Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Дзюмак Михайло Анатолійович. Оптимізація екобезпеки довкілля на територіях забруднених радіонуклідами в агросфері Вінниччини : Дис... канд. наук: 03.00.16 - 2008.



Анотація до роботи:

Дзюмак М. А. Оптимізація екобезпеки довкілля на територіях забруднених радіонуклідами в агросфері Вінниччини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню екологічної ситуації агропромислового виробництва на селі та розробці засобів підвищення екобезпеки навколишнього природного середовища в період реформування сільськогосподарських підприємств. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено екологічні ризики з урахуванням санітарно-екологічних умов навколишнього природного середовища на територіях, забруднених радіонуклідами в період реформування сільськогосподарських підприємств та встановлено, що забруднення радіонуклідами сільськогосподарських угідь Вінниччини склало 238219га; розроблена (уточнена) карта-схема радіологічного забруднення території області. Вивчено накопичення 137Cs і 90Sr в основній та побічній продукції рослинництва на території забрудненій радіонуклідами. Встановлена закономірність – чим далі по транспортному ланцюгу від кореня знаходиться орган, тим менше радіоактивних речовин він накопичує. Доведено, що в процесі реформування сільськогосподарських підприємств на місці бувших колгоспних ферм, неблагополучних по туберкульозу, організовані фермерські господарства, в ґрунті яких знаходяться адаптивні форми збудника туберкульозу, які створюють реальну і потенційну небезпеку для населення та довкілля. При використані органічних добрив від тварин, інфікованих збудником туберкульозу для інактивації патогенної біоти в ґрунті, слід використовувати фітоінгібіцію – висівати гірчицю з розрахунку 20 кг на 1 га з послідуючим використанням як сидиратної культури. З метою інактивації контамінованих предметів навколишнього середовища, доцільно використовувати препарат Вітан – інгібітор корозії, як нетоксичний препарат. Показана здатність збудника туберкульозу виживати і розвиватися на біологічних субстратах (гною) зовнішнього середовища, та при потраплянні в організм викликати характерні патологічні зміни у лабораторних тварин. На основі проведених досліджень запропонована дорадча модель виробництва екологічно чистої харчової сировини в сучасних екологічних умовах та розроблено спосіб для прискореного виявлення екобезпеки навколишнього природного середовища і сільськогосподарської продукції .

1. Сільськогосподарська діяльність на територіях забруднених радіонуклідами перетворились у важливий екологічний фактор виробництва продуктів харчування. На основі зібраних, проаналізованих і експериментально підтверджених матеріалів агросфери Вінниччини, дано науково обґрунтовану характеристику екологічних умов навколишнього природного середовища та встановлено, що забруднення радіонуклідами сільсько-господарських угідь склало 238219 га. Розроблена (уточнена) карта-схема радіологічного забруднення території області, де сільськогосподарська діяльність потребує науково-екологічного супроводу.

2. Вивчено накопичення у основній та побічній продукції рослинництва 137Cs і 90Sr на території, забрудненій радіонуклідами. Встановлено, що рослини які містять більше кальцію, накопичують 90Sr, а рослини, які мають високий вміст калію, накопичують більше 137Cs. Прослідковується закономірність – чим далі по транспортному ланцюгу від кореня знаходиться орган, тим менше радіоактивних речовин він нагромаджує.

3. Експериментально підтверджено особливість екологічної ситуації на території колишніх колгоспних ферм неблагополучних по туберкульозу в зонах радіоактивного забруднення Вінниччини. Обґрунтовано, що на території, забрудненій радіонуклідами, інфіковані об’єкти зовнішнього середовища можна розглядати як екологічний фактор, який сприяє створенню реальної і потенційної небезпеки для населення та довкілля.

4. Доведено, що на територіях забруднених малими дозами радіації, патогенні мікроорганізми здатні активно розмножуватись не тільки в організмі хазяїна але і в об’єктах навколишнього природного середовища (ґрунт збагачений органічними добривами), тобто проявляється стимуляція репродуктивної активності, що становить екологічну небезпеку, тоді як на екологічно чистих територіях такого явища з мікроорганізмами не спостерігається.

5. Вперше доведено, що адаптивні форми мікобактерій (результат пристосовування до природних та антропогенних впливів) довгий час зберігаються у навколишньому природному середовищі, незважаючи на несприятливі умови довкілля. Автоклавування при 120 0С протягом 30 хвилин знешкоджує лише вегетативну форму, але не знезаражує утворені адаптивні форми – артроспори, які витримують цей екстремальний фактор.

6. Встановлено, що в екологічно-несприятливих умовах адаптаційні механізми патогенних мікобактерій, дозволяють їм довгостроково виживати й циркулювати в навколишньому природному середовищі, що обумовлює особливе екологічне значення біоти на територіях забруднених радіонуклідами.

7. Розроблено науково обґрунтований метод екологізації виробництва на полях збагачених органічними добривами в зонах радіоактивного забруднення з використанням рослин. Запропонований фітоінгібіторний метод інактивації патогенної біоти в ґрунті з використанням біологічного дезинфектора – гірчиці, яку необхідно висівати з розрахунку 20 кг на 1 га з послідуючим використанням, як сидеральної культури, що підвищує родючість та екобезпеку ґрунту.

8. Встановлено, що препарат Вітан (інгібітор корозії), відноситься до IV групи низькотоксичних з'єднань і 3 % розчин володіє здатністю інактивації патогенних та атипових мікобактерій. Цей препарат при експозиції 15 хвилин показав 100 %-ву ефективність і його можна використовувати для знищення патогенних мікобактерій у навколишньому середовищі та дезінфекції ґрунту.

9. Вперше розроблено новий, простий, доступний та безпечний в застосуванні спосіб підготовки відібраного матеріалу та нове поживне середовище для прискореного виявлення патогенних мікобактерій на територіях забруднених радіонуклідами.

10. Встановлено, що запропонований метод екологічних досліджень, з використанням антисептика-стимулятора і поживного середовища САМСУМ, забезпечує виключно високу чутливість і прискорює отримання результатів в порівнянні з існуючим методом у 30-90 разів. Цей метод суттєво розширює можливості вивчення біології розвитку патогенних мікобактерій в ґрунті, та забезпечує екологічну безпечність виробництва сільсько-господарської продукції.

11. На підставі результатів проведеного дослідження з метою покращення виробництва екологічно чистої продукції, автором рекомендується впровадження системи дорадництва на регіональному рівні, яка повинна бути зосереджена на дієвості регіональних програм підтримки розвитку екологізації агропромислового виробництва.

Публікації автора:

1. Власенко І.Г., Середа Л.М., Власенко В.В., Дзюмак М.А. Екологічна безпечність та якість продукції агропромислового виробництва (Монографія) // Вінниця: «Едельвейс і К», 2007.- 326 с. (дисертант самостійно виконав підрозділи 1.2; 1.3; 1.4 (с.14-38) та підрозділ 4.1 (с. 131-137).

2. Бігун П.П., Дзюмак М.А. Екологізація ефективного кормовиробництва Вінниччини (Навчальний посібник) // Вінниця: Гіпаніс, 2004. - 65 с. (дисертант самостійно написав підрозділи 1.2; 1.3 (с. 12-24) і 3.4 (с. 61-65) та повністю розділ 2 (с. 25-41).

3. Власенко В.В., Власенко І.Г., Середа Л.М., Дзюмак М.А. Екологізація агропромислового виробництва Вінниччини (Методичні рекомендації) // Вінниця: Гіпаніс, 2007.- С. 82-88. (дисертантом написано розділ 10 с. 82-88).

4. Власенко В.В, Власенко І.Г., Дзюмак М.А., Зарубін А.М. Основи екології та безпеки товарів народного споживання (Методичні рекомендації) // Вінниця: Гіпаніс, 2005. - 98 с. (дисертант написав підрозділ – Вивчення фонової радіації навколишнього природного середовища С. 36-41).

5. Власенко В.В., Лысенко А.П., Дзюмак М.А., Конопко И.Г., Березовський И.В., Гирич С.В. Экологический мониторинг при туберкулинодиагностике крупного рогатого скота // Агроекологічний журнал. – 2003. – №1. – С. 76-79. (дисертант провів екологічний моніторинг адаптивних форм збудника туберкульозу і виявив їх в автоклавованих культурах).

6. Дзюмак М.А. Вплив реформування сільськогосподарських підприємств на антропогенне навантаження Вінниччини // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2004. – Випуск 17. – С. 101-105.

7. Власенко В.В., Власенко І.Г., Дзюмак М.А. Екологічні аспекти існування і розвитку популяцій мікобактерій у зовнішньому середовищі // Біологія тварин (науково-теоретичний журнал). – 2006. – Т. 8:1-2. – С. 215-218. (Дисертант вивчав розвиток патогенної мікробіоти в буртах гною).

8. Власенко В.В., Власенко И.Г., Колодий С.А., Блащук В.В., Дзюмак М.А., Фролов А.П., Лысенко А.П., Лемиш А.Л., Красникова Е.Л., Архипов И.Н. Изучение термической устойчивости возбудителя туберкулеза в автоклавированных препаратах // Науково-технічний бюлетень Харків. – 2006. – №94 – С. 71-76. (Дисертант вивчав життєздатність артроспор мікобактерій при автоклавуванні та підтвердив результати мікрофотом).

9. Живильне середовище для виділення збудника туберкульозу: Деклараційний патент № 21719 / Власенко В.В., Власенко І.Г., Колодій С.А. Блащук В.В., Дзюмак М.А. – Опубл. 15.03.2007 в Ж. Бюлетень відомостей про видачу патентів. №3.

10. Спосіб виділення збудника туберкульозу: Деклараційний патент № 21720 / Власенко В.В., Власенко І.Г., Колодій С.А. Блащук В.В., Березовський І.В., Дзюмак М.А. – Опубл. 15.03.2007 в Ж. Бюлетень відомостей про видачу патентів. №3.

11. Дзюмак М.А Характеристика накопичення цезію-137 та стронцію-90 в продукції рослинництва // Сільський господар.-2007.- №11-12.- С. 45-46.

12. Власенко В.В., Колодій С.А., Блащук В.В., Власенко І.Г., Дзюмак М.А., Лисенко О.П. Метод екологічного моніторингу збудника туберкульозу в крові та харчових продуктах // Науково-практичний журнал «Проблеми харчування».- 2007, С. 26-31. (Дисертант провів опромінення мікобактерій та зробив мікрофото адаптивних форм).

13. Дзюмак М.А. Екологічна ситуація земель сільськогосподарського призначення Вінниччини // Динаміка наукових досліджень 2003: ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Дніпропетровськ, 20-27 жовтня. 2003р. – Дніпропетровськ, 2003. – Том 14. – С. 7-8.

14. Дзюмак М.А. Сучасні підходи до визначення екологічно–небезпечних районів Вінниччини // Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи: ІV Міжвузівська науково-практична конференція аспірантів. Вінниця, 5-7 квітня. 2004р. – Вінниця, 2004. – С. 193-195.

15. Власенко В.В., Власенко І.Г., Колодій С.А., Дзюмак М.А., Блащук В.В. Живильне середовище САМОСУМ для виділення збудника туберкульозу // Наука і освіта – 2007: V Міжнародна науково-практична конференція. Дніпропетровськ, 3-15 січня. 2007р. – Дніпропетровськ, 2007. –Том 4. –С.16-17.