У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання удосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств, що знайшло відображення в подальшому розвитку теоретико-методологічних засад та прикладних аспектів з даної проблематики. Результати проведеного дослідження дають підстави сформувати наступні висновки: 1. У 1999-2005 рр. функціонування системи оподаткування у сільському господарстві спрямовувалось на максимальне використання стимулюючої функції податків, інші їх функції (а особливо регулююча) практично не використовувались, що знаходило відповідне відображення при використанні інструментарію оподаткування та формуванні податкових механізмів. Проте, податки, за виключенням акцизів, є формою примусового відчуження частини чистого доходу господарюючих суб’єктів, а відповідно, при наданні податкових пільг додаткові фінансові ресурси у підприємств формуються не завжди, що слід враховувати при визначенні розмірів непрямої фінансової підтримки розвитку сільського господарства через податкові механізми. 2. Встановлено, що система оподаткування сільськогосподарських підприємств завжди була особливою сферою взаємовідносин з державою та слабо корелювала з системою оподаткування народного господарства. Водночас, обґрунтовано, що система справляння обов’язкових платежів у сільському господарстві повинна ґрунтуватись на тих же методологічних засадах та підходах, що й в інших галузях народного господарства, а особливими повинні бути механізми справляння кожного різновиду обов’язкових платежів державі. Специфіка прямого оподаткування у сільському господарстві, в першу чергу, полягає в існуванні двох видів оподаткування доходів – безпосередньо податку на прибуток (як і в інших галузях) та земельного податку (виходячи із специфіки основного засобу виробництва в галузі). Специфіка непрямого оподаткування проявляється в необхідності функціонування особливого механізму справляння ПДВ щодо підприємств галузі. 3. Система обов’язкових платежів господарюючих суб’єктів державі в ринковій економіці представлена: податками, зборами, відрахуваннями, внесками та ресурсними платежами. Нами обґрунтовано методичні підходи до формування складових даної системи щодо підприємств галузі, зокрема визначено, що із їх сукупності сільськогосподарські підприємства повинні на даному етапі сплачувати земельний і прибутковий податки, внески до соціальних фондів, ресурсні платежі (а також акцизи, які мають специфічний механізм справляння). 4. Обґрунтовано необхідність уточнення і упорядкування визначення категорії “сільськогосподарське підприємство” з метою об’єктивного відображення специфіки галузі при оподаткуванні, а також уніфікації його використання для цілей різних податкових законів. За результатами дослідження запропоновано визначення сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування, уточнено критерії і порядок відбору сільськогосподарських підприємств для здійснення державної фінансової підтримки шляхом застосування специфічного податкового інструментарію та надання податкових пільг. 5. Пряме оподаткування сільськогосподарських підприємств представлено ФСП, який на сучасному етапі перетворився з єдиного прямого податкового платежу в спеціальний режим оподаткування доходів від використання сільськогосподарських угідь. Початкова ідеологія податку втрачена, і після виключення найбільш вагомої складової - внесків до соціальних фондів, він вже не виконує свої первісні функції та потребує реформування. Подальше функціонування ФСП визнано недоцільним в силу комплексу причин як регулюючого, так і фіскального характеру, необхідності збалансування інтересів держави, територіальних громад та підприємств галузі. Це вимагає вдосконалення підходів до формування складових прямого оподаткування щодо сільськогосподарських підприємств, що передбачає визначення кількості каналів вилучення їх доходів у бюджет та встановленні взаємозв’язку між ними. 6. Обґрунтовано доцільність запровадження та розроблено засади функціонування нового сільськогосподарського податку, який дозволить зберегти простоту податкових відносин в галузі. Частина пропонованого податку буде представлена класичним земельним податком, який буде основою прямого оподаткування підприємств галузі, відображатиме платність землекористування і виступатиме інструментом вилучення частини рентних доходів на суспільні потреби. Інша його частина включатиме в себе податок на прибуток, механізм справляння якого базуватиметься на визначенні нормативного прибутку, розрахованого за усередненими оцінками доходності для певного регіону. 7. Вдосконалення методичних підходів до оподаткування прибутку сільськогосподарських підприємств передбачає здійснення наступних заходів: - уточнення порядку оподаткування прибутку від несільськогосподарської діяльності - наша пропозиція полягає в запровадженні підходу, відповідно до якого, за дотриманням “критерію 75 %”, підприємства слід звільняти від оподаткування прибутку, отриманого від несільськогосподарської діяльності; - встановлення оптимального податкового періоду, що передбачає врахування наступних аспектів: специфіку руху фінансових потоків у галузі; узгодженість зі строками сплати інших прямих податків; прийнятність з позицій перерахунку приросту (убутку) запасів. Нами доведена неприйнятність законодавчо встановленого податкового періоду для сільськогосподарських підприємств і обґрунтовано власний підхід, відповідно до якого податковий період має розпочинатись з 1 березня поточного року. Крім того, обґрунтовано, що при проведенні перерахунку приросту-убутку запасів доцільно надати сільськогосподарським підприємствам право не враховувати вартості незавершеного виробництва, оскільки воно має у галузі об’єктивний характер. 8. Встановлено, що ПДВ у сільському господарстві з часу запровадження часто використовувався у якості специфічного інструмента фінансової підтримки. З 1999 р. для сільськогосподарських підприємств передбачено функціонування спеціальних режимів справляння ПДВ, які направлені на стимулювання розвитку виробництва і являють собою непряму форму бюджетної підтримки. Аналіз функціонування таких режимів дав змогу виявити їх неоднозначність, позитивні та негативні аспекти, які детально охарактеризовані в роботі. За результатами дослідження обґрунтовано напрями вдосконалення порядку виплати дотацій переробними підприємствами, який нині використовується ними не на дотування сільськогосподарських виробників, а власних закупівельних цін та запропоновано збереження підтримки сільськогосподарських підприємств за рахунок режиму акумуляції сум ПДВ та обґрунтовано заходи щодо вдосконалення його функціонування. 9. Дослідження практики оподаткування сільськогосподарських підприємств в європейських країнах дало змогу встановити наявність спеціальних режимів адміністрування ПДВ, метою запровадження яких є спрощення податкових відносин шляхом коректного вилучення підприємств галузі із системи сплати ПДВ. За результатами аналізу механізму пропонованого режиму фіксованого збору з ПДВ встановлено його принципові відмінності від діючих режимів справляння ПДВ та запропоновано методику визначення оптимального розміру ставки такого збору. Її суть полягає в досягненні врівноваженості сум податкового кредиту та сум фіксованого збору на основі аналізу складових виробничих витрат підприємств, що попередньо відповідним чином групуються, та рівня рентабельності. Також встановлено, що виникає необхідність диференціації ставок фіксованого збору з ПДВ окремо для продукції рослинництва та тваринництва. 10. Проаналізувавши можливі наслідки застосування пониженої ставки ПДВ на сільськогосподарську продукцію доведено, що її запровадження на сучасному етапі недоцільне і невигідне підприємствам галузі, оскільки вони більше втрачатимуть від її застосування, ніж отримають переваг споживачі цієї продукції. Також обґрунтована недоцільність застосування нульової ставки щодо сільськогосподарської продукції, яка не виконує в повній мірі покладені на неї функції, оскільки не передбачає автоматичного відшкодування сплачених сум ПДВ у ціні придбаних виробничих факторів. Ключовою проблемою вдосконалення механізму справляння ПДВ щодо сільськогосподарських підприємств є упорядкування бюджетного відшкодування. Для нівелювання негативних вад ПДВ в галузі запропоновано напрямки вдосконалення механізму бюджетного відшкодування, зокрема, запровадження порядку взаємодії податку на прибуток та ПДВ, відповідно до якого дебетове сальдо з ПДВ зараховувалося б в рахунок сплати податку на прибуток, а також механізму компенсації дебетового сальдо з ПДВ у першій половині року за рахунок спеціально сформованої цільової програми у межах державної фінансової підтримки розвитку сільськогосподарського виробництва. | 