Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.04 – фізична хімія. Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України, Донецьк, 2005.
Дисертаційна робота містить результати дослідження рідиннофазного окиснення молекулярним киснем етил– і ізопропілбензолу в присутності органічних пероксидів і амонієвих солей. Показано, що пероксиди в комбінації з галогенідами четвертинного амонію є ефективними ініціювальними системами при температурах 283–323 К, при яких традиційні ініціатори не діють. Встановлено залежність ефективності ініціювання систем пероксид бензоїлу – амонієвая сіль від природи компонентів бінарної ініціювальної системи. Ініціювальна здатність системи пероксид – сіль зменшується в ряді: пероксид бензоїлу – пероксид лаурилу – a,a-діоксидициклогексилпероксид. Вплив природи катіона онієвої солі на ініціювальну здатність пероксиду значно слабший, ніж вплив природи аніона. Швидкість ініціювання зростає в ряді катіонів: (С4Н9)4N+ < (С3Н7)4N+ < (С2Н5)4N+ < (СН3)4N+. Найефективнішою ініціювальною системою є пероксид бензоїлу – тетраалкіламонійбромід. На основі результатів квантовохімічних розрахунків показано, що електроноакцепторні властивості пероксидів визначають їх реакційну здатність в реакціях з онієвими солями.
У дисертації вирішено важливу задачу – за результатами систематичного дослідження ініціювальної здатності систем ацилпероксид – амонієва сіль в реакції рідиннофазного окиснення алкіларенів в залежності від хімічної структури компонентів системи, природи розчинника та умов проведення реакції встановлено загальні закономірності перебігу процесу та на цій основі знайдено ефективні низькотемпературні ініціювальні системи.
Показано, що системи ацилпероксид — онієва сіль є ефективними ініціаторами процесу окиснення алкіларенів молекулярним киснемв області температур 283–323 К.
Встановлено, що окиснення ізопропілбензолу, ініційоване пероксидними сполуками в присутності онієвих солей, перебігає за радикально-ланцюговим механізмом, основним продуктом реакції окиснення є гідропероксид, вихід якого мало залежить від концентрації солі і в більшому ступені залежить від початкової концентрації пероксиду.
Показано, що кінетика реакції окиснення, ініційованого системами ацилпероксид – амонієва сіль, описується простим експоненційним рівнянням. Визначено параметри цього рівняння для досліджених ініціювальних систем.
Встановлено каталітичну дію онієвих солей в реакції гомолітичного розпаду ацилпероксидів та альфа-оксипероксидів. Показано, що кінетика описується законом першого порядку. Встановлено, що енергії активації активованого бромідом тетраетиламонію розпаду пероксидних сполук є нижчими від енергій активації їх термічного розпаду.
Досліджено вплив бензойної кислоти, яка є продуктом розпаду пероксиду бензоїлу в умовах реакції, на швидкість каталізованого розпаду пероксиду та швидкість ініційованого системою ВРО – сіль окиснення. Показано сповільнювальну дію бензойної кислоти в обох процесах.
Показано, що ініціювальна здатність пероксидних сполук у системах пероксид – бромід тетраетиламонію зменшується в ряді: пероксид бензоїлу пероксид лаурилу a,a-діоксидициклогексилпероксид.
Встановлено, що вплив природи катіона онієвої солі на швидкість ініціювання системи ацилпероксид – сіль збільшується в ряді: (С4Н9)4N+ < (С3Н7)4N+ < (С2Н5)4N+ < (СН3)4N+. Вплив структури катіона для бромідних солей є більш вираженим, ніж для відповідних йодидів.
Показано, що природа аніона тетраалкіламонієвої солі значно впливає на швидкість ініціювання. Ініціювальна здатність систем ацилпероксид – тетраалкіламонієва сіль в окисненні змінюється в ряді: Br > I > CI >> (C6H5)C(O)O- >> ClO4-.
Виконано розрахунки електронної будови пероксидів та шляху реакції розпаду комплекснозв’язаного з сіллю пероксиду. Виявлено лінійну залежність швидкості ініціювання від різниці енергій НВМО пероксиду і ВЗМО броміду тетраетиламонію. Встановлено зв'язок між швидкістю ініціювання і розрахованими ентальпіями активації розпаду комплекснозв’язанного пероксиду лаурилу.
Список опублікованих праць здобувача
Опейда И.А., Супрун В.Я., Максюта Н.В., Туровская Е.Н. Катализ супрамолекулярными системами стадии инициирования гомолитического окисления углеводородов // Вісник Донецького ун-ту. Сер. А. Природничі науки. – 2001. – № 1. – С. 106–110.
Опейда И.А., Залевская Н.М., Туровская Е.Н., Собка Ю.И. Окисление кумола кислородом в присутствии низкотемпературной инициирующей системы пероксид бензоила – тетраалкиламмонийбромид // Нефтехимия. – 2002. – Т. 42, № 6. – С. 460–465.
Опейда И.А., Залевская Н.М., Туровская Е.Н. Инициирующие свойства системы пероксид бензоила – иодид тетраалкиламмония в радикально-цепных реакциях окисления // ТЭХ. – 2003. – Т. 39, № 4. – С. 236–240.
Опейда И.А., Залевская Н.М., Туровская Е.Н. Окисление кумола кислородом в присутствии инициирующей системы пероксид бензоила – тетраалкиламмонийиодид // Нефтехимия. – 2004. – Т. 44, № 5. – С. 358–363.
Опейда И.А., Залевская Н.М., Туровская Е.Н. Пероксид бензоила – тетраалкиламмонийиодид как инициирующая система низкотемпературного окисления кумола // Кинетика и катализ. – 2004. – Т. 45, № 6. – С. 821–828.
Туровська О.М. Закономірності радикально–ланцюгового окиснення при ініціюванні системою пероксид бензоїлу – амонійова сіль // Праці наукової конференції ДонНУ за підсумками науково-дослідної роботи за період 2002–2003 рр. (Секція хімічних наук). – Донецьк, 2003. – С.38–39.
Лисогурская Н.С., Туровская Е.Н. Кинетика распада пероксида лаурила, активированного бромидом тетраэтиламмония // Праці наукової конференції студентів хімічного факультету ДонНУ. – Донецьк, 2004. – С. 72–76.
Опейда И.А., Супрун В.Я., Максюта Н.В., Туровская Е.Н. Катализ супрамолекулярными соединениями стадии инициирования гомолитического окисления углеводородов // Тези доповідей симпозіуму “Сучасні проблеми каталізу”. – Донецьк, 2000. – С. 36.
Opeida I.A., Turovskaya Ye. N., Zalevskaya N.M. About the mechanism of low-temperature alkyl arenes oxidation by oxуgen in the presence of alkyl ammonium halides // Intern. сonf. “Reaction Mechanisms and Organic Intermediates”. – Book of abstracts. – Saint-Petersburg, 2001. – P. 181.
Туровська О., Залевська Н. Вплив природи розчинника на ініціюючу здатність системи пероксид бензоїлу – бромід тетраетиламонію в процесі рідиннофазного окиснення // Тези доповідей 8-ї наукової конференції “Львівські хімічні читання – 2001”. – Зб. наук. праць. – Львів, 2001. – С. Ф65.
Туровська О.М., Залевська Н.М., Собка Ю.І. Каталітична дія онійових солей в процесі окиснення кумолу, ініційованого пероксидом бензоїлу // Матеріали міжнар. симп. «Сучаcні проблеми фізичної хімії». – Донецьк, 2002. – С.41.
Туровська О.М., Собка Ю.І. Низькотемпературне окиснення кумолу, ініційоване системою пероксид бензоїлу – тетраалкіламоній йодид // Тези доповідей IV регіональної конф. молодих вчених та студентів з актуальних питань хімії. – Дніпропетровськ, 2002. – С.26.
Туровська О.М., Собка Ю.І. Кінетика ініційованого системами пероксид бензоїлу – тетраалкіламоній бромід окиснення кумолу // Збірка тез доповідей Третьої всеукраїнської конференції студентів та аспірантів “Сучасні проблеми хімії”. – Київ, 2002. – С.167–168.
Туровская Е.Н., Залевская Н.М., Опейда И.А. Пероксид бензоила – тетраалкиламмониййодид как инициирующая система низкотемпературного окисления кумола // Тезисы XI междунар. конф. по химии орган. и элементорган. пероксидов «Пероксид 2003». – М., 2003. – С.263–264.
Туровська О.М. Низькотемпературні ініціюючі системи на основі пероксиду бензоїлу та онійових солей // Тези доповідей Всеукраїнської конференції молодих вчених з актуальних питань хімії. – Київ, 2003. – С.61.
Туровская Е.Н., Скичко Ю.И., Залевская Н.М. Исследование инициирующей способности систем пероксид – ониевая соль в реакциях окисления // Матер. міжнар. конф. «Сучаcні проблеми фізичної хімії». – Донецьк, 2004. – С.115.