Анотація до роботи:

Авдєєва В.Б. Оптимізація лікування гнійно-запальних захворювань геніталій у жінок репродуктивного віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.

Дисертацію присвячено рішенню однієї з актуальних задач гінекології – підвищенню ефективності лікування жінок із гнійно-запальними захворюваннями (ГЗЗ) внутрішніх геніталій шляхом розробки та впровадження екстракорпоральної антибіотикотерапії (ЕАТ) до комплексу лікувальних заходів.

Клініко-статистичний аналіз анамнестичних даних 65 жінок із ГЗЗ геніталій установив, що запальний процес носив тривалий характер з частими загостреннями, які переходили в гнійно-деструктивні форми, що вимагають оперативного втручання.

На підставі результатів бактеріологічного, імунологічного та гемостазіологічного дослідження можна зробити висновок, що тривале персистування асоційованої інфекції призводить до пригнічення всіх ланок імунітету (клітинних, гуморального та факторів неспецифічного захисту організму) та розвитку хронічного ДВЗ-синдрому. Отримані дані свідчать про необхідність оптимізації лікувальних заходів і диференційованого підходу до антибіотикотерапії з урахуванням тяжкості, поширеності та патогенетичних особливостей розвитку ГЗЗ геніталій.

Основними принципами лікування є спрямований транспорт антибіотиків, корекція імунного та гемостазіологічного статусів, дезінтоксикаційна інфузійно-трансфузійна терапія, за показниками – оперативне лікування. Для оптимізації лікування нами був використаний метод ЕАТ. Даний метод заснований на зміні властивостей клітин автокрові з метою спрямованого транспорту лікарських засобів в охоплену патологічним процесом зону, створюючи в ній високу концентрацію препарату, що вводиться, тим самим максимально знижуючи небажані реакції. ЕАТ проводили як передопераційну підготовку, так і в післяопераційному періоді.

В результаті впровадження розробленої нами схеми лікування ГЗЗ удалося: у 15,6 % пацієнток репродуктивного віку уникнути оперативного втручання та зберегти дітородні органи, знизити кількість післяопераційних ускладнень у 4 рази та скоротити терміни перебування в стаціонарі в післяопераційному періоді з 12,3 до 8,7 дня.

У дисертації приведене нове рішення актуальної задачі гінекології – підвищення ефективності лікування гнійно-запальних захворювань внутрішніх геніталій у жінок репродуктивного віку. На підставі вивчення особливостей патогенезу розвитку ГЗЗ, бактеріологічних, імунологічних і гемостазіологічних показників доповнена схема комплексного лікування шляхом включення методу екстракорпоральної антибіотикотерапії, що дозволило підвищити ефективність лікування зі збереженням репродуктивної функції та зниженням числа післяопераційних ускладнень.

1. Установлено, що ГЗЗ зустрічаються у 21,31±1,77 % жінок; кількість радикальних операцій при даній патології склала 45,75±3,18 %, частота післяопераційних ускладнень – 56,84±3,08 %.

2. У пацієнток із ГЗЗ збудники інфекційного процесу представлені, в основному, коковою флорою – 54,4 % і кишковою паличкою – 68,2 %; у 43,3 % жінок виявлена асоційована мікробна флора й у 21,7 % посів росту не дав.

3. Доведено, що у жінок із ГЗЗ геніталій має місце пригнічення всіх ланок імунної системи: зниження показників імунорегуляторного індексу Т-хелп./Т-супр. – у 1,3 рази, зниження показників факторів неспецифічного захисту: фагоцитозу на 11,4 %, ФЧ – у 1,4 рази, лізоциму – у 1,7 рази на тлі підвищених значень ЦІК у 2,7 рази та НСТ-тесту – у 1,7 рази; збільшення медіаторів запалення: TNF-a (у 5,7 разу), IL6 (у 4,3 рази) у порівнянні з контролем (р<0,05); підвищення рівня IgG у 1,5 рази на тлі знижених у 1,2 рази показників IgG. Виявлені зворотний кореляційний зв'язок між рівнем TNF-a та IgG (r = -0,64), а також пряма кореляційна залежність між рівнем TNF-a та ЦІК (r =0,57), рівнем TNF-a та НСТ-тестом (r =0,51).

4. Виявлено, що при ГЗЗ внутрішніх геніталій зміни гемостазу відповідають гіперкоагуляційній фазі ДВЗ-синдрому у вигляді гіперагрегації тромбоцитів, гіперкоагуляції в плазмовій ланці та появи патологічних маркерів ДВЗ-синдрому (РМФК). Виявлено пряму кореляційну залежність між прозапальними цитокінами та показниками гемостазу: рівнем IL-6 і фібриногеном (r = 0,63), а також між TNF-a та РМФК (r = 0,58).

5. Розроблений і запропонований комплекс лікувальних заходів, спрямованих на оптимізацію лікування ГЗЗ геніталій, дозволив знизити питому вагу післяопераційних ускладнень у пацієнток із ГЗЗ з 51,5 % до 12,5 %, скоротити перебування в стаціонарі в післяопераційному періоді з 12,3 до 8,7 ліжко-дня, а також у 15,6 % пацієнток провести консервативне лікування зі збереженням репродуктивної функції.

Публікації автора:

1. Авдеева В.Б. Особенности иммунного статуса женщин в зависимости от тяжести гнойно-воспалительного процесса гениталий // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т.10, № 3-4. – С.45-50.

2. Демина Т.Н., Авдеева В.Б., Чермных С.В. Новый поход к терапии гнойно-воспалительных заболеваний гениталий // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – Т.24, № 4. – С. 59-62. (Клінічні спостереження, проведення методики, аналіз).

3. Демина Т.Н., Чермных С.В., Авдеева В.Б., Кнуров И.Ю. Применение экстракорпоральной антибиотикотерапии в комплексном лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями гениталий // Патологія. – 2005. – Т.2, № 3. – С. 79-82. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, проведення методики, аналіз).

4. Авдеева В.Б. Эффективность применения экстракорпоральной фармакотерапии в комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний гениталий у женщин репродуктивного возраста // Здоровье женщины. – 2006. – Т.25, № 1. – С. 195-197.

5. Авдеева В.Б. Применение экстракорпоральной фармакотерапии в сочетании с малообъемным плазмаферезом в комплексном лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями гениталий // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Интермед, 2006. – С. 3-5.