| У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у створенні засад проведення очної ставки, використанні даних психології для розробки тактичних прийомів, спрямованих на отримання доказової інформації при розслідуванні злочинів. Головними теоретичними і прикладними результатами є наступні висновки: 1. У кримінально-процесуальному і криміналістичному розумінні очна ставка має за мету усунення суттєвих суперечностей у показаннях раніше допитаних осіб щодо інформації, яка має важливе значення для розслідування злочинів. Очна ставка є самостійною процесуальною дією, що відрізняється від допиту, має свою специфіку провадження у відповідності до виникаючих слідчих ситуацій і ситуацій самої дії. 2. Цілі очної ставки за рівнем значущості класифікуються на основні й додаткові. До основних належать: а) усунення істотних суперечностей; б) з'ясування їх причин; в) усунення помилок; г) викриття неправди. Додаткові охоплюють: а) перевірку правдивості показань; б) перевірку слідчих версій; в) отримання нових доказів у справі. Наведена класифікація орієнтує слідчого (суддю) на можливість отримання при проведенні очної ставки ширшої доказової інформації. 3. Підставами для проведення очної ставки (ст. 304 КПК України) в суді можуть бути: а) змінення раніше даних показань одного з підсудних, які істотно впливають на перебіг судового засідання; б) заява підсудного, що його попередні показання були надані під психічним примусом на досудовому слідстві; в) показання підсудного щодо обставин, що знову відкрилися, наявність яких суттєво суперечить раніше встановленим даним. Обставинами, що ускладнюють очну ставку в суді, є: а) присутність у залі засідання значного числа людей, що негативно впливає на учасників очної ставки; б) відсутність необхідної підготовки в судді як у керівника очної ставки; в) складність прогнозування ним ходу й результату останньої та ін. Складністю проведення очної ставки в суді пояснюється небажання суддів проводити цю процесуальну дію. Дані анкетування показали, що з п’ятидесяти суддів тільки двоє проводили очну ставку в судовому засіданні. 4. Етапи підготовки до очної ставки охоплюють: а) вивчення матеріалів справи, зокрема, виявлених у них істотних суперечностей; б) ознайомлення з відомостями про учасників очної ставки; в) підготовка спеціальних питань, що належать до провадження, приміром, господарської діяльності, технологічних процесів тощо з метою з'ясування характеру події та її окремих обставин; г) складання плану очної ставки. Планування останньої має свою специфіку, з огляду на цілі очної ставки. Необхідні етапи планування: а) чітке визначення суперечностей у показаннях раніше допитаних осіб; б) з'ясування причин цих суперечностей; в) формулювання найбільш складних запитань; г) окреслення обсягу й часу пред’явлення доказів при цій процедурі, залежно від ситуації. Рекомендується складання письмового плану, схема якого наводиться. 5. Очній ставці притаманні такі ситуації а) неправильне сприйняття і інтерпретація події одним з учасників або обома; б) неправдиві показання одного з учасників; в) заява про алібі; г) обмова одного з учасників; ґ) самообмова одного з учасників; д) відмова від дачі показань. Відповідно до наведених ситуацій для їх вирішення можуть бути використані рекомендації щодо застосування тактичних прийомів. 6. Система тактичних прийомів очної ставки пов'язана з тією чи іншою ситуацією. Так, ситуація при наявності суперечностей, яка зумовлена неправильним сприйняттям чи інтерпретацією сприйнятого, може бути вирішена оперуванням системою прийомів, спрямованих на відновлення в пам'яті забутого. До останніх належать постановка запитань: (а) що нагадують, активізують асоціативні зв'язки; б) уточнюють час та обстановку сприйняття; в) про суб'єктивний стан особи в цей час), а також пред'явлення речових доказів і оголошення показань інших осіб. В ситуації повідомлення неправди одним з учасників очної ставки рекомендується використання прийомів, що охоплюють: а) установлення суперечностей у показаннях того, хто дає неправдиві свідчення; б) постановку контрольних запитань, що мають на меті зіставлення показань з фактами, чітко встановленими у справі; в) деталізуючі запитання щодо показань, які спрямовані на отримання інформації, за допомогою якої можна перевірити останні; г) пред'явлення речових і письмових доказів, висновку експертизи, що спростовують показання того, хто говорить неправду. 7. З огляду на високий ступінь тактичного ризику очної ставки його мінімізація може бути забезпечена дотриманням таких рекомендацій: а) прогнозуванням ефекту інформації, що пред’являється (вербальної й речової); б) підібранням інформації з урахуванням її несподіванки; в) врахуванням фактора раптовості; г) врахування темпераменту учасників очної ставки. Рекомендації з використання тактичного ризику зводяться до наступного: а) він може мати місце в умовах обмеженої доказової інформації; б) має бути зумовлений часом і ситуацією очної ставки;
в) повинен аргументуватися хоча б мінімальним числом доказової інформації (обсягом, значущістю); г) тактичний ризик доцільно прогнозувати з урахуванням психологічного впливу на допиті, що передує очній ставці. 8. Джерелами конфліктів, що визначають проведення очної ставки, є судження її учасників про характер та обставини події злочину, що містять будь-які суперечності. Такі судження можуть бути наслідком добросовісної помилки, неправильної інтерпретації тих чи інших фактів, свідомої неправди, заяви про алібі, обмови, самообмови, недоброзичливого ставлення до іншої особи, страху помсти з боку заінтересованих осіб або втрати прихильності начальства чи друзів та ін. Установлення джерел конфліктів допомагає обранню найбільш доцільної тактики їх вирішення в процесі очної ставки. 9. Психологічний вплив під час спілкування на очній ставці здійснюється в декількох формах - словесній, конклюдентній, мімічній, спонукальній, корегувальній, викривальній тощо. Кожний з них може бути використаний як особою, яка виконує слідчо-судові функції, так і особами, які беруть участь в очній ставці. При цьому важлива роль належить «ефекту присутності» як своєрідному феномену, що найсильніше впливає на емоції й поведінку учасників очної ставки. 10. Головна вимога щодо тактичних прийомів при очній ставці – їх етичний характер, правомірність і допустимість, оскільки протилежне призводить до психічного насильства, несумісного з демократичними засадами кримінального судочинства. Неприпустимими антинауковими слід вважати тенденції щодо застосування гіпнозу чи екстрасенсорики у проведенні очної ставки, адже вони порушують права особи. Обґрунтовано необхідність доповнення КПК України нормами, спрямованими на підвищення етичності використовуваних у судочинстві прийомів. | 