Анотація до роботи:

Рогозенко А.В. Оптимізація елементів технології весняно-літнього періоду вирощування високоякісного зерна сильної озимої пшениці в Присивашші Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”. Херсон, 2008.

В дисертації викладено основні результати досліджень, проведених в умовах Присивашшя Криму, з вивчення впливу на врожайність і якість зерна озимої пшениці зростаючих рівнів азотного живлення (азот ґрунтових нітратів + азот підживлення) в ранньовесняний період залежно від реальної густоти рослин; впливу на врожайність і якість зерна зростаючих доз позакореневого азотного підживлення розчином карбаміду у фазу колосіння залежно від забезпеченості рослин азотом за даними листової діагностики.

Встановлено, що забезпеченість посівів азотом ранньої весни найбільш повно характеризують нітрати в шарі ґрунту 0-80 см. Найбільш урожайними є посіви озимої пшениці з достатньою густотою рослин – від 350 шт./м² і вище, в зріджених посівах (350-200 шт./м²) вона нижче, ніж в достатньо густих, на 9-19 %, а в рідких (менше 200 шт./м²) – на 22-54 %. Однобічна оптимізація густоти посіву або азотного живлення не дають високих результатів.

На основі математичного моделювання розроблено метод оперативного керування дозами ранньовесняного азотного підживлення залежно від густоти посіву, його забезпеченості нітратним азотом ґрунту і прогнозованого співвідношення цін на зерно і добрива. Розроблено модель залежності вмісту в зерні клейковини залежно від дози позакореневого підживлення і вмісту азоту в листках і запропоновано метод управління його дозами.

Пропонований метод керування дозами ранньовесняного і позакореневого підживлення забезпечив високу економічну і енергетичну ефективність.

Отримані результати досліджень впливу зростаючих рівнів азотного живлення, фактичної густоти посівів при поновленні вегетації і доз позакореневого азотного підживлення на врожайність та якість зерна озимої пшениці в умовах Присивашшя Криму дозволяють зробити наступні висновки:

1. В Присивашній зоні Криму за період досліджень річні відмінності умов зростання озимої пшениці призвели до значних коливань густоти посіву (до ±300 росл./м²) і його забезпеченості нітратним азотом (±107 кг/га) ґрунту.

2. По роках в ранньовесняний період варіював не лише вміст нітратів у ґрунті, але і їх розподіл за профілем.

3. Дослідженнями встановлено, що в Присивашші Криму забезпеченість посівів азотом в ранньовесняний період якнайповніше характеризують нітрати, що містяться в шарі ґрунту 0-80 см.

4. В умовах Присивашшя Криму найбільш урожайними є посіви озимої пшениці з достатньою густотою рослин – від 350 шт./м² і вище, в зріджених посівах (350-200 росл./м²) вона нижче, ніж в достатньо густих, на 9-19 %, а в рідких (менше 200 шт./м²) – на 22-54 %.

5. Високу врожайність зерна формують лише густі посіви озимої пшениці з високими рівнями азотного живлення. Однобічна оптимізація густоти посіву на бідному азотом фоні, рівно як і посилення азотного живлення рідких посівів не дають високих результатів.

6. Для отримання врожайності озимої пшениці 50 ц/га при густоті 350 рослин/м² потрібно не менше 150 кг/га «сумарного» азоту. При зниженні густоти до 250 рослин/м² його потрібно підвищити до 180 кг/га. В більш рідких посівах – від 200 рослин/м², отримувати таку врожайність за рахунок підвищення рівня азотного живлення не представляється можливим.

7. Зростаючі ранньовесняні рівні «сумарного» азоту призводять до зростання врожайності озимої пшениці. При початкових рівнях забезпеченості темпи підвищення врожайності найбільші, по мірі збільшення азотного фону вони систематично скорочуються і в області високих «доз» сходять нанівець. В посівах з густотою вище 200 рослин/м² насичення азотним живленням наступає при 175 кг/га «сумарного азоту», а в рідких – при 135 кг/га.

8. Достатньо густі посіви здатні ефективніше, ніж відносно рідкі використовувати високі рівні «сумарного» азоту, прибавки врожайності від посилення азотного живлення в посівах з достатньою густотою рослин, в порівнянні з аналогічними прибавками в зріджених посівах вище в 1,2, а в рідких посівах – більш ніж в два рази.

9. Дози ранньовесняного підживлення озимої пшениці за методом «довнесення» доцільно визначати з урахуванням як вмісту азоту [NO₃]^– в шарі ґрунту (0-80 см), так і густоти рослин, що склалася в посіві. Оптимальний рівень (N-[NO₃]^– ґрунту + N добрив) для цієї густоти рослин встановлюють за розробленою номограмою, визначивши економічно припустимий мінімум темпів зростання прибавки урожаю за очікуваним співвідношенням цін на зерно пшениці і азотні добрива. Дозу ранньовесняного підживлення розраховують як різницю між оптимальним рівнем «сумарного» азоту і результатом діагностики азоту нітратів в шарі ґрунту (0-80 см).

10. Підвищення забезпеченості посівів азотом в ранньовесняний період збільшувало вміст клейковини в зерні пшениці. Загущення посіву призводило до зворотного ефекту. Оптимізація густоти рослин під максимальну врожайність призводить до зниження вмісту клейковини, співставного за абсолютною величиною з її прибавкою від дози N₁₂₀.

11. Прибавка масової частки клейковини від підвищення «сумарного» азоту з 60 до 200 кг/га на фоні рідких посівів (50 шт./м²) була в 2,4-2,6 раза більше, ніж в посіві з достатньою густотою – 350-375 рослин/м².

12. При оптимальній густоті – 350 шт./м² для отримання зерна із вмістом клейковини 23 % необхідно ранньої весни мати в ґрунті 160-170 кг/га «сумарного» азоту. Щоб гарантувати цей рівень вмісту клейковини з урахуванням річних коливань, майже в третині випадків може виникати потреба в застосуванні спеціальних заходів підвищення якості зерна.

13. Зростаючі дози позакореневого азотного підживлення у фазу колосіння озимої пшениці, як правило, слабо впливали на врожайність зерна, за винятком років з відносно вологими умовами періоду формування-наливання зерна, коли на контролі по азотному фону обприскування посівів водним розчином сечовини в дозі N_60-90 давало прибавку до 6-8 ц/га. В цих умовах високі дози позакореневого підживлення забезпечили також помітну прибавку натури зерна – до 7-11 г/л.

14. Підвищення скловидності зерна від позакореневого підживлення було тим вище тоді, коли посів був забезпечений азотом менше. У варіанті без основного азотного добрива максимальні дози сечовини підвищили скловидність з 60 до 83-92 %, а на фоні N₁₈₀ її істотної прибавки не спостерігалося.

15. Позакореневе азотне підживлення підвищувало білковість зерна і масову частку в ньому клейковини. Величина їх прибавок залежала від азотного фону – на контролі вони виросли в 1,22-1,50 раза, а при максимальній ранньовесняній дозі азоту – тільки в 1,11-1,13 раза.

16. Дозу позакореневого підживлення слід оптимізувати відповідно до вмісту загального азоту в листі у фазу колосіння озимої пшениці на основі номограми, розробленої за регресійною залежністю вмісту клейковини від цих факторів. Щоб перекрити річні коливання якості зерна, дозу позакореневого підживлення слід визначати для заданого вмісту клейковини плюс 1,0-1,5 %.

17. При низькому вмісті азоту в листі – 2,1 %, для отримання зерна 3-го класу потрібно дати 30 кг/га азоту в позакореневе підживлення, а другого класу – 75 кг/га. При його вмісті – 2,4 %, зерно 3-го класу буде отримано без підживлення, а 2-го – з підживленням дозою 55 кг/га д.р. При вмісті азоту в листі від 3,0 % і більше, позакореневе підживлення не потрібне.

18. Пропонований метод визначення дози ранньовесняного азотного підживлення з урахуванням густоти рослин, що склалася, і реального вмісту нітратного азоту в (0-80 см) шарі ґрунту забезпечив найвищу економічну та енергетичну ефективність в порівнянні з контролем та її фіксованою дозою N₃₄. У варіанті з адаптивною дозою ранньовесняного підживлення отримано і найбільший приріст енергії, і найвищий рівень рентабельності.

19. Економічна ефективність доз позакореневого азотного підживлення визначалася вмістом азоту в листі перед його проведенням. Максимальний ефект при його вмісті 1,8 % був отриманий від дози N₉₀, при 2,1 % – від N₆₀, при 2,4 % – від N₃₀. При вмісті загального азоту в листі від 3 % і більше, позакореневе азотне підживлення розчином сечовини у всіх вивчених дозах було збитковим.

Публікації автора:

1. Изотов А.М. Качество зерна сильной озимой пшеницы в зависимости от дозы некорневой подкормки в условиях Присивашья Крыма / А.М. Изотов, Б.А. Тарасенко, А.В. Рогозенко // Науч. труды Крымского государственного аграрного университета: Сельскохозяйственные науки / Крым. гос. аграр. ун.-т. – Симферополь, 2002. – Вып. 73. – С. 121-125.

2. Изотов А.М. Урожайность озимой пшеницы в Присивашье Крыма в зависимости от обработки посевов фунгицидом при возрастающих нормах азота / А.М. Изотов, Б.А. Тарасенко, А.В. Рогозенко // Науч. труды Крымского гос. агротехнологич. ун-та: Сельскохозяйственные науки / Крым. гос. агротехнол. ун-т. – Симферополь, 2005. – Вып. 89. – С. 25-34.

3. Изотов А.М. Урожайность озимой пшеницы в зависимости от возрастающих доз допосевного и ранневесеннего внесения азотных удобрений при различной норме высева в Присивашье Крыма / А.М. Изотов, Б.А. Тарасенко, А.В. Рогозенко // Науч. труды Южного филиала «Крымский агротехнологич. ун-т» Национального аграрного университета: Сельскохозяйственные науки / ЮФ «КАТУ» НАУ. – Симферополь, 2006. – Вып. 96. – С. 14 – 23.

4. Изотов А.М. Диагностика азота почвенных нитратов под озимой пшеницей в присивашном Крыму / А.М. Изотов, Б.А. Тарасенко, А.В. Рогозенко // Наук. праці Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету: Сільськогосподарські науки / Вип. 108. – Сімферополь: Фактор, 2008. – С. 11 – 19.

5. Изотов А.М. Метод расчета дозы азотного удобрения под озимую пшеницу (Рекомендации для руководителей и специалистов аграрных предприятий) / А.М. Изотов, Б.А. Тарасенко, А.В. Рогозенко. – Симферополь, 2008. – 51 с.

6. Изотов А.М. Принятие агротехнологических решений по севу озимой пшеницы в Крыму (Рекомендации для руководителей и специалистов аграрных предприятий) / А.М. Изотов, Б.А. Тарасенко, А.В. Рогозенко. – Симферополь, 2008. – 63 с.

7. Изотов А.М. Оперативное управление технологией выращивания озимой пшеницы в Крыму / Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Рогозенко А.В. – Симферополь: СОНАТ, 2008. – 308 с.