Симончук Олена Володимирівна. Обґрунтування цілеспрямованої гормонотерапії в комплексному лікуванні ендометріоїдного рака яєчника. : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2007.
Анотація до роботи:
Симончук О.В. Обґрунтування цілеспрямованої гормонотерапії в комплексному лікуванні ендометріоїдного рака яєчника. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена підвищенню ефективністі лікування хворих на ЕРЯ на підставі визначення результатів клініко-параклінічного обстеження хворих та імуногістохімічного дослідження естрогенових та прогесторонових рецепторів в тканинах пухлин, продукції гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи з урахуванням стадії процесу, диференціації клітин пухлин у співставленні з динамікою вікових змін та індивідуальною чутливістю до гормональних препаратів.
При імуногістохімічному виявленні експресії рецепторів прогестерону та естрогену більше 10% в тканинах пухлин ЕРЯ, призначають гормональні препарати з урахуванням індивідуальної чутливості на основі динаміки зміни концентрації тіолових і дісульфідних груп крові хворої.
Спосіб лікування здійснюють наступним чином: при позитивних (РЕ+), (РП+) та при позитивних (РП+) та негативних (РЕ-) в післяопераційному періоді після визначення індивідуальної чутливості до Депо-Провера проводиться призначення гормонотерапії протягом 6 міс.: по 500мг внутрішньомязево 1 раз в тиждень – 2 міс.; 1 раз в 2 тижня – протягом 2 міс; 1 раз в місяць – протягом 2 міс, при чутливості до тамоксіфену: 10 мг 2 рази в день протягом 3-6 міс. поряд с проведенням курсів ПХТ. Хірургічне лікування проводиться в радикальному об’ємі. Цілеспрямована гормонотерапія в комплексному лікуванні хворих на ЕРЯ, підвищує безрецидивний період, покращує якість життя жінок.
При відсутності рецепторів РЕ, РП в тканинах злоякісних ендометріоїдних пухлин – гормонотерапія в комплексному лікуванні не показана.
У дисертації на основі науково- практичних досліджень вирішена актуальна задача гінекології: на підставі визначення результатів клініко-параклінічного обстеження хворих та імуногістохімічного дослідження естрогенових та прогесторонових рецепторів в тканинах пухлин, продукції гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи з урахуванням стадії процесу, диференціації клітин пухлин у співставленні з динамікою вікових змін та індивідуальної чутливості до гормональних препаратів підвищена ефективність лікування хворих на ЕРЯ:
Найбільш визначна частота ЕРЯ спостерігалась в пери- та менопаузальному періоді жінок: у віці 46-55 р. (32-42%) та 56-65 р. (26-30%).
ЕРЯ, у порівнянні з ДЕКЯ, не має специфічних ехографічних і доплерографічних проявів: спостерігається переважно ехопозитивна неоднорідна структура (тип 1Б) із зонами ехозниження (тип 2Б), розширення зовнішнього контура без чітких границь і дещо зниженого периферічного опору кровотоку. При ЕРЯ лише в деяких випадках звищується систолічна швидкість на тлі підвищенного периферійного опору. Хибнонегативний діагноз ЕРЯ має місце у 20% спостережень.
Вміст гонадотропних та яєчникових гормонів у крові хворих на ЕРЯ відповідає рівню гіперестрогенії на тлі зниження ФСГ і зниження або нормального рівня ЛГ.
У злоякісних ендометріоїдних пухлинах переважає наявність рецепторів прогестерону, яка коливається в межах 10-99%, що залежить від стадії процесу та ступеню диференціації: при локалізованих процесах (I-II ст.) і наявності високого та помірного ступеню диференціації відмічається вищий відсоток рецепторів та краща їх чутливість. Рецептори естрогену частіше спостерігаються при поширених стадіях процесу та помірному і низькому ступеню диференціації.
Спосіб лікування злоякісних ендометріоїдних пухлин яєчників, що включає використання хірургічного компонента з подальшою хіміотерапією, який відрізняється тим, що по визначенні рівня експресії рецепторів естрогену та прогестерону в тканинах пухлин додатково призначають цілеспрямовану гормонотерапію.
Ефективність комплексного лікування з використанням цілеспрямованої гормонотерапії залежить від експресії рецепторів прогестерону і естрогену: при високому рівні експресії рецепторів прогестерону тривалість ремісії більше 12 міс. спостерігається у 87,5% хворих; при низькому рівні тривалість ремісії до 12міс. – 16,7%. При високому рівні експресії рецепторів естрогену тривалість ремісії більше 12 міс. відповідно склала у 75% хворих; при низькому рівні тривалість ремісії до 12 міс. – 50%.
Ефективність лікування хворих на ЕРЯ з використанням запропонованої методики цілеспрямованої гормонотерапії в комплексному лікуванні по 2-річній виживаності при I стадії процесу склала 88,8±7,5%, при II стадії 76,8±5,8%, при III-IV стадії 66,5±4,6%. 2-річна виживаність по загальноприйнятим методам лікування у хворих при I стадії – 76,9±8,3%; II стадії 66,3±5,5%; III-IV стадії 33,2±8,6%. Тривалість ремісії більше року відмічена у 41 (82%) хворих основної групи, тривалість ремісії групи контролю у 37 (74%).
Практичні рекомендації
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні рекомендації для впровадження в практичну охорону здоровя.
На основі клінічного, гінекологічного та УЗ і доплерографічного дослідження ставити лише попередній діагноз ЕРЯ. Заключний діагноз ЕРЯ ставити тільки після гістологічного дослідження видаленої пухлини.
Гормональне лікування хворих на ЕРЯ необхідно проводити диференційно в залежності від характеру порушень функції ГГЯС, стадії процесу, ступеню диференціації пухлини та з урахуванням експресії рецепторів естрогену і рецепторів прогестерону. Крім того доцільно визначати індивідуальну чутливість до гормональних препаратів за методом визначення максимальної чутливості по тіол-дисульфідним співвідношенням крові.
У разі гіперестрогенії при наявності РЕ та РП більше 10% при нерозповсюджених стадіях процесу і високому та помірному ступеню диференціації в комплексному лікуванні необхідно використовувати після радикальної операції і після визначення індивідуальної чутливості – Депо-Провера за схемою: по 500 мг внутрішньомязево 1 раз в тиждень протягом 2 міс.; 1 раз в 2 тижні – протягом 2 міс; 1 раз в місяць – протягом 2 міс; або тамоксифен по 10 мг 2 рази на добу протягом 3-6 міс.
При занедбаних процесах і при неможливості радикального хірургічного лікування гормонотерапію доцільно використовувати на тлі хіміо- і променевої терапії.
Ефективність лікування і прогноз результатів комплексного лікування можна попередньо оцінювати, аналізуючи не лише стадію процесу, ступінь диференціації пухлини, а також оцінюючи експресію рецепторів естрогену і рецепторів прогестерону. Так при високому рівні рецепторів прогестерону і рецепторів естрогену ефективність лікування і прогноз більш сприятливий, ніж при низькому.
Публікації автора:
Е.В. Коханевич, Е.В. Симончук, Г.А. Вакуленко, М.П. Клеветенко, Л.М. Захарцева. Доброкачественные, пограничные опухоли и опухолевидные образования яичника // Актуальные вопросы в акушерстве и гинекологии. – М. Триада-Х. – 2006. С. 316-345. (Проводила підбір та аналіз наукової літератури, підготовку розділу з монографії до друку).
Е.В. Коханевич, Г.А. Вакуленко, М.П. Клеветенко, Е.В. Симончук.Злокачественные опухоли яичников: проблемы диагностики // Здоровье женщины. – 2004. – 2 (18), С. 202-205. (Проводила набір клінічного матеріалу, статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, підготовку статті до друку).
В.В. Гурдиюк, Е.В. Симончук, Е.В. Коханевич, Г.А. Вакуленко, Е.П. Манжура, А.В. Рындич // Молекулярные маркеры. Новые подходы в диагностике опухолей яичников // Біополімери і клітина, том 22. – 2006. (Проводила підбір та аналіз наукової літератури, підготовку статті до друку).
Е.В. Симончук. Гормонотерапия при раке яичников// Здоровье женщины. – № 1 (25). – 2006. – С. 218-221.
Е.В. Симончук. Рак яичников: выбор адекватного метода лечения больных // Здоровье женщины. – № 2 (26). – 2006. – С. 207-211.
Е.В. Симончук. Клинико-параклиническая характеристика эндометриоидного рака яичников // Здоровье женщины. – № 3 (27). – 2006. – С. 207-211.
Е.В. Симончук. Эндометриоидный рак яичников, ассоциированный с другими злокачественными опухолями // Репродуктивное здоровье женщины. – № 3 (28). – 2006. – С. 233-235.
Е.В. Симончук, Е.В. Коханевич, М.П. Клеветенко, В.Е. Мицкевич. “Онкологические аспекты генитального эндометриоза”. Науково-практична конференцiя з мiжнародною участю “Онкологiя – ХХI”. Тези доповiдей. – К.: “Куприянова О.О.”, 2003. – 55 с. (Проводила набір клінічного матеріалу, статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, написання тез).
Y. Simonchuk, L. Zakhartseva, Y. Kokhanevich, M. Klevetenko. Importance immunohistological ER, PR expression in tumor for endometroid ovarian carcinoma hormonotherapy // Virchows Archiv-Volume 447. – N 2. – August 2005, Р. 486. (Проводила набір клінічного матеріалу, статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, написання тез).
Симончук О.В., Коханевич Є.В., Захарцева Л.М., Манжура О.П., Клеветенко М.П. Деклараційний патент на корисну модель «Спосіб лікування злоякісних ендометріоїдних пухлин яєчників». Патент № 20545. Опубліковано 15.01.07. Бюл. № 1.
