У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – розробки системи надання медичної допомоги студентам ВНЗ різних форм власності. Виявлено високу розповсюдженість хвороб органів травлення серед студентів, встановлені чинники ризику, які впливають на їх виникнення, доведено недостатню ефективність медичної допомоги даній категорії населення та існуючих технологій профілактики захворювань. Обґрунтовано якісно нову систему надання медичної допомоги студентам ВНЗ, елементи якої об’єднуються Регіональним студентським медичним центром, а її повноцінне функціонування забезпечується запропонованими моделями наступності надання медичної допомоги та технології багатофакторної профілактики хронічних неінфекційних захворювань. Дієздатність системи підтверджується її медичними, соціальними та економічними показниками, що має важливе практичне значення. 1. Визначено, що за 1999-2007рр. серед студентів ВНЗ вдвічі зросла поширеність хвороб органів травлення при збереженні провідних місць в її структурі гастритів та дуоденітів, холециститів та холангітів, виразкової хвороби шлунку та ДПК, а також постійне зростання випадків та днів ТВП. За даними опитування виявлено, що у 44,9% студентів діагностований хронічний гастродуоденіт, 10,2% - виразкова хвороба шлунку, 4,1% - виразкова хвороба ДПК, 1,0% - хронічний холецистит, 4,1% - хронічний панкреатит, 28,6% - інші хвороби органів травлення, на поєднану хронічну патологію органів травлення вказали 7,1% респондентів. 2. Виявлено досить несприятливі житлово-побутові та матеріальні умови у студентів державного закладу, де третя їх частина (34,5%) проживали у власному будинку або квартирі, 26,6% респондентів державного та 56,0% приватного закладу (р<0,01) проживали у найманій квартирі, в гуртожитках – відповідно 41,0% і 3,2% (р<0,001), тому незадоволені своїм матеріальним станом 64,0% та 72,9% відповідно. Без вірогідної різниці за видом навчального закладу та кластерами встановлені суттєві порушення у харчуванні студентів: 46% відмітили недостатню (усього 1-2 рази) кратність прийомів їжі, 73,2±1,8% не снідали, 78,8±1,7% не мали другого сніданку, кожен третій (30,9%) залишався без обіду, 26,6% - харчувались у сухом’ятку, а інтервал між прийомами їжі знаходився в межах від 5-ти до 8-ми годин, понад половини (57,9%) опитаних споживали міцну каву та чай 2-3 рази на добу. 3. З’ясовано, що на виникнення хвороб органів травлення у студентів ВНЗ негативно впливають наступні шкідливі звички: тютюнопаління, яким зловживали 50% юнаків та 49% дівчат, а серед хворих показник становить 13,9% та 21,1% відповідно; вживання спиртних напоїв, частота яких вірогідно більша серед студентів державних ВНЗ (54,0%; у приватних - 40,6%) та дівчат (68,3%; у юнаків - 31,7%) і досягала 74,7% та 79,0% у студентів з хронічними захворюваннями органів травлення, які навчались відповідно у державному та приватному ВНЗ. У той же час 44,7% студентів не займалися фізичною культурою (50,4% державного та 35,3% приватного ВНЗ; р<0,05), 42,3% відмічали систематичне порушення тривалості сну. 4. Виявлено високий рівень академічного навантаження в державному закладі (10-14 год.; у приватному - 6-10 годин), його нерівномірний розподіл протягом дня і тижня, асинхронний час початку та закінчення занять (приватний – 830–1520, державний – 845–1905), порушення рангового розташування важких спеціальних предметів, їх чергування з більш легкими, значний обсяг щоденних завдань (приватний – 30 сторінок, державний - 60 ст.) при засвоєнні відповідно від 15 до 35 нових термінів, тривалу самостійну та позааудиторну роботу від 3-х до 5-ти і більше годин, що вказує на неупорядковану організацію позанавчальної діяльності. 5. Виявлений сильний зв’язок між чинниками ризику та виникненням хвороб органів травлення у студентів ВНЗ за оцінкою відносного ризику (співвідношення шансів (OR)), визначена їх рангова значимість: спадковість – 12,4, навчальний процес – 11,8, режим дня – 9,7, форма власності ВНЗ – 8,0, склад харчування – 7,1, стать – 6,2, тривалість сну – 6,1, вживання алкоголю – 6,0, взаємовідношення у сім’ї – 5,7, що склало основу розробки прогностичних коефіцієнтів для визначення груп ризику ймовірності розвитку зазначеної патології. 6. В результаті аналізу надання медичної допомоги студентам ВНЗ виявлено фактичну недосконалість інтеграції закладів охорони здоров’я, освіти, служб сім’ї, дітей та молоді, а також громадських організацій у частині збереження та зміцнення здоров’я студентів, низький рівень просвітницької роботи; недостатній рівень знань лікарів щодо сучасних медичних технологій, а в приватних закладах, крім того, відсутність й законодавчо-нормативної документації та облікової статистичної звітності, диспансерного спостереження щодо проведення профілактичних заходів, санітарно-гігієнічного виховання та аналізу показників здоров’я студентів. Незадоволеність медичним обслуговуванням виявили 87% опитаних, тому кожний п’ятий звертався за медичною допомогою у здоровпункт, решта в інші ЛПЗ (за місцем проживання, приватні та ін.). 7. Запропоновано якісно нову структурно-функціональну систему надання медичної допомоги студентам, базовим елементом якої став Регіональний студентський медичний центр. В його основу покладено принципи міжсекторальної інтеграції, що дозволяє при збереженні наявних елементів існуючої системи ввести до неї і функціонально поєднати між собою структури різного відомчого підпорядкування, новими елементами якого стали денний стаціонар, студентська аптека, Клініка дружня до молоді, а як складові частини – спеціально розроблені моделі наступності надання медичної допомоги та технології багатофакторної профілактики. 8. Запропонована система позитивно оцінена експертами для впровадження («сприйняття з доповненням» - 100%), оскільки забезпечує попередження виникнення захворювань, своєчасне їх виявлення, збільшення тривалості періоду ремісії, зниження частоти тимчасової втрати працездатності студентів, поліпшення якості медичної допомоги за умови дотримання безперервності та наступності її надання, поетапного комплексного лікування (профілактика-лікування-реабілітація), розширення доступності, скорочення фінансових витрат, наприклад, від попередження одного випадку хронічного панкреатиту на 20 636грн. |