Анотація до роботи:

Максимча С.В. Обгрунтовування застосування гіпосенсибілізуючої терапії у хворих з переломами нижньої щелепи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22 – Стоматологія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, 2007.

В дисертації обстежено 177 хворих з відкритими переломами нижньої щелепи. Вивчений рівень мікробної сенсибілізації організму хворих з відкритими переломами нижньої щелепи. Встановлено наявність достовірно підвищеного, в порівнянні з нормою, рівня мікробної сенсибілізації до стафілокока у хворих з відкритими пошкодженнями нижньощелепової кістки. Доведена залежність вираженості мікробної сенсибілізації організму хворого від стану санації ротової порожнини. Встановлено, що хірургічну санацію порожнини рота у хворих з відкритими переломами нижньощелепової кістки необхідно проводити в ранні терміни лікування потерпілого.

Науково доведено, що проведення в комплексному лікуванні хворих традиційної неспецифічної гіпосенсибілізуючої терапії антигістамінними препаратами першого покоління дозволяє нормалізувати рівень мікробної сенсибілізації тільки у осіб з переломами нижньощелепової кістки і санованою порожниною рота. Встановлено, що використання антигістамінних препаратів другого (цетрин) і третього (телфаст) поколінь з проведенням одночасної хірургічної санації порожнини рота дозволило нормалізувати рівень мікробної сенсибілізації і стан місцевої неспецифічної резистентності організму, а також знизити число посттравматичних запальних ускладнень.

У дисертації вирішена актуальна науково-практична задача стоматології – аргументована доцільність проведення неспецифічної гіпосенсибілізуючої терапії антигістамінними препаратами другого і третього поколінь із хірургічною санацією порожнини рота в комплексному медикаментозному лікуванні хворих із відкритими переломами нижньої щелепи.

1. У хворих із відкритими переломами нижньої щелепи при госпіталізації встановлено наявність достовірно підвищеного, у порівнянні з нормою, рівня мікробної сенсибілізації до стафілококу. Найменший ступінь вираженості мікробної сенсибілізації виявлений у потерпілих із санованою порожниною рота, яка у них складала 0,11±0,01 ум.од., за наявності у порожнині рота до 3-х зруйнованих зубів – 0,18 ± 0,01 ум.од., а за наявності у порожнині рота 3-х і більш зруйнованих зубів вона була найбільшою – 0,22±0,01 ум.од.

2. Під час госпіталізації або в перші дні лікування хворих, що проводилося, з відкритими переломами нижньощелепової кістки необхідно не лише видаляти, за показаннями, зуб із щілини перелому, але й обов'язково виконувати хірургічну санацію порожнини рота, що включає видалення зруйнованих і напівзруйнованих зубів. Проведення хірургічної санації ротової порожнини знижує рівень мікробної сенсибілізації хворих і є профілактичним заходом, який попереджає розвиток запальних посттравматичних ускладнень у ранній і пізній періоди.

3. Проведення у комплексному лікуванні хворих неспецифічної гіпосенсибілізуючої терапії антигістамінними препаратами першого покоління (димедрол, діазолін, супрастін і ін.) дозволяє нормалізувати рівень мікробної сенсибілізації лише в осіб із переломами нижньощелепової кістки і санованою порожниною рота. Наявність же у порожнині рота потерпілих зруйнованих або напівзруйнованих зубів не дає можливості нормалізувати рівень мікробної сенсибілізації традиційними медикаментозними способами лікування, не зважаючи на проведення одночасної санації ротової порожнини.

4. У хворих із відкритими переломами нижньої щелепи відмічається вірогідне зниження місцевої неспецифічної резистентності при вираженості у них показника мікробної сенсибілізації до стафілококу більше 0,17 ум.од. Посттравматичні запальні ускладнення (нагноєння гематоми м'яких тканин або кісткової рани, сповільнена консолідація кісткових відламків щелеп і посттравматичний остеомієліт) у хворих із переломами нижньощелепової кістки спостерігаються за наявності високих показників мікробної сенсибілізації.

5. Доведено, що багатокомпонентний препарат «Гівалекс», що використовується для полоскання (медикаментозної обробки) порожнини рота, має виражену антибактеріальну, протизапальну і знеболюючу дію, а також дезодоруючий ефект. У хворих із переломами нижньощелепової кістки препарат «Гівалекс» слід використовувати як для профілактики розвитку посттравматичних запальних ускладнень, так і при проведенні комплексного лікування потерпілих.

6. Застосування у комплексному медикаментозному лікуванні хворих із відкритими переломами нижньої щелепи неспецифічної гіпосенсибілізуючої терапії з використанням антигістамінних препаратів другого (цетрин) і третього (телфаст) поколінь і хірургічної санації порожнини рота дозволяє нормалізувати рівень мікробної сенсибілізації, стан місцевої неспецифічної резистентності організму і знижує число посттравматичних запальних ускладнень.

7. Запропонований нами спосіб комплексного лікування хворих із відкритими переломами нижньої щелепи з включенням сучасних антигістамінних препаратів другого і третього поколінь (цетрин або телфаст), хірургічної санації порожнини рота і антисептичної обробки ротової порожнини препаратом «Гівалекс» дозволило скоротити терміни перебування хворих у стаціонарі з 29,5±2,4 до 22,1±1,2 ліжко-днів, а також слугувало профілактикою розвитку посттравматичних гнійно-запальних ускладнень.

Практичні рекомендації

1. Хірургічна санація порожнини рота у хворих із відкритими переломами нижньої щелепи є обов'язковим заходом і включає видалення зруйнованих і напівзруйнованих зубів із хірургічною обробкою післяопераційних ран і накладенням на післяопераційну рану швів із нерозсмоктуючогося матеріалу.

2. Препарат «Гівалекс» слід застосовувати для медикаментозної обробки (полоскання) порожнини рота. На одне полоскання ротової порожнини використовуються 2 чайні ложки препарату, які розчиняються в 1/4 стакану теплої води. Протягом однієї доби застосовують від 2-х до 4-х полоскань. Курс лікування препаратом «Гівалекс» складає не менше 15 днів.

3. Визначення контактної термоасиметрії слизової оболонки альвеолярного відростка нижньощелепової кістки у ділянці місця пошкодження кістки необхідно проводити для контролю ефективності лікування хворих, що проводиться, з відкритими переломами нижньої щелепи і з метою ранньої діагностики розвитку гнійно-запальних ускладнень.

4. Застосування антигістамінного препарату другого покоління – цетрину проводиться по 1 таблетці (10 мг цетиризину гідрохлориду) один раз на добу з невеликою кількістю води протягом 7 днів (протипоказання до використання цетрину – підвищена чутливість до препарату, період вагітності і годування груддю; особливі вказівки – не слід вживати алкоголь в період лікування препаратом).

5. Використання антигістамінного препарату третього покоління –телфасту проводиться по 1 таблетці (по 180 мг фексофенадину гідрохлориду) один раз на добу (незалежно від їди, запиваючи водою) протягом 7 днів (протипоказання – підвищена чутливість до препарату; з особливою обережністю слід призначати препарат під час грудного вигодовування, оскільки він проникає у грудне молоко).

Публікації автора:

1. Тимофеев А.А., Горобец Е.В., Жеззини Аднан Аббас, Максимча С.В. Изучение местного иммунитета у больных с переломами нижней челюсти // В кн.: "Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика". – Київ, 2001. – Вип. № 10. – Кн. 1. – С. 535-542. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

2. Тимофеев А.А., Горобец Е.В., Жеззини Аднан Аббас, Максимча С.В. Изучение состояния неспецифической резистентности организма больных с переломами нижней челюсти // Український медичний часопис. – 2002. – № 2. – С. 110-112. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

3. Тимофеев А.А., Максимча С.В Изучение микробной сенсибилизации у пострадавших с переломами нижней челюсти // Современная стоматология. – 2005. – № 1. – С. 107-108. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

4. Тимофеев А.А., Максимча С.В. Обоснование необходимости проведения санации полости рта у больных с переломом нижней челюсти // Современная стоматология. – 2005. – № 2. – С. 111-116. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

5. Тимофєєв О.О., Максимча С.В. Мікробна сенсибілізація при переломах нижньощелепної кістки // В кн. "Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика". – Київ, 2005. – Вип. № 14. – Кн. 1. – С. 288-292. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

6. Тимофеев А.А., Максимча С.В. Возможнсти проведения гипосенсибилизирующей терапии у больных с переломами нижней челюсти // Современная стоматология. – 2005. – № 4. – С. 95-98. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

7. Тимофеев А.А., Максимча С.В. Возможности использования антигистаминного препарата «Телфаст» у больных с переломами нижней челюсти // Современная стоматология. – 2006. – № 1. – С. 99-101. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті

8. Тимофеев А.А., Максимча С.В. Використання гіпосенсибілізуючої терапії при переломах нижньої щелепи // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Київ, 2006 р. – Вип. 15. – Кн. 1. – С. 268-273. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті

9. Тимофеев А.А., Максимча С.В. Применение препарата «Гивалекс» в профилактике посттравматических осложнений у больных с переломами нижней челюсти // Современная стоматология. – 2006. – № 2. – С. 78-82. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

10. Тимофеев А.А., Максимча С.В. Особенности лечения больных с переломами нижней челюсти // Современная стоматология. – 2006. – № 3. – С. 86-92. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

11. Tymofeev O.O., Maksymcha S.V. Microbial sensibilization in patients with fractures of mandible // Stomatologija (Baltic Dental and Maxillofacial Journal). – Riga (Latvia). – 2005. – 1. – P. 18. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання тез.

12. Тимофеев А.А., Максимча С.В. «Гивалекс» в профилактике посттравматических осложнений у больных с переломами нижней челюсти // Збірник наукових праць інституту стоматології НМАПО імені П.Л.Шупика. – Київ, 2007 р. – Вип. 2. – С. 34-38. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.