Анотація до роботи:

Странішевська О.П. Обґрунтування системи захисту виноградників півдня України від бур'янів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У трьох виноградарських зонах Криму: південнобережній, західній передгірно-приморській, степовій та у різних агроклиматичних зонах південної степової підзони Причорноморської низовини: Бузьско-Дніпровській, Дністровсько-Бузьській, Дніпровсько-Молочанскій та у Дунайсько-Дніпровській у 1996-2006 рр. вивчена забур’яненість виноградних насаджень, видова структура і чутливість домінуючих бур'янів до гербіцидів, що використовуються у виноградарстві. Визначено ступінь впливу застосовуваних гербіцидів на ріст, розвиток, продуктивність рослин, урожай та його якість. Проведено оцінку впливу забур’яненості виноградників на поширення і шкідливість грибних хвороб (оїдіум, мілдью, сіра гниль) та шкідників (гронова листокрутка). Розроблено регресійні моделі для прогнозування впливу ступеня забур’яненості на елементи продуктивності виноградної рослини, втрат урожаю і зниження його якості. Запропоновано систему захисту промислових виноградних насаджень від бур'янів, яка впроваджена в Криму, Херсонській, Миколаївській, Одеській областях України. Зроблено економічний та енергетичний аналіз системи захисту виноградних насаджень від бур'янів у різних екологічних умовах вирощування культури.

У дисертації на основі проведеного комплексного вивчення ботаніко-біологічної та еколого-ценотичної структури забур’янення, динаміки чисельності та видового складу сегетальної флори, особливостей конкурентних взаємин у виноградному
агроценозі і прогнозування впливу рівня забур’янення на розвиток грибних хвороб та продуктивність насаджень, теоретично обґрунтована і запропонована система ефективного захисту виноградників півдня України від бур’янів.

1. На півдні України значну шкоду промисловим виноградним насадженням завдають бур’яни, які негативно впливають на ріст, розвиток та продуктивність виноградної рослини. Згідно з нашими даним на виноградниках присутні більш ніж
530 видів бур’янів з 57 ботанічних родин, із яких найбільш шкідливими є понад
150 видів. Домінують представники айстрових, тонконогових, капустяних, бобових, геранієвих, маренових, лободових. Близько 15% видів бур’янів є космополітами і напівкосмополітами.

2. Значні зміни кількості видів бур’янів і накопичення ними маси відбуваються за градієнтом абіогенних екологічних факторів в напрямку з південного сходу на північний захід. У природних умовах забур’яненість насаджень складає від 74 до 96% проективного покриття. На незрошуваних виноградниках чисельність бур’янів становить від 93 до 104 шт/м², свіжа надземна маса бур’янів досягає 3000-4800 г/м², на зрошуваних відповідно 112-125 шт/м² та 4000-12000 г/м².

3. У структурі забур’янення виноградників найбільш численними, понад 88%, є двосім’ядольні види. У спектрі основних біоформ переважає група однорічників – близько 50%. З багаторічників (36,4% участі) домінують стрижнекореневі (13,4%) і кореневищні (8,9%).

4. Вибір гербіцидів і оптимізацію норм внесення визначають залежно від особливостей забур’янення. Оптимальними строками застосуванні гербіцидів проти вегетуючих бур’янів на виноградниках є весняні в період активного росту при відростанні понад 80% загальної їх кількості на 10-20 см, що звичайно збігається з другою – третьою декадою квітня. За появи другої хвилі бур’янів виникає необхідність у повторному обприскуванні у другій-третій декаді червня, в період активного росту ягід винограду.

5. Максимальний рівень біологічної ефективності при обробітку винограду отримано при застосуванні гербіцидів з діючою речовиною ізопропіламінна сіль гліфосату. При використанні гербіцидів селективної дії (поаст, базагран М та ін.), ефективність захисту протягом 90 днів знижувалась до 80-88% внаслідок часткового відростання рослин багаторічних видів.

6. При застосуванні міжрядних культивацій і ручних прополювань рядків, рівень забур’янення виноградників був значно вищим, ніж при одноразовому використанні гербіцидів, в поєднанні з однієї – двома літніми культиваціями міжрядь. При систематичному, протягом 4-5 років, застосуванні гербіцидів рівень потенційного засмічення ґрунту (в шарі 0-20 см.) знижується на 60-80%.

7. Проведення моніторингу видового складу і чисельності бур’янів на виноградниках дозволяє застосовувати найбільш ефективні гербіциди і зменшити їх витрати більш ніж у 2 рази, в першу чергу проти домінуючих видів бур’янів, які найчастіше засмічують виноградники, а в окремих випадках повністю відмовлятись від їх використання.

8. Високий рівень забур’янення є одним з головних факторів, що негативно впливає на продуктивність рослин винограду. Встановлено, що зменшення площі проективного покриття бур’янів в межах 9-23% забезпечує зростання загальної площі листків винограду, продуктивності пагонів, приросту однорічної лози, і як наслідок – сприяє збільшенню урожайності більш ніж на третину, вмісту цукрів у ягодах до 3,7 г/100 см³.

9. Розроблені алгоритми для прогнозування втрат урожаю і зниження його якості, а також зміни агробіологічних показників, що характеризують ріст і розвиток виноградної рослини з використанням показників ступеня забур’яненості виноградних насаджень (R²= 0,844-0,996). Отримані кореляційні залежності можуть бути використані для встановлення економічних порогів шкідливості і доцільності застосування гербіцидів.

10. Оцінка залежності втрат урожаю від рівня забур’янення виноградників показала, що при наявності бур’янів 100 шт./м² і більше, урожайність знижується на 30% і більше. Зниження рівня забур’янення до 7-25 шт./м² відповідно зменшує втрати урожаю ягід на 64%. При зниженні рівня забур’яненості менш ніж 5-7 шт./м² негативний вплив бур’янів на урожайність є невідчутним.

11. На забур’янених насадженнях знижується ефективність застосування сучасних технологій захисту винограду від хвороб. Між впливом фунгіцидів і гербіцидів на розвиток основних грибних хвороб на листках та гронах установлено достовірний зв’язок (R²= 0,912-0,995). При застосуванні гербіцидів на незрошуваних виноградниках (без додаткового захисту фунгіцидами) розвиток найбільш шкідливої хвороби оїдіуму на 15-16% нижчий, ніж на забур'янених ділянках. При застосування гербіцидів на поливних виноградниках без додаткового захисту проти найбільш поширених хвороб мілдью, оїдіуму та сірої гнилі, рівень розвитку захворювань зменшується на 18-28% на листках і на 19-31% на гронах.

12. Доведена можливість збереження популяції гронової листокрутки на бур'янах. Місцем резервацій шкідника є понад 20 видів бур'янів –такі, як пасльонові, глуха кропива, тонконіг однорічний, березка польова, деревій звичайний, кульбаба лікарська, подорожник ланцетолистий, мальва круглолиста та ін.

13. На півдні України фактором, що лімітує вирощування високих урожаїв винограду та інших сільськогосподарських культур є вологозабезпечення рослин. На незабур’янених насадженнях в шарі 0-60 см запас ґрунтової вологи збільшується на 12-17%, що дорівнює за ефективністю одному вегетаційному поливу та підвищує урожайність більш ніж на 30%. Багаторічне (шість і більше років) застосування гербіцидів порівняно з механічними методами захисту сприяло підвищенню рівня забезпечення рослин винограду нітратним азотом на 40%, рухомим фосфором на 16%, обмінним калієм на 9%.

14. Розроблена й рекомендована виробництву комплексна система захисту промислових виноградників півдня України від бур’янів, яка складається з однієї обробки гербіцидами і однієї–двох літніх культивацій міжрядь, є економічно ефективною. Чистий прибуток з 1 га порівняно з механічним методом знищення бур'янів (до шести міжрядкових культивацій і двох-чотирьох ручних прополювань), зростає в 1,2-2,4 раза, рентабельність виробництва – в 1,3-2,6 раза.

При застосуванні гербіцидів витрати в грошовому виразі на обробіток ґрунту знижуються більш ніж на 40%, паливо-мастильних матеріалів – на 20-30%, праці – на 40%.

Публікації автора:

Монографія

1. Чичинадзе Ж.А., Якушина Н.А., Скориков А.С., Странишевская Е.П. Вредители, болезни и сорняки на виноградниках. – К.: Аграрна наука, 1995. – С. 155–188. (Здобувачем проведено збір і обробку літературних даних, дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).

Брошури

2. Чичинадзе Ж.А., Якушина Н.А. Скориков А.С., Странишевская Е.П. и др. Методические рекомендации по снижению пестицидной нагрузки при защите виноградников от вредителей и болезней. – Ялта, 1996. – 37 с. (Здобувачем проведено
дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано рекомендації).

3. Иванченко В.И., Якушина Н.А., Волынкин В.А., Странишевская Е.П. и др. Технология возделывания виноградних плантаций после повреждения морозами: Методические рекомендации. – Симферополь, 2006. – 23 с. (Здобувачем проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано рекомендації).

4. Якушина Н.А., Странишевская Е.П., Радионовская Я.Э. и др. Методические рекомендации по применению фитосанитарного контроля в защите промышленных виноградных насаждениі Юга Украины от вредителей и болезней. – Симферополь: Полипресс, 2006. – 24 с. (Здобувачем проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано рекомендації).

5. Якушина Н.А., Странишевская Е.П., Радионовская Я.Э. и др. Методические рекомендации по контролю за численностью гроздевой листоверки на виноградних насаждениях юга Украины. – Симферополь: Полипресс, 2007. – 24 с. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень, сформульовано висновки, написано рекомендації).

Статті у журналах та збірниках наукових праць

6. Странишевская Е.П. Распространенность и видовой состав сорных растений в промышленных виноградных насаждениях Крыма и Бугско – Днепровского района Причерноморской степи Украины // Виноградарство и виноделие: Сб. научн. тр. ИВиВ «Магарач». – Ялта, 1999. – T. XXX.– С. 39-42.

7. Чичинадзе Ж.А., Странишевская Е.П. Применение гербицидов в различных зонах виноградарства Украины // Виноград и вино России. – 1999. – № 5. – С. 15. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень, сформульовано висновки, написано текст статті).

8. Странишевская Е.П. Эффективность многолетнего использования гербицидов и оценка потенциальных потерь урожая на поливных виноградниках // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. ИВиВ «Магарач». – Ялта, 2000. – T. XXXI. – С. 27-29.

9. Странишевская Е.П. Влияние уровня засоренности виноградных насаждений на развитие грибных заболеваний (оидиум, милдью, серая гниль) в условиях Причерноморской степи Украины // Труды научного центра виноградарства и виноделия. – Ялта, 2000. – Т. ІІ, кн. 1. – С. 62-69.

10. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Влияние уровня засоренности на продуктивность виноградных насаждений Южного берега Крыма // «Магарач». Виноградарство и виноделие. – Ялта, 2001. – № 1. – С. 13-15. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень; сформульовано висновки, написано текст статті).

11. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Влияние видового состава основных засорителей винограда в Крыму на эффективность использования гербицидов // «Магарач». Виноградарство и виноделие. – Ялта, 2001. – №3. – С. 16-18. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень, сформульовано висновки, написано текст статті).

12. Якушина Н.А., Странишевская Е.П., Кропин А.Н., Скориков А.С., Радионовская Я.Э. Эколого-токсикологическое нормирование пестицидов, используемых на виноградных насаждениях // «Магарач». Виноградарство и виноделие. – Ялта, 2001. –
№ 4. – С. 15-19. (Здобувачем сплановано і проведено дослідження, аналіз даних, написано текст статті).

13. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Эффективность многолетнего использования гербицидов на виноградниках Южного берега Крыма // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. ИВиВ «Магарач». – Ялта, 2001. – Т. XXXII. – С. 43-46. (Автору належить ідея, планування і проведення досліджень, сформульовано висновки).

14. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Фотосинтетическая продуктивность и накопление сухой биомассы виноградного растения при различном уровне засоренности в условиях Южного берега Крыма // «Магарач». Виноградарство и виноделие. – Ялта, 2002. – № 3.– С. 13-16. (Здобувачем сплановано і проведено дослідження, аналіз даних, написано текст статті).

15. Баранец Л.А., Странишевская Е.П. Глифосат – эффективный гербицид в защите виноградных насаждений Южного берега Крыма от сорной растительности // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. трудов ИВиВ «Магарач» (специальный выпуск). – Ялта, 2003. – С. 53-57. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень, написано текст статті).

16. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Экономическая оценка эффективности использования гербицидов на виноградниках Южного берега Крыма // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2003. – Вип. 7. – С. 197-200. (Здобувачу належить ідея, проведення досліджень, сформульовано висновки, написано текст статті).

17. Странишевская Е.П., Данько А.В. Влияние экологических факторов на развитие гроздевой листовёртки в условиях причерноморскоі степи Украины // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2004. – Вип. 6 (9). – С. 144-147. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень, формулювання висновків, написання тексту статті).

18. Странишевская Е.П. Результаты многолетнего использования гербицидов на виноградниках юга Украины // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. ИВиВ «Ма-гарач». – Ялта, 2005. – Т. XXXV – С. 52-59.

19. Баранец Л.А., Странишевская Е.П. Видовой состав сорной растительности на виноградниках Южного берега Крыма // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. НИВиВ «Магарач». – Ялта, 2006. – Т. XXXVI. – С. 45-49. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень, ним сформульовані висновки, написаний текст статті).

20. Странишевская Е.П. Эффективность защиты винограда от сорной растительности на орошаемых виноградниках // Вісник Харьківського національного аграрного університету. Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво». – 2006. – Вип. 5. – С. 174-177.

21. Странишевская Е.П. Видовой состав сорной растительности на промышленных виноградних насаждениях юга Украины // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. НИВиВ «Магарач». – Ялта, 2007. – Т. XXXVII. – С. 79-84.

22. Странишевская Е.П. Экономическая эффективность использования гербицидов на поливних виноградниках причерноморской низменности Южной степи Украины // Наукові доповіді НАУ. – 2007. – 1(6) // www. nbuv.gov.ua/e-Journals/.nd/2007-1/07sopiip.pdf – 7 с.

23. Странишевская Е.П. Использование гербицидов на орошаемых виноградниках// Наукові доповіді НАУ. – 2007. – 2(7) // www. nbuv.gov.ua/e-Journals/.nd/2007-2/07sopiiv.pdf – 7 с.

24. Странишевская Е.П. Изменение видового состава сорной растительности промышленных виноградних насаджений юга Украины на фоне многолетнего применения гербицидов // «Магарач». Виноградарство и виноделие. – Ялта, 2007. – № 1. – С. 17-18.

25. Странишевская Е. П. Влияние экологических факторов на видовой состав и структуру сегетальной флоры виноградних насаджений юга Украины // «Магарач». Виноградарство и виноделие. – Ялта, 2007. – № 2. – С. 13-14.

26. Авидзба А.М., Странишевская Е. П., Регрессионные модели прогнозирования влияния степени засорения на показатели плодоношения, роста и развития виноградного растения// Наукові доповіді НАУ. – 2007. – 3(8) // www. nbuv.gov.ua/e-Journals/.nd/2007-3/ aamdov.pdf – 7 с. (Здобувачем сплановано і проведено дослідження, аналіз даних, написано текст статті).

27.

Странишевская Е. П. Влияние уровня засоренности виноградника на рост, развитие и показатели продуктивности виноградного растения // «Магарач». Виноградарство и виноделие. – Ялта, 2007. – № 4. – С. 17-18.

28. Странишевская Е.П. Влияние уровня засоренности виноградных насаждений на развитие грибных заболеваний (оидиум, милдью, серая гниль) в условиях Причерноморской степи Украины // Труды научного центра виноградарства и виноделия.
– Ялта, 2000. – т. ІІ, кн. 1. – С. 62-69.

29. Баранец Л.А., Странишевская Е.П. Защита винограда от сорной растительности на Южном берегу Крыма // Труды научного центра виноградарства и виноделия. – Ялта, 2000. – т. II, кн. 2. – С. 68-76. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень; зроблено висновки, написано текст статті).

30. Странишевская Е.П. Влияние гербицидов на отдельные элементы виноградного агробиоценоза в условиях орошаемого земледелия // Труды научного центра виноградарства и виноделия. – Ялта, 2001. – Т III. – С. 38-41.

31. Странішевська О.П. Вплив бур’янистої рослинності на розвиток основних грибкових захворювань винограду (оїдіум, мілдью, сіра гниль) // Агроном. – № 4 (6), 2004. – С. 73-74.

32. Странішевська О.П. Баранец Л.О. Використання гербіцидів на виноградниках Південного берега Криму // Агроном. – № 3 (9), 2005. – С. 100-102. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень; зроблено висновки, написано текст статті).

Матеріали наукових конференціі

33. Странишевская Е.П. Видовой состав сорной растительности в различных зонах виноградарства и его изменение на фоне обработок гербицидами // Использование достижений современной науки в виноградарстве и виноделии / Сб.науч.тр.: Материалы III междунар. конф. молодых ученых и специалистов. Крым, Ялта. 31 августа – 5 сентября 1998 р. – Ялта, 1998. – С. 15-18.

34. Странишевская Е.П. Влияние различных схем защиты от сорной растительности на продуктивность и вегетативное развитие виноградного растения // Использование достижений современной науки в виноградарстве и виноделии / Сб.науч.тр.: Материалы III междунар. конф. молодых ученых и специалистов. Крым, Ялта. 31
августа – 5 сентября 1998 р. – Ялта, 1998. – С. 19-21.

35. Странишевская Е.П., Баранець Л.А. Влияние уровня засорённости на распространение оидиума в условиях южнобережной зоны виноградарства Крыма // Сучасниі стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичн. конф., Харків, 21-25 травня, 2001. – Харків, 2001. – С.151-154. (Здобувачу належить ідея, планування і проведення досліджень, сформульовано висновки, написано текст статті).

36. Якушина Н.А., Странишевская Е.П., Галкина Е.С., Скориков А.С. Эффективность различных схем обработок виноградных насаждениі в борьбе с оидиумом на Южном берегу Крыма // Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф., Харків, 21-25 травня, 2001. – Харків, 2001. – С. 161-164 (Автором сплановано і проведено дослідження, узагальнено дані, написано текст статті).

37. Странишевская Е.П. Влияние снижения уровня засорённости на экономические показатели производства винограда в условиях орошаемого земледелия // В кн: Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. Київ, 1-5 листопада, 2004. – К., 2004. – С. 351-359.

38. Странишевская Е.П. Влияние сорной растительности на элементы плодородия почвы в различных условиях выращивания виноградных насаждений на юге Украины // Новации и эффективность производственных процессов в виноградарстве и виноделии: Тематич. сб. матер. науч.-практ. конф. и секции виноградарства отделения растениеводства РАСХН. – Краснодар: СКЗНИИСиВ, 2005. – Т. I. – С. 230-237.

39. Странишевская Е.П. Перспективы защиты винограда от сорной растительности // Фитосанитарное оздоровление экосистем: Материалы Второго Всероссийского съезда по защите растений. С.-Петербург, 5-10 декабря 2005. – С.-П., 2005. – Т. 1. – С. 351-353.

40. Странишевская Е.П. Влияние почвенно-климатических зон и технологии выращивания культуры на видовой состав сорной растительности виноградников юга Украины // В кн.: Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. Київ, 13-16 листопада 2006 р. – К., 2006. – С. 218-221.