Проведено комплексне та систематичне оптико-спектроскопічне дослідження g-індукованих ефектів в ХС потрійної системи As-Ge-S по двох характерних розрізах області склоутворення – стехіометричному As2S3-GeS2 та нестехіометричному As2S3-Ge2S3. Вивчено композиційні, часові та дозові особливості оптичних РІЕ в цих ХС, а також запропоновано модель для пояснення спостережуваних змін на мікроструктурному рівні. До найважливіших наукових результатів дисертаційної роботи належать наступні. 1. Показано, що g-опромінення ХС змішаної потрійної системи As-Ge-S викликає низькоенергетичний зсув їх краю фундаментального оптичного поглинання з одночасним зменшенням крутизни його нахилу. Даний ефект g-індукованого потемніння адекватно описується спектральними залежностями зміни коефіцієнта оптичного пропускання ХС Dt та відносної зміни коефіцієнта оптичного поглинання Da/a0. Для кількісного опису спостережуваних оптичних РІЕ зручно використовувати максимальні значення Dtmax і (Da/a0)max, визначені на кривих Dt(hn) і Da/a0(hn), а також площу S під кривою Dt(hn). 2. По мірі збільшення концентрації Ge в ХС стехіометричного розрізу As2S3-GeS2 спостерігається монотонне посилення оптичних РІЕ (індукованих g-опроміненням дозою 2,2 МГр), виражених величинами Dtmax, (Da/a0)max та S. Для зразків ХС нестехіометричного розрізу As2S3-Ge2S3 характерним є максимум ефекту радіаційного впливу (доза g-опромінення 1,0 МГр) в області значень середнього координаційного числа Z»2,7. Відносна зміна крутизни нахилу краю фундаментального оптичного поглинання, спричинена g-опроміненням, є максимальною (~15-20%) в As-збагачених ХС та мінімальною (~2%) в ХС з Z»2,7 незалежно від стехіометрії ХС досліджуваної потрійної системи As-Ge-S. 3. Спостережувані РІЕ в області краю фундаментального оптичного поглинання є нестабільними в часі, вони частково затухають протягом 2-3 місяців зберігання g-опромінених зразків у нормальних умовах. Іншими словами, сумарні оптичні РІЕ включають в себе дві чітко виражені складові – статичну, яка залишається незмінною після g-опромінення, та динамічну або пост-радіаційну, яка поступово затухає з часом. Обидві складові проявляють аномальну композиційну поведінку поблизу Z»2,7 в ХС нестехіометричного розрізу As2S3-Ge2S3. Максимальні значення динамічних оптичних РІЕ спостерігаються в As-збагачених ХС потрійної системи As-Ge-S. 4. Опромінення досліджуваних ХС g-квантами призводить до незначного (~1-2%) збільшення інтенсивності смуг поглинання в області 2,5-25 мкм, повязаних з домішковими комплексами. Незворотні процеси радіаційно-індукованого домішкового поглинання не впливають на характер та величину оптичних РІЕ в області краю фундаментального оптичного поглинання. 5. На основі ІЧ Фурє спектрів відбивання (в області 25-50 мкм) встановлено два мікроструктурні механізми оптичних РІЕ в досліджуваних ХС: перший, характерний для ХС lp-типу з Z<2,7, і другий, який спостерігається в ХС тетрагонального типу з Z>2,7. Використовуючи принципи тополого-математичного моделювання та виходячи із статистики розподілу ковалентних хімічних звязків (заданої моделлю хімічно-впорядкованої структурної сітки), відібрано схеми g-індукованих переключень ковалентних хімічних звязків, характерні для даних ХС. Показано, що основним процесом, який відповідає за оптичні РІЕ в ХС lp-типу, є деструкція гетерополярних зв’язків Ge-S в тетрагональних структурних одиницях GeS4/2 з наступним утворенням структурних комплексів на основі гетерополярних звязків As-S. У випадку ХС тетрагонального типу, додатково проявляються процеси переключення гомополярних хімічних звязків As-As та Ge-Ge в гетерополярні зв’язки As-S та Ge-S. 6. Процеси g-індукованих переключень ковалентних хімічних звязків супроводжуються зміною локальної координації пар атомів структурного каркасу, причому найбільш характерними типами координаційних топологічних дефектів для ХС потрійної системи As-Ge-S є гетероатомні дефектні пари типу As4+-Ge3-, As4+-S1-, S3+-Ge3- та S3+-As2-. 7. Радіаційний розігрів зразків ХС нестехіометричного розрізу As2S3-Ge2S3 при опроміненні великими дозами g-квантів (~4,4 МГр) суттєво впливає на композиційну залежність спостережуваних оптичних РІЕ: замість максимуму при Z»2,7, який характерний для малих доз g-опромінення (~1 МГр), спостерігається мінімум в цій області. Прямолінійні відрізки, які з’єднують величини спостережуваних оптичних РІЕ при вищевказаних дозах g-опромінення для однакових зразків ХС перетинаються в певних “фокальних” точках. 8. Запропоновано формулу для аналітичного опису спостережуваних особливостей дозових залежностей величини оптичних РІЕ з врахуванням параметрів g-опромінення (температурного впливу) у формі дробово-експоненціальної релаксаційної функції. В рамках такого феноменологічного опису вдається адекватно розділити змінні, які відповідають за часову стабільність оптичних РІЕ та їх залежність від компактності ХС і режиму g-опромінення. |