) і може бути рекомендована для впровадження в практику охорони здоров’я в інших областях.

Публікації автора:

У періодичних виданнях, затверджених ВАК України:

1. Федчишин Н.Є. Соціальні закономірності госпіталізованої захворюваності та лікарняної летальності від гострого інфаркту міокарда // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2003. - № 1. – С. 59-60.

2. Швед М.І., Федчишин Н.Є. Динаміка захворюваності мешканців Тернопільської області хворобами системи кровообігу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2003. – № 3. – С. 27-32 (особисто зібрано матеріал та проведено аналіз отриманих результатів).

3. Федчишин Н.Є. Динаміка смертності мешканців Тернопільської області від хвороб системи кровообігу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2003. – № 4. – С. 42-46.

4. Федчишин Н.Є., Андрейчин С.М. Сезонні коливання захворюваності та летальності від гострого інфаркту міокарда //Вісник наукових досліджень. -2005.-№1.-С.121-123 (особисто зібрано матеріал, проаналізовані результати дослідження та підготовлено матеріал до друку).

5. Федчишин Н.Є. Особливості клінічного перебігу гострого інфаркту міокарда у сільських мешканців // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 3. – С. 62-64.

6. Федчишин Н.Є. Стан медичної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда та оцінка її якості // Вісник наукових досліджень. – 2006. – № 1. – С. 47-49.

В інших виданнях:

1. Федчишин Н.Є. Аналіз госпіталізованої захворюваності та лікарняної летальності від гострого інфаркту міокарда // Матеріали VII Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль. – 2003. – 21-23 травня. – С. 306.

2. Федчишин Н.Є. Особливості захворюваності та смертності мешканців Тернопільської області від серцево-судинних хвороб та гострого інфаркту міокарда // Матеріали VIIІ Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль, Укрмедкнига. – 2004. – С. 243.

3. Федчишин Н.Є. Залежність виникнення гострого інфаркту міокарда від хронобіологічних факторів у сільських мешканців //Матеріали ХVІІІ науково-практичної конференції. Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль. –2005. – 3 червня. - С. 71.