Словотенко Надія Олександрівна. Онтогенез флюорит-барит-кварцових жил Берегівського рудного поля : дис... канд. геол. наук: 04.00.20 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2006. — 240арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 207-240.
Анотація до роботи:
Словотенко Н.О. Онтогенез флюорит-барит-кварцових жил Берегівського рудного поля. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.20 – мінералогія, кристалографія. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2007.
Роботу присвячено дослідженню формування кварцовожильної мінералізації, з утворенням якої пов’язаний головний етап відкладення золота на Берегівському рудному полі. Золотовмісна мінеральна парагенетична асоціація складається з електруму, халькопіриту, стибієвих і бісмутових сульфосолей міді, кварцу, бариту і флюориту. На підставі мінералогічних, онтогенічних, термобарогеохіміних досліджень створено фактологічну модель, яка лягла в основу числового фізико-хімічного моделювання процесів утворення дослідженої мінералізації. Мінеральна асоціація своїм утворенням завдячувала змішуванню розчинів різного складу й походження на геохімічному бар’єрі, складеному карбонатними жилами. Золото осаджувалось унаслідок реакції змішування розчинів, під час якої руйнувались гідросульфідні комплекси, що його переносили. З’ясовано, що основний об’єм жильного кварцу утворювався з гелю кремнезему. Барит і флюорит формувались у в’язкому середовищі гелю при дифузійному режимі. Першим кристалізувався барит, флюорит дещо запізнювався, їхня кристалізація спонукала розкристалізацію гелю кремнезему з утворенням прихованокристалічного кварцу. Інфільтрація розчинів у жильному просторі спричиняла перекристалізацію кварцових агрегатів, виникнення крупнокристалічних друзових відмін кварцу, винесення золота з ділянок первинного осадження і перевідкладення його на вищих горизонтах з утворенням штокверкових руд кварц-каолініт-ґетитового і каолiніт-дикітового складу.
Флюорит-барит-кварцові агрегати формувались синхронно з золотовмісним парагенезисом (електрум, халькопірит, стибієві та бісмутові сульфосолі міді). На початок стадії припадає основний етап утворення золотого зруденіння. У кварц-баритову стадію формувалась зональна колонка, фронтальна частина якої поширена тільки в сульфідних агрегатах і складена бурнонітом, тетраедритом, електрумом і халькопіритом, тилова зона представлена прихованокристалічним кварцом з баритом і флюоритом. Осадження золота відбувалось у фронті зони формування агрегатів халькопіриту, який разом із кварцом утворював січні прожилки у сфалерит-галенітових агрегатах, що утворилися в першу сульфідну стадію. З просуванням цієї зони золото витіснялося з тилових частин у фронтальну, що привело до формування первинних ділянок концентрації золота в сульфідних агрегатах.
Флюорит-барит-кварцові жили утворені внаслідок змішування глибинного розчину та формаційних вод на геохімічному бар’єрі, складеному карбонатними агрегатами. В роботі підтверджено висновок, який було зроблено у праці (Vityk, Krouse, Skakun, 1994), про наявність у палеогідротермальній системі трьох розчинів. Склад розчинів реконструйовано на підставі термобарогеохімічних, ізотопно-геохімічних досліджень, які слугували основою для числового фізико-хімічного моделювання процесів мінералоутворення. Числовим моделюванням доведено, що кварц утворений на геохімічному бар’єрі внаслідок змішування розчинів. Взаємодіючи з карбонатами, глибинний розчин ставав лужним, концентрація кремнезему в ньому різко зростала. За умов надходження приповерхневих кисліших та холодних вод розчини взаємодіяли між собою, загальне рН зменшувалось. Це створювало сприятливі умови для різкого перенасичення розчину кремнеземом та руйнування гідросульфідних комплексів золота, в яких воно переносилось. Золото осаджувалось разом з кварцом. Барит і флюорит формувались унаслідок змішування глибинного флюїду, який переносив іони Ba2+ і F–, та формаційного розчину, насиченого іонами Ca2+ і SO42–.
Агрегати флюорит-барит-кварцових жил формувалися в середовищі гелю кремнезему в ході його розкристалізації. Про формування кварцу з гелю свідчать: переважання в жильному об’ємі прихованокристалічних структур, релікти коломорфної текстури, полігональні порожнини усихання, наявність окремих укрупнених індивідів у масі прихованокристалічного кварцу, поширення автодеформаційних явищ в індивідах кварцу, налипання газових пухирців на індивіди бариту, осциляційна зональність кварцу і флюориту, виявлена катодолюмінесцентним аналізом. Колоїдальна система своїм виникненням завдячувала реакції на геохімічному бар’єрі. Утворення кварцу відбувалося завдяки розкристалізації гелю кремнезему, який у своєму об’ємі володів неоднаковою в’язкістю, тріщинуватістю та змінним ступенем флюїдизації. Відмінні режими кристалізації початкового аморфного (гелевого) субстрату привели до формування різних типів агрегатів в об’ємі жили. Наявність прихованокристалічних і тонкокристалічних відмін кварцу в переважаному об’ємі жильних агрегатів свідчить про домінування в середовищі кристалізації застійних ділянок. Індивіди флюориту і бариту зароджувались в масі в’язкого гелю та росли завдяки дифузійному механізмові росту. Першим зароджувався барит, флюорит дещо запізнювався. Кристалізація бариту і флюориту спонукала кристалізацію кварцу, який підпорядковував орієнтацію своїх індивідів орієнтації індивідів флюориту й бариту. Надалі всі три мінерали росли одночасно.
Інфільтрація розчинів у жильному середовищі контролювала структурну неоднорідність кварцових агрегатів і зумовлювала неоднорідний перерозподіл золота в межах жил. Наявність друзових агрегатів у просторі жили є відображенням існування каналів фільтрації гідротермальних розчинів у первинному субстраті гелевого матриксу. Друзові крупнокристалічні утворення, складені прозорими індивідами, кристалізувались з істинних розчинів, які взаємодіяли з гелем та розчиняли його. У перекриталізованих відмінах кварцу концентрації золота найменші тому, що золото було винесене під час розчинення прихованокристалічного кварцу. Золото перевідкладалося на інших геохімічних бар’єрах з формуванням кварц-каолініт-ґетитових і каолiніт-дикітових руд штокверкового типу на верхніх горизонтах рудного поля.
Публікації автора:
Словотенко Н.О. Вплив змішування гідротермальних розчинів на формування флюориту і бариту в кварцових жилах Мужієвського родовища // Геол.-мінерал. вісник, 2003. – № 1(9). – С. 90–93.
Словотенко Н.О., Скакун Л.З. Механізм утворення флюориту і бариту кварцових жил Мужієвського поліметалевого родовища // Наук. вісн. Нац. гірничого ун-ту, 2003. – № 12. – С. 37–40. (Автор проаналізувала та узагальнила літературні джерела, виконала числове фізико-хімічне моделювання, брала участь в аналізі даних та їхньому обговоренні, підготувала до друку статтю).
Словотенко Н.О. Умови формування бариту в кварцових жилах Мужієвського поліметалевого родовища // Проблеми сучасної геологічної науки: Зб. наук. праць ІГН НАНУ. – К., 2003. – С. 58–60.
Словотенко Н.О., Скакун Л.З. Ознаки формування кварцових жил з гелю кремнезему // Мінерал. зб. Львів. нац. ун-ту, 2005. – № 55, вип. 1–2. – С. 66–78. (Автор брала участь у проведенні досліджень, проаналізувала та узагальнила літературні джерела, брала участь в аналізі даних, написанні та оформленні статті).
Словотенко Н.О. Структури і текстури флюорит-барит-кварцових жил Мужієвського родовища (Закарпаття) за даними катодолюмінесцентних досліджень // Записки Укр. мінерал. тов-ва, 2006. – Вип. 3. – С. 166–169.
Словотенко Н.О. Фізико-хімічне моделювання процесу мінералоутворення флюориту і бариту в кварцових жилах Мужієвського поліметалевого родовища // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень, 2003”. – Дніпропетровськ – Івано-Франківськ – Кривий Ріг, 2003. – Т. 34. Гірництво. – С. 38–39.
Словотенко Н.О. Вплив змішування розчинів на формування флюориту і бариту кварцових жил Мужієвського родовища (Закарпаття) (результати фізико-хімічного моделювання) // Материалы междунар. научно-практ. конф. “Проблемы комплексного освоения горнодобывающих регионов”. – Днепропетровск-Кривой Рог, 2003. – С. 26–28.
Словотенко Н.А. Динамика формирования минералов флюорит-барит-кварцевых жил Береговского рудного поля // Материалы V междунар. симпоз. “Минералогические музеи”. – СПб., 2005. – С. 178–179.
Словотенко Н.О. Утворення і розвиток бариту та його вплив на кристалізацію кварцу у кварцових жилах Берегівського рудного поля // Тези доп. наук. конф., присвяч. 60-річчю геол. ф-ту Львів. нац. ун-ту імені Івана Франка “Проблемні питання геологічної освіти та науки на порозі XXI століття”. – Львів, 2005. – С. 110–111.