Анотація до роботи:

Кобзиста Л. П. Оптимізація контролю забур’яненості посівів ланки зерно-просапної сівозміни в умовах екологічного землеробства Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена створенню системи заходів ефективного контролю забур'яненості полів ланки конюшина – пшениця озима – буряки цукрові, які б унеможливлювали втрати урожаю від бур'янів при забезпеченні оптимальних енергетичних, екологічних і економічних показників на тлі екологічної системи землеробства з пріоритетом органічних ресурсів і компенсуючим використанням агрохімікатів.

В стаціонарному досліді виявлено господарськи, енергетично та економічно оптимальний варіант системи заходів захисту посівів ланки сівозміни від бур’янів, який в моделі екологічної системи землеробства сприяє досягненню продуктивності ріллі, адекватної її ресурсному забезпеченню. Встановлені закономірності утворення бур’янової синузії агрофітоценозів ланки сівозміни та її мінливість під впливом досліджених систем землеробства – промислової, екологічної та біологічної.

За результатами досліджень запропоновано виробництву поєднання екологічної системи землеробства і полицево-безполицевого основного обробітку ґрунту в сівозміні в якості оптимального варіанту ефективного контролю забур’яненості полів ланки сівозміни. Додатковим заходом контролю забур’яненості посівів цукрових буряків запропонована гербістатна технологія внесення мінеральних добрив.

У дисертаційній роботі викладене теоретичне обґрунтування напрямів оптимізації контролю забур’яненості посівів сільськогосподарських культур на прикладі плодозмінної ланки зерно-просапної сівозміни. Опрацьована нова система цього контролю в умовах екологічного землеробства Правобережного Лісостепу України. Експериментальна оцінка технічної, господарської, енергетичної, екологічної та економічної ефективності систем захисту посівів від бур’янів в складі трьох варіантів моделі землеробства – промислового, екологічного та біологічного дозволяє зробити наступні висновки:

1. В типових для Правобережного Лісостепу умовах ботанічний видовий спектр бур’янової синузії агрофітоценозів представлений на 80 % дводольними і на 20 % однодольними видами з видовою її насиченістю 19-25 видів, об’єднаних в 16 ботанічних родин. Найбільшою участю і поширеністю в посівах досліджуваної ланки сівозміни відрізняються види родини айстрових (19-25 %), тонконогових (11-16 %) та капустяних (9-13 %). Серед ботанічних класів за рясністю бур’янів переважають дводольні 53 %, залишаючи однодольним 47 % загальної чисельності.

2. За агробіологічними ознаками забур’яненість агрофітоценозів природно-кліматичного району місця проведених досліджень відноситься до складного кореневищно-коренепаростково-малорічного агротипу з участю кореневищних видів 1-2 %, коренепаросткових 5-20 %, малорічних – 78-91 %, з їх відповідною поширеністю 7-48 %, 41-67 % і 93-100 %. Показники ботанічної та агробіологічної структури бур’янової синузії окремих агрофітоценозів позначені суттєвою мінливістю, обумовленою особливостями фітосередовища. Посіви конюшини відрізняються підвищеною участю і поширеністю кореневищних (3-10 % і 11-56 %) та коренепаросткових видів (33-59 % і 56-89 %). Домінуючими в посівах пшениці озимої стають зимуючі з участю 33-50 % та ярі ранні – 22-39 %, а в полі буряків цукрових – ярі пізні з участю 58-88 %.

3. Екологізація землеробства супроводжується збільшенням участі і поширеності дводольних видів бур’янів, а також їх біологічного підтипу багаторічних. Збільшенню участі багаторічних бур’янів до 18 % сприяють поверхневий і плоскорізний обробітки ґрунту в сівозміні з одночасним зростанням тут частки однодольних видів до 50-67 %. В складі бур’янового угрупування агрофітоценозів ланки сівозміни в середньому частка віолентів становить 50 %, патієнтів – 10 % і експлерентів – 40 %. Екологізація землеробства сприяє збільшенню частки експлерентів.

4. Серед досліджених агрофітоценозів найбільшою конкурентною здатністю бур’янової синузії, визначеною за індексом видового різноманіття Сімпсона, наділені посіви пшениці озимої (Н=0,12-0,2). Екологізація землеробства супроводжується збільшенням цієї здатності.

5. За ефективністю контролю актуальної забур’яненості посівів кращими варіантами виявились системи заходів в складі моделі промислового і екологічного землеробства, за яких рясність бур’янів перед збиранням урожаю культур ланки сівозміни не перевищувала 57-85 шт/м², а маса їх – 100-143 г/м². За біологічної системи землеробства забур’яненість зростає, відповідно, в 2-3,7 рази і 2,1 рази. При цьому рясність репродуктивних екземплярів бур’янів за промислового і екологічного землеробства наближалась до допуску 10 шт./м в посівах конюшини та пшениці озимої, а за біологічної моделі зростала в 1,6 рази.

Потенційна забур’яненість ріллі за вмістом фізично нормального насіння бур’янів в 0-30 см шарі ґрунту (280-442 млн. шт./га) належить до високої. Система біологічного землеробства викликає зростання протягом року потенційної забур’яненості ріллі на 35 %, а в моделі екологічного землеробства з полицево-безполицевим основним обробітком ґрунту в сівозміні, навпаки, спостерігається зменшення цієї величини в шарі 0-10 см на 34 %.

6. Ущільнення розпушеного в просапному полі ґрунту сприяє з’явленню сходів бур’янів, а відносно ущільненого ґрунту в полях багаторічних трав і пшениці озимої – гальмує. Оптимальною щільністю для з’явлення сходів бур’янів виявилась 1,1-1,2 г/см³. Ймовірною причиною зростання забур’яненості полів на тлі заходів безполицевого та поверхневого обробітку ґрунту поряд з акумуляцією зачатків бур’янів в поверхневому шарі може служити також підвищена його вологість і щільність, які властиві для вказаних заходів.

7. Застосування мінеральних добрив у вивчених нормах їх внесення на гектар в сівозміні за промислової системи землеробства 300 кг (N₉₂P₁₀₀K₁₀₈) і екологічної 150 кг (N₄₆P₄₉K₅₅) викликає зменшення з’явлення сходів бур’янів. Гербістатна технологія внесення мінеральних добрив за технічною і господарською ефективністю контролю забур’яненості посівів не поступається внесенню гербіцидів, переважаючи їх в енергетичному і економічному відношенні.

8. В лабораторних дослідах знайдені гербістатні речовини – похідні ароматичних амінів, піридину, тетрагідротіофендіоксиду та дигідротіофендіоксиду, які в концентрації 0,01-0,001 зменшували на 100 % схожість і на 79-83 % життєздатність насіння бур’янів.

9. Урожайність культур та продуктивність ланки сівозміни в системах землеробства адекватно відповідають їх ресурсному забезпеченню.

Кореляційний аналіз залежності урожайності культур та продуктивності ріллі в ланці сівозміни від екологічних аргументів засвідчує середній та сильний обернений вплив рясності бур’янів на початку вегетації, рясності і маси їх перед збиранням урожаю (r=-0,6-0,8), а також середній і сильний прямий вплив вмісту у ґрунті доступних елементів мінерального живлення (r=+0,7-0,8).

10. Екологізація землеробства супроводжується покращенням якості та безпеки рослинницької продукції: тенденцією збільшення вмісту основних поживних інгредієнтів, зменшення вмісту нітратів та важких металів, відсутністю залишкових кількостей гербіцидів у продукції.

11. Енергетично оптимальним варіантом ефективного контролю забур’яненості посівів ланки сівозміни виявилась система полицево-безполицевого основного обробітку ґрунту з екологічно та економічно обґрунтованим застосуванням гербіцидів в складі моделі екологічного землеробства. В цьому варіанті коефіцієнт енергетичної ефективності складає 9,5 і енергетичної доцільності + 124 тис. МДж/га.

12. Величина еколого-економічного порогу актуальної забур’яненості ріллі для використаних у досліді гербіцидів становить залежно від культур 2-19 шт/м², а потенційної забур’яненості схожим насінням бур’янів в 0-10 см шарі ґрунту – 1,7 млн. шт/га.

13. Нормативна рентабельність вирощування культур ланки сівозміни в моделі екологічного землеробства з властивою їй системою контролю забур’яненості становила 130 %, перевищуючи контроль на 22 %.

Публікації автора:

1. Манько Ю.П. Зміни бур’янистої синузії агрофітоценозів зерно-просапної ланки сівозміни /Ю.П. Манько, Л.П. Хоменко (Кобзиста) // Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства УААН». – 2006. – Вип.. 1-2. – С. 68-75.

2. Кобзиста Л. П. Агрофізичні властивості ґрунту і забур’яненість культур ланки зерно-просапної сівозміни / Ю.П. Манько, Л.П. Кобзиста // Карантин і захист рослин. – 2007. – № 5. – С. 18-20.

3. Кобзиста Л. П. Особливості контролювання забур’яненості посівів в умовах екологізації землеробства / Л.П. Кобзиста // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. – Херсон: Айлант, 2007. – Вип. 52.– С. 191-196.

4. Манько Ю. П. Забур'яненість посівів у сівозміні залежно від умісту елементів мінерального живлення у ґрунті / Ю.П. Манько, Л.П. Кобзиста, Ю.А. Кобзистий // Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства УААН». – К.: ЕКСМО, 2007. – Вип. 79. – С. 64-72.

5. Манько Ю. П. Вплив похідних тетра- та дигідротіофендіоксиду, ароматичних амінів та піридину на життєздатність насіння бур’янів / Ю.П. Манько, П.Г. Дульнєв, Л.П. Кобзиста // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип. 116. – С. 127-130.

6. Кобзиста Л.П. Контроль забур’яненості посівів цукрових буряків за допомогою технології застосування мінеральних добрив / Ю. П. Манько, Л. П. Кобзиста // Карантин і захист рослин. – 2008. – № 3. – С. 8-9.

7. Хоменко Л.П. (Кобзиста). Вплив екологізації землеробства на забур’яненість ріллі в зерно-просапній ланці сівозміни / Л.П. Хоменко (Кобзиста): матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва НАУ. – К.: ЕКСМО, 2006. – С. 50-51.

8. Кобзиста Л.П. Вплив агрофізичних властивостей ґрунту на забур’яненість культур ланки зерно-просапної сівозміни в системах землеробства / Л.П. Кобзиста : матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених [«Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва»], (Київ, 22-24 травня 2007 р.) / Інститут агроекології УААН. – К.: Інститут агроекології УААН. – 2007. – С. 31-32.

9. Кобзиста Л.П. Вплив забур’яненості на продуктивність ланки зерно-просапної сівозміни / Л.П. Кобзиста: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів [«Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні»], (Чабани, 10-12 грудня 2007 р.) / Українська академія аграрних наук, ННЦ «Інститут землеробства УААН». – К.: ВД «ЕКСМО».– 2007. – С. 14-15.