Анотація до роботи:

Омар Мухаммед Мусса Ісмаіл. Обставини, що виключають злочинність діяння, у кримінальному праві України та Йорданії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена порівняльному дослідженню обставин, що виключають злочинність діяння, у кримінальному праві України та Йорданії. Визначена юридична природа і класифікація обставин, що виключають злочинність діяння, в теорії кримінального права України, а також особливості звільнення за наявності таких обставин від кримінальної відповідальності за кримінальним законодавством Йорданії. В роботі визначена правильність і обґрунтованість об’єднання обставин, що виключають злочинність діяння, у єдиний кримінально-правовий інститут, який являє собою систему взаємопов’язаних норм. Особливу увагу у дисертації приділено характеристиці необхідної оборони і крайньої необхідності, аналізу умов їх правомірності, оскільки саме ці обставини передбачені Кримінальним кодексом як України, так і Йорданії. Інші обставини, що виключають злочинність діяння, є специфічними для кримінальних законів кожної країни. На основі порівняльно-правового аналізу обставин, що виключають злочинність діяння, в Україні та Йорданії виносяться пропозиції про удосконалення кримінальних законодавств обох держав.

Ключові слова: обставини, що виключають злочинність діяння, звільнення від кримінальної відповідальності, виключення кримінальної відповідальності, умова правомірності, необхідна оборона, крайня необхідність.

У висновках викладено основні положення і результати проведеного дослідження, які мають теоретичне і практичне значення. Підсумовано, що на сучасному етапі доцільним є взаємне запозичення, поєднання досягнень у дослідженні обставин, що виключають злочинність діяння, кримінально-правової науки України і розробок у цій сфері кримінального права Йорданії. Порівняльне дослідження обставин, що виключають злочинність діяння, в кримінальному праві України та Йорданії, дозволило автору запропонувати внесення змін до Закону Йорданії “Про покарання”:

всі обставини, передбачені у різних розділах як підстави звільнення від кримінальної відповідальності, слід об’єднати в межах одного інституту “Обставини, що виключають злочинність діяння”;

закріпити окремі норми, які б регулювали такі обставини, що виключають злочинність діяння, як затримання особи, що вчинила суспільно небезпечне посягання, фізичний чи психічний примус, виконання наказу чи розпорядження, виправданий ризик;

доповнити норму про необхідну оборону положенням, що кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Також необхідно встановити, що особа не підлягає відповідальності, якщо в стані сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди небезпеці посягання чи обстановці захисту;

встановити відповідальність лише за умисне порушення правил спортивних змагань, яке потягло настання тяжких наслідків (тяжкого тілесного ушкодження чи смерті потерпілого).

З врахуванням досвіду йорданського кримінального закону в дисертації запропоновано внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України:

доповнити визначення поняття необхідної оборони у ч.1 ст.36 КК після слів “якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони” наступним: “і потерпілий сам не був джерелом чи ініціатором посягання”;

доповнити ч.5 ст.36 КК положенням, що не є перевищенням меж необхідної оборони застосування зброї чи якихось інших засобів чи предметів, незалежно від тяжкості наслідків, для захисту від нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя особи, яка захищається;

уточнити у ч.3 ст.42 КК, що ризик не визнається виправданим і у випадку, якщо він завідомо створював загрозу для здоров'я людей”;

у назві статті 38 КК закріпити поняття: “затримання особи, що вчинила суспільно небезпечне посягання”;

внести норму про згоду потерпілого як обставину, що виключає злочинність діяння, у наступній редакції: “(1) Не є злочином заподіяння шкоди правохоронюваним інтересам чи правам, вчинене безпосередньо після отримання добровільної згоди особи, якій ці права чи інтереси належать, і яка може розпоряджатися ними за власним розсудом, за виключенням шкоди її життю чи здоров'ю. (2) Згода потерпілого на заподіяння шкоди його здоров'ю виключає кримінальну відповідальність, якщо згода була дана добровільно повнолітньою осудною особою і мала на меті досягнення суспільно корисної мети”;

встановити привілейований склад злочину “Умисне вбивство смертельно хворої людини за її проханням з метою звільнення від страждань” або ж включити цю обставину до переліку тих, що пом’якшують покарання (ст.66 КК);

внести норму про відповідальність за умисне порушення правил спортивних змагань, яке потягло настання тяжких наслідків (тяжкого тілесного ушкодження чи смерті потерпілого).

Публікації автора:

1. Омар Мухаммед Мусса Исмаил. Теоретико-правовые начала основополагающих норм уголовного права Иордании и Украины // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. – К.: Вид-чий дім „Юридична книга”, 2000. – Вип.5. – С.332-337.

2. Омар Мухаммед Мусса Исмаил. Аннулирование двойной ответственности в уголовном праве Иордании // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. – К.: Вид-чий дім „Юридична книга”, 2000. – Вип.6. – С.306-310.

3. Омар Мухаммед Мусса Исмаил. Субъекты преступления в уголовном праве Иордании // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. – К., 2000. – Вип.7. – С.365-368.

4. Омар Мухаммед Мусса Исмаил. Пути усовершенствования института уголовного права Украины «Обстоятельства, которые исключают преступность деяния» // Тези доповідей і наукових повідомлень наук.-практ. конф. «Проблеми і перспективи розвитку і реалізації законодавства України». – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – С.165-168.