71. Біль Ірина Андріївна. Оптимізація методів діагностики і лікування доброякісних пухлин матки у жінок фертильного віку: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Біль І.А. Оптимізація методів діагностики і лікування доброякісних пухлин матки у жінок фертильного віку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю – 14.01.01 – акушерство і гінекологія.- Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2004.
Проведено клініко-статистичний аналіз ендоскопічних методів дослідження, які були виконані у Львівському державному обласному перинатальному центрі протягом 1992 – 2000р.р.
На основі результатів комплексного клініко-параклінічного обстеження 100 жінок фертильного віку з лейоміомою матки і її поєднанням з аденоміозом вивчено характер змін у внутрішніх статевих органах та функціональний стан гіпофізарно-яєчникової системи при даній патології. Проведене імуногістохімічне дослідження на рецепторах естрогенів виявило вираженість експресії в епітелії залоз ендометрія та клітинах строми в фолікулінову фазу та зникнення її в лютеїновій фазі. В структурах з гіперплазією ендометрія відмічалося зниження або відсутність експресії рецепторів естрогенів і прогестерону. У вогнищах лейоміоми встановлено, що експресія рецепторів естрогенів відмічена в основному в цитоплазмі гладких м’язевих волокон, в ядрах не визначалась.
Науково обгрунтовано і впроваджено комплекс лікувальних заходів з використанням консервативних та оперативних методів, що дозволило зберегти і відновити репродуктивну функцію та знизити частоту рецидивів і супутньої генітальної патології у жінок фертильного віку з доброякісними пухлинами матки.
У дисертації наведено узагальнення і нове вирішення наукової задачі по підвищенню ефективності комбінованого лікування доброякісних пухлин матки у жінок фертильного віку. Для вирішення цієї задачі запропонована диференційована лікувальна тактика при різних патогенетичних варіантах захворювання.
Ретроспективний аналіз даних ендоскопічного обстеження і лікування жінок фертильного віку свідчить, що в 54,0 % випадків причиною порушення репродуктивної функції був генітальний ендометріоз, в 34,0 % - трубно-перитонеальний фактор, в 12,0 % - лейоміома матки. Генітальний ендометріоз у 20,0 % поєднувався з хронічним сальпінгоофоритом, в 6,0 % - з міомою матки, в 11,0 % - з полікістозом яєчників.
Клінічний перебіг лейоміоми матки та її поєднання з аденоміозом залежить від ступеню патологічних змін в органах і системах, які викликають цю патологію. Так для жінок з лейоміомою матки характерні порушення менструальної функції по типу альгодисменореї (34,0 %), гіперполіменореї (28,0 %) і меноррагій (14,0 %); штучні (26,0 %) і самовільні аборти (26,0 %) в анамнезі, первинна (48,0 %) і вторинна (40,0 %) неплідність. При поєднанні цих патологій альгодисменорея (68,0 %) і гіперполіменорея (56,0 %) зустрічались вдвічі частіше, а штучні і самовільні аборти - втричі (96,0 %). Порушення репродуктивної функції встановлено в 66,0 % випадків.
Ультразвукове сканування органів малого тазу є високоінформативним методом неінвазивного дослідження жінок з лейоміомою матки (92,0 %), аденоміозом (96,5 %), а інформативність при поєднаній патології становить 63,2 %. Ультразвуковий моніторінг доброякісних пухлин матки дозволяє встановити не тільки анатомічні і функціональні зміни внутрішніх статевих органів, але дає можливість визначити основну причину захворювання, локалізацію і глибину ушкодження матки, спрогнозувати подальшу тактику обстеження і лікування направленого на збереження і відновлення репродуктивної функції.
Ендоскопічні методи дослідження і лікування (лапароскопія, гістероскопія та їх поєднання) у жінок фертильного віку з доброякісними пухлинами матки являються “золотим стандартом” діагностики і дають можливість вирішити питання подальшої тактики лікування, а у 80,0 % випадків дозволили провести органозберігаючі операції, у 65,0 % - відновити репродуктивну функцію.
У жінок фертильного віку з доброякісними пухлинами матки має місце дисбаланс гормонального гомеостазу гіпофізарно-яєчникової системи, який проявляється гіперестрогенією на всьому протязі менструального циклу, відносним або абсолютним зменшенням прогестерону в лютеїнову фазу (трьохкратний приріст проти десятикратного в нормі), підвищенням фолікулостимулюючого (в 4-6 разів) і лютеїнізуючого (в 2-3 рази) гормонів, монотонністю їх виділення. При поєднанні аденоміозу і лейоміоми матки зміни в гормональному гомеостазі були більш виразними, що свідчить про більш глибокі порушення стероїдогенезу і функції гіпофізарно-яєчникової системи.
Патоморфологічне дослідження міоматозних вузлів в 25,0 % виявило гістологічно міоматозні вузли чітко відмежовані з концентрично розміщеними шарами м’язевих клітин з сполучнотканними прошарками, в 75 % - відмічалась наявність веретеноподібних гладких м’язевих клітин з товстими прошарками щільної сполучної тканини. В 62,5 % випадків у хворих з поєднаною патологією мала місце І ступінь аденоміозу з кістозною гіпереплазією і вогнищами мікроаденоматозної в поєднанні з базальною гіперплазією ендометрія. ІІ ступінь аденоміозу (37,5 %) характеризувалась поширенням вогнищ до середини міометрія, відмічалась невідповідність терміну менструального циклу з відставанням в 3-5 днів.
Імуногістохімічні дослідження ендо- і міометрія встановили, що експресія рецепторів естрогенів в вогнищах лейоміоми відмічена в основному в цитоплазмі гладких м’язевих волокон, а в ядрах не визначалась, при цьому реакція на рецепторах прогестерону виявлена в основному в цитоплазмі залозистих структур. При гіперплазії ендометрія у жінок з лейоміомою матки і аденоміозом відмічалось різке зниження або відсутність експресії як рецепторів естрогенів, так і рецепторів прогестерону.
Комбінований органозберігаючий і корегуючий фертильну функцію метод лікування хворих з доброякісними пухлинами матки проведений з урахуванням морфо-функціональних особливостей патологічних утворів та характеру порушень гормональної регуляції нейроендокринної системи дозволив підвищити ефективність лікування і відновити репродуктивну функцію в 50,0 % пацієнток з лейоміомою матки і в 60,0 % - з лейоміомою матки в поєднанні з аденоміозом (в групі порівняння ці показники були відповідно, - 33,3 і 26,7 %, р<0,05).
Публікації автора:
Корнацька А.Г., Борисюк О.Ю., Біль І.А. Гістероскопія у діагностиці та лікуванні доброякісних пухлин матки у жінок репродуктивного віку // Львівський медичний часопис. Acta medica leopoliensia. – 2002. – Vol. 8, № 1. – с. 61-65. (особистий внесок здобувача: проведено аналіз результатів гістероскопій, проведених у 169 жінок з доброякісними пухлинами матки до та після лікування, проведено забір матеріалу).
Задорожная Т.Д., Корнацкая А.Г., Биль И.А. Клинико-морфологические особенности доброкачественных опухолей матки и их сочетание у женщин фертильного возраста // Здоровье женщины. – 2002. - № 4. – с.20-22. (особистий внесок здобувача: проведено забір матеріалу, вивчено морфо-функціональні особливості органів-мішеней у 42 жінок фертильного віку з лейоміомою матки та її поєднанням з аденоміозом, підготовка до друку).
Біль І.А. Клініко-морфологічні та імуногістохімічні особливості експресії рецепторів естрогенів і прогестерону при лейоміомі, ендометріозі матки та їх поєднанні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. - № 1. – с. 105-108.
Корчинська О.А., Біль І.А., Мороз М.М. Ефективність лапароскопії в діагностиці і лікуванні неплідності, спричиненої генітальним ендометріозом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2001. – с. 333-334 (особистий внесок здобувача: вивчено ефективність лапароскопії в діагностиці та лікуванні генітального ендометріозу, який спричинив неплідність у 20 жінок).
Мороз М.М., Корчинская О.А., Биль И.А. Лапароскопия при бесплодии, вызванном эндометриозом // Эндоскопия в гинекологии. Материалы международного конгресса. – Москва, 1999. – с. 364-365. (особистий внесок здобувача: проведено вивчення ефективності хірургічного лікування лапароскопічним доступом при неплідності внаслідок ендометріозу геніталій, статистична обробка).
Корчинская О.А., Биль И.А., Мороз М.М., Федорова Л.В. Коррекция иммунного статуса больных эндометриозом местными минеральными водами // International journal on immunorehabilitation. – May 2000. – Vol. 2, № 2. – с. 74 (особистий внесок здобувача: вивчено імунний статус у 25 пацієнток з аденоміозом, проводилось клінічне спостереження).