Анотація до роботи:

Бережна М.В. Ономастикон романів Дж. К. Ролінґ циклу «Гаррі Поттер» в українському та російському перекладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16. – перекладознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей передачі імен власних, вжитих в циклі романів жанру фентезі сучасної англійської письменниці Дж. К. Ролінґ, українською та російською мовами.

Встановлено, що імена власні в творі використовуються з номінативною і характеристичною функцією і позиціонуються авторкою як один з головних стилістичних засобів, що зумовлює необхідність до-перекладацького аналізу і уважного вибору методу формування відповідників Ролінґових онімів.

Виявлено основні фактори, що впливають на остаточне рішення перекладача щодо вибору методу формування онімних відповідників. Визначено основні методи формування відповідників в українському та російському перекладах.

Виконано контрастивний контекстуальний аналіз авторських онімів в тексті мови оригіналу і текстах мов перекладу. Встановлено основні типи непередачі/зміни інформації, яка міститься в імені власному, при перекладі з англійської українською та російською мовами, а також утворено систему типів деформації авторського тексту при передачі імен власних.

- Твори фентезійного циклу Дж. К. Ролінґ про пригоди хлопчика-чарівника насичені іменами власними, серед яких в структурному, семантичному і стилістичному відношенні особливо виділяється своєю цілісністю і завершеністю антропонімічна система. Персонажі мають від одного до сорок одного варіанта імені: персонажі епізодичні, як правило, мають один або два варіанта імені; другорядні персонажі, як правило, мають три і більше варіантів імені; головні персонажі мають у середньому біля десяти варіантів імені, які формуються за рахунок великої кількості оказіональних прізвиськ. Авторка не лише створила власний онімний простір в романах про Гаррі Поттера, але й використовуючи існуючі в мові моделі, побудувала фразеологічну систему на базі утвореного онімікону. Допоміжним засобом для непрямої характеристики персонажів виступають інші імена власні: зооніми, топоніми, ідеоніми.

- Імена власні в художньому тексті є частиною авторських стилістичних художніх засобів. Вони виконують різноманітні функції в тексті мови оригіналу в залежності від авторського бачення персонажу і тексту. Онімний простір творів підкорений основній ідеї твору: два співіснуючі світи – звичайний маґлівський реальний світ і надзвичайний магічний світ – поруч, вони дуже схожі, хоч на перший погляд і відрізняються, тому онімікон творів має двоїсту мотивацію: з одного боку, мотиваційні зв’язки відповідають реальному іменнику, з іншого – антропонімна система сприймається як штучна, вмотивована асоціативними зв’язками в контексті змісту самого твору. Відповідно, всі імена власні, вжиті авторкою в художньому тексті можна розподілити на дві великі групи: імена, що виконують в творі переважно номінативну функцію, тобто лише називають персонаж, і імена, що виконують переважно характеристичну функцію, тобто не лише називають персонаж, але й містять додаткову інформацію про визначні характеристики, сутність чи долю персонажа.

- Характеристичні імена, в свою чергу, розподіляють на оказіональні і алюзивні. Оказіональні імена створюють у читача асоціацію до певного загального слова, алюзивні – до певного історичного чи літературного персонажа. Ім’я власне можна вважати характеристичним лише в тому випадку, коли воно обігрується автором в контексті твору. Імена власні в циклі фентезійних романів Дж. К. Ролінґ «Гаррі Поттер» є перекладацькою проблемою, оскільки виступають і в характеристичній, і в номінативній функції.

- На остаточне рішення перекладача щодо форми відповідника для імені власного впливає декілька факторів: тип тексту, ціль та цільова аудиторія перекладу, жанр перекладеного тексту, функція імені власного в оригіналі, роль та місце персонажа в творі.

- В якості основної перекладацької стратегії в обох перекладах використовується очуження, в якості допоміжної – одомашнення. Перекладачі романів Дж. К. Ролінґ змушені брати до уваги два чинники: розрахованість роману одночасно на дитячу і дорослу аудиторію, і комерційний світовий успіх, що в свою чергу зумовило орієнтацію на оригінал, мову і культуру країни оригіналу. Вибір стратегії очуження знаходить підтвердження в методах, які були застосовані при передачі імен, вжитих в романах. Вважаємо транскрипцію, транслітерацію, морфологічну модифікацію, обмеження варіативності імені власного, метод семантичної експлікації та онімну заміну методами формування ономастичного відповідника, які переносять читача в інший культурний світ, а отже працюють на очуження тексту перекладу. Український перекладач використовує очужуючі методи формування відповідників для передачі 919 імен, що становить 89% від усіх онімів; російський, відповідно, для передачі 894 імен, що становить 87%. Одомашнюючі методи формування відповідників, такі як калькування, деонімізація, використання традиційного найменування, були вжиті українським перекладачем для передачі 108 імен, що становить 11% від усіх онімів; російським, відповідно, для передачі 134 імен, що становить 13%.

- Для передачі онімів, вжитих в романах Дж. К. Ролінґ про Гаррі Поттера українською та російською мовами, перекладачі використовують 14 методів формування ономастичних відповідників: транскрипція, транслітерація, морфологічна модифікація, змішаний метод (як правило транскрипція і морфологічна модифікація для українського перекладу; транскрипція і транслітерація для російського), обмеження варіативності імені власного, метод семантичної експлікації, використання традиційного найменування, транспозиція імені власного з ресурсів приймаючої мови, калькування, функціональна аналогія, онімна заміна, деонімізація, вилучення, додавання.

- В перекладі, як правило, не можливо зберегти всі значення, властиві оніму в оригіналі, що зумовлює часткову чи повну втрату/заміну авторської інформації перекладацькою. Найбільше втрат інформації при передачі оказіональних імен відбувається через відмову перекладача від калькування імені і вибору в якості відповідника транскрибованої форми оніма. Передача алюзивного імені також залежить від фонових знань, необхідних читачеві для сприйняття алюзії, закладеної автором; якщо фонові знання для читача оригіналу і перекладу спільні, відповідник формується транскрибуванням чи традиційним відповідником; якщо фонові знання – різні, відповідник формується транскрибуванням, калькуванням чи уточнюючим перекладом. Найбільше втрат інформації при передачі алюзивних імен відбувається через те, що перекладач не бачить алюзій, закладених автором чи хибно тлумачить значення імені.

- В розглянутих перекладах романів про Гаррі Поттера знаходимо наступні основні зміни: 1) втрата інформації: в оригіналі ім’я характеризує персонаж як негативний, а в перекладі як нейтральний; 2) втрата інформації: в оригіналі ім’я характеризує персонаж як позитивний, а в перекладі – як нейтральний; 3) втрата інформації: в оригіналі ім’я багатозначне, розкриває сутність персонажа або спроможне виступати базою для утворення каламбуру, а в перекладі – однозначне, виступає лише з номінативною функцією; 4) зміна інформації: в оригіналі ім’я нехарактеристичне, або містить додаткову інформацію, а в перекладі набуває негативного забарвлення; 5) зміна інформації: в оригіналі ім’я багатозначне, може сприйматися і як позитивне, і як негативне в залежності від контексту, а в перекладі набуває виключно негативного забарвлення.

- Втрата інформації безпосередньо пов'язана з деформацією тексту оригіналу при перекладі. Встановлено дев’ять видів деформації при перекладі онімів Дж. К. Ролінґ українською та російською мовами: раціоналізація, пояснення, розширення, облагороджування, якісне збіднення, кількісне збіднення, руйнування прихованої сітки значень, руйнування ідіом і сталих виразів, і як результат, - руйнування лінгвістичного авторського стилю.

Публікації автора:

1. Бережна М. В. Антропонімія дитячої літератури жанру фентезі / М.В. Бережна // Нова філологія. Збірник наукових праць ЗНУ. – 2007. – № 27. – С. 142 – 149.

2. Бережна М. В. Тринадцять етапів перекладу власних імен та назв / М.В. Бережна // Вісник Сумського державного університету. Серія Філологія. – 2007. – Т. 2, № 1. – С. 62 – 67.

3. Бережна М.В. Передача імен власних в художньому тексті: чи така вже легка справа? / М.В. Бережна //Наукові записки РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. Серія: Філологічні науки. –2007.– Випуск 75 (5).–С. 98 – 101.

4. Бережна М.В. Синергетичні онімні сполучення в мікроконтексті / М.В. Бережна // Культура народов Причерноморья. – 2007. – Т. 1, № 110. – С. 39 – 40.

5. Бережная М.В. Особенности перевода имен собственных в художественном произведении / М.В. Бережна // IX Международная научная конференция по переводоведению «Федоровские чтения». Санкт-Петербург, 18-20 октября 2007г.: Тезисы докладов. – СПб., 2007. – С. 13 – 14.

6. Бережна М.В. Імена власні в романі жанру фентезі: методи формування відповідників / М.В. Бережна // Нова філологія. Збірник наукових праць ЗНУ. – 2008. – № 29. – С. 249 – 255.

7. Бережна М.В. Інформаційний потенціал зоонімів дитячої літератури жанру фентезі / М.В. Бережна // Мова і культура. – Вип. 10. – Т. 2 (102). – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. – С. 253-257.

8. Бережна М.В. Соціокультурне навантаження характеристичного імені в аспекті перекладу / М.В. Бережна // «Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції»: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ, 3-4 квітня 2008 р. / за заг. ред. А. Ґ. Ґудманяна, С. І. Сидоренка: Тези доповідей. – К.: Київський авіаційний університет, 2008. – С. 8 – 11.

9. Бережная М. В. Особенности передачи имен главных персонажей в фэнтезийном тексте / М.В. Бережна // Университетское переводоведение. Вып. 9. Материалы ІX международной научной конференции по переводоведению «Федоровские чтения», 18-20 октября 2007г. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2008. – С. 57 – 67.