У дисертації наведено теоретичне та експериментальне узагальнення окремих біохімічних механізмів вікової та структурної селективної чутливості різних полів гіпокампа до ішемічно-реперфузійних пошкоджень, що може лягти в основу диференційованої корекції цієї патології. 1. У тварин обох вікових груп кожному полю гіпокампа притаманний індивідуальний вихідний стан проокисно-антиоксидантного гомеостазу. Індукована ішемією інтенсивність ліпопероксидації та активність антиоксидантних ферментів прямо зв’язана з їх конститутивними рівнями і залежить від них. 2. Постішемічні порушення проокисно-антиоксидантного гомеостазу для різних полів гіпокампа у тварин обох вікових груп є неоднозначними як за кількістю змінених параметрів, так і за вираженістю та глибиною змін. Відстрочені наслідки ішемії-реперфузії більшою мірою стосуються стану антиоксидантної системи, ніж показників ліпопероксидації. Відстрочені постішемічні зміни інтенсивності ліпопероксидації не залежать від віку, а активність та потужність ферментативного антиоксидантного захисту вища в одномісячних тварин. 3. Конститутивний розподіл продуктів окиснювальної модифікації білків у різних відділах гіпокампа характеризується регіонарними та віковими особливостями. У всіх полях гіпокампа конститутивний вміст оксидованих форм протеїнів був значно вищим у тварин молодшої вікової групи. Характер постішемічних змін вмісту альдегідо- та кетонопохідних нейтрального й основного характеру залежить від віку тварин та досліджуваної структури й мало зв’язаний з конститутивним рівнем окиснювальних процесів. 4. Постішемічні зміни фібрино- та протеолітичної активності свідчать як про структурну, так і вікову селективність до дії ішемічно-реперфузійних пошкоджень. Найбільш значні постішемічні зміни фібрино- та протеолітичної активності мали місце в полі гіпокампа СА1 тварин обох вікових груп, проте в цілому кількість та значимість змін домінувала в одномісячних тварин. 5. Активність Na+, K+-АТФази та 5-нуклеотидази характеризується конститутивними міжрегіонарними відмінностями, а також міжрегіонарною та міжвіковою різницею їх реагування на ішемічно-реперфузійне пошкодження. Найбільш значне постішемічне зниження активності Na+, K+-АТФази мало місце в полі гіпокампа СА1 тварин обох вікових груп з переважанням у тримісячних тварин. 6. Конститутивним та індуцибельним рівням циклічних нуклеотидів притаманна структурна індивідуальність у тварин обох вікових груп. У тримісячних тварин відстрочені постішемічні зміни рівня циклічних нуклеотидів носять як церебральний, так і системний характер, у одномісячних – лише системний. Індуковані ішемією відстрочені зміни вмісту циклічних нуклеотидів та їх балансу в тримісячних тварин найбільш виражені в полі СА1. 7. Вплив емоксипіну на показники пероксидного окиснення ліпідів залежить від структури та віку тварин. В одномісячних тварин у полях гіпокампа СА1 та СА2 препарат знижує інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів незалежно від характеру постішемічних змін. У тварин тримісячного віку емоксипін викликає зміщення проокисно-антиоксидантної рівноваги в бік посилення вільнорадикальних процесів за рахунок зростання ліпопероксидації та, в окремих випадках, зниження активності антиоксидантних ферментів. 8. Емоксипін справляє виражений корегуючий вплив на порушені ішемією процеси окиснювальної модифікації білків, незалежно від віку тварин, поля та напрямку змін, спричинених ішемією. 9. Протекторний ефект емоксипіну щодо показників тканинного фібринолізу та протеолізу характеризується вираженою структурною та віковою селективністю. В одномісячних тварин препарат має однозначно позитивні ефекти, з найвиразнішою корегуючою дією в полі гіпокампа СА1. 10. За сукупністю показників інтенсивності ліпопероксидації, окиснювальної модифікації білків, антиоксидантної та протеолітичної активності, стану маркерних ферментів мембран та системи циклічних нуклеотидів селективна чутливість полів гіпокампа до ішемічно-реперфузійних пошкоджень, притаманна дорослим тваринам, не завершена в щурів віком один місяць і продовжує формуватися впродовж подальшого онтогенезу. |