Таким чином, основними результатами, які виносяться на захист є: 1. Розроблено підхід, що дозволяє початково-крайову задачу про малі поперечні коливання в’язкопружного стержня з вагою на кінці трактувати як задачу Коши для повного лінійного диференціального рівняння другого порядку в гільбертовому просторі, а цю задачу, у свою чергу, привести до задачі Коши для системи диференціальних рівнянь першого порядку з матричним операторним коефіцієнтом, що є генератором голоморфної напівгрупи операторів. 2. Доведено теорему існування сильного розв’язку початково-крайової задачі про поперечні коливання в’язкопружного стержня з вагою на кінці. 3. Досліджено нормальні коливання стержня з вагою на кінці. Встановлено, що спектр задачі дискретний, із двома граничними точками на додатній піввісі: скінченої та нескінченої. Надано фізичне пояснення наявності двох гілок власних значень, визначено їх асимптотичну поведінку. 4. Доведено теореми про базисність системи кореневих елементів спектральної задачі про нормальні коливання в’язкопружного стержня з вагою на кінці. 5. Досліджені малі рухи й нормальні коливання в’язкопружного стержня у випадку, коли відсутні сили зовнішнього тертя та стискаюча розподілена сила. Отримано явний вираз для розв’язка початково-крайової задачі, а також формули для обчислення власних значень і власних елементів спектральної задачі. Описана міграція точок спектру при зміні параметра внутрішнього тертя, сформульовані фізичні висновки. 6. Вивчена двовимірна (плоска) задача про малі рухи й нормальні коливання твердого тіла (маятника) з порожниною, яка заповнена в’язкопружною рідиною, що відповідає узагальненій моделі Олдройта. Доведено теорему про існування сильного розв’язка цієї задачі. 7. Досліджено спектр нормальних коливань маятника з в’язкопружною рідиною. Встановлено, що цей спектр дискретний, всі власні значення, крім, можливо, скінченого числа, розташовані на додатній піввісі й розбиваються на скінчене число гілок із граничними точками на нескінченності та у скінченому числі точок, що залежить від вибору моделі в’язкопружної рідини. Доведено теореми про базисність системи кореневих елементів спектральної задачі. Розглянуто граничний випадок великої в'язкості рідини. Отримані асимптотичні формули для всіх гілок власних значень, а також асимптотика великої в'язкості для комплексної частоти коливань маятника (з порожниною) як цілого. Дано фізичне пояснення отриманим результатам. |