У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розв’язанні проблем тактики і психології огляду місця події. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки: 1. Тактика огляду місця події передбачає дослідження типових ситуацій, що виникають при його проведенні. Вони визначають особливості пізнавальної діяльності слідчого, зокрема, таких її стадій, як сприйняття, аналіз обстановки місця події, установлення причинних зв'язків, висунення й перевірка слідчих версій. 2. Пропонується здійснювати класифікацію типових ситуацій огляду місця події залежно від (а) характеру і ступеня визначеності місця вчинення злочину, (б) характеру відбиття події, (в) обсягу наявної на момент початку проведення огляду інформації про подію, (г) складності обстановки місця події, ступеня й характеру наявних змін. 3. Негативними чинниками, які створюють складнощі у процесі пізнання події, яка відбулась, є: а) недостатність інформації про те, що трапилося, її неадекватність, перекрученість; б) наявність інформації, не пов'язаної з подією злочину; в) несприятливі об'єктивні умови проведення огляду місця події та суб'єктивні чинники, зумовлені особливостями особи слідчого. 4. Запропоновано визначення понять “місце події”, “обстановка місця події”, “криміналістичний аналіз обстановки місця події” з позицій їх значення в пізнавальному процесі. 5. Визначення специфіки сприйняття слідчим обстановки місця події, її криміналістичного аналізу служить підґрунтям для формування рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності огляду місця події. 6. Окремим напрямком дослідження обстановки місця події є експрес-аналіз, що виступає формою застосування спеціальних знань при огляді, результати якого мають важливе орієнтуюче значення в пізнавальному процесі. 7. Особливості встановлення причинно-наслідкових зв'язків під час огляду місця події зумовлені опосередкованістю пізнання події минулого, фрагментарністю її відбиття в оточуючому середовищі, змінами первісного відображення, можливістю настання подібних змін у результаті різних дій, явищ. Види таких причинних зв’язків слід розрізняти за такими підставами, як ступінь їх прояву, відношення до досліджуваної події, визначеність причини, спрямованість їх установлення, рівень причинного зв'язку, типовість (нетиповість) для події розглядуваного виду злочину, спосіб і мета встановлення. 8. Ключовою стадією діяльності слідчого під час огляду є висунення й перевірка слідчих версій. Особливостями версій на цьому етапі розслідування є їх багатоваріантність, перманентний характер, можливість перевірки безпосередньо при огляді місця події. Їх значення полягає у (а) визначенні кола обставин, які підлягають установленню, та об'єктів, що потребують пошуку; (б) встановленні зв'язків між виявленим, його місця й ролі в події, доказової й тактичної цінності; (в) своєчасному плануванні невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, що сприяють збиранню інформації. 9. Джерелами формування версій виступають: а) результати сприйняття й аналізу обстановки місця події, її деталей слідчим; б) вихідна інформація про злочин; в) інформація, яку отримано з пояснень очевидців події, потерпілого, результатів переслідування злочинця по гарячих слідах, прочісування місцевості, відомостей з криміналістичних обліків та ін.; г) результати розумової діяльності по встановленню причин утворення виявлених змін – дій людей, подій, їх оцінці, формулюванню моделей події; ґ) особистий професійний і життєвий досвід слідчого; д) досвід інших осіб і результати його узагальнення; е) думка спеціаліста; є) узагальнені наукові положення (типові дані, довідкова інформація тощо). 10. Серед типових помилок слідчого щодо формування і перевірки версій під час огляду найпоширенішими є: відсутність, несвоєчасність і необґрунтованість побудови версій; неповне висунення всіх можливих версій; поспішність узагальнення; неправильне застосування типових даних, аналогів. Такі помилки можуть бути також пов’язані з обставинами процесуального, організаційного, тактичного характеру, недоліками сприйняття, аналізу, оцінки отриманої інформації, установлення причинних зв’язків. 11. Вирішення проблем тактики огляду місця події вимагає дослідження психологічних особливостей цієї слідчої дії, а саме: видів розумових задач, що виникають при огляді місця події, їх природи і способів розв’язання, моделювання психологічного портрета особи злочинця. Аналіз зв'язків слідової картини та інших елементів криміналістичної характеристики злочину із соціально-психологічними рисами особи злочинця дозволяє сформувати комплекси типових ознак обстановки місця події, які можуть використовуватися для діагностики окремих властивостей особи злочинця і формулювання відповідних рекомендацій стосовно висунення версій про особу невідомого злочинця під час огляду місця події. |
