1. Теоретично обґрунтовано, розроблено і впроваджено у виробництво комплекс технологічних параметрів та селекційних прийомів, на основі вивчення адаптаційних, продуктивних, екстер’єрно-конституційних, технологічних і етологічних особливостей високопродуктивних молочних корів, які збільшують тривалість їх продуктивного використання до п’яти і більше лактацій. 2. Реалізація господарсько-корисних ознак у процесі пристосування голштинської худоби різного походження до еколого-господарських умов степу України проходить нерівномірно, про що свідчить різна тривалість продуктивного використання корів, яка знаходиться в межах від 1,4 до 4,9 лактації та рівень продуктивності первісток, який в перерахунку на 4 % молоко становить 52-86 % продуктивності їх матерів по першій лактації. Найвищою адаптаційною здат-ністю за прив’язного утримання характеризуються корови німецького походже-ння, середня тривалість використання яких становить 4,2-4,9 лактації, надій – 5326 кг молока з вмістом жиру 4,04 %, за безприв’язно-боксового утримання – тварини датського походження з тривалістю продуктивного використання 3,8 лактації, надоєм 8438 кг молока і вмістом жиру 3,66 %. Адаптаційна здатність корів імпортованих порід до умов степової зони України, у більшій мірі проявляється при завезені взимку (4,2-4,8 лактації), найгірше – восени (1,9-2,8 лактації). 3. В процесі адаптації, за відповідних практично однакових умов годівлі і утримання, продуктивність дочок першої генерації німецького та голландського походження зростає в порівнянні з матерями відповідно на 12,8 % (Р>0,99) і 19,1 % (Р>0,95). У дочок голландського походження встановлена вірогідна перевага матерів за вмістом жиру в молоці на 0,12 % (Р>0,999) і 0,09 % (Р>0,95). 4. У період адаптації корови голштинської породи мають знижену відтворну здатність, коефіцієнти відтворної здатності знаходяться в межах 0,73-0,93. Середня тривалість сервіс-періоду як у імпортних матерів, так і їх дочок першої генерації подовжена і знаходиться в межах від 111,11 до 144, 75 днів. 5. Молоко корів голштинської, української червоної молочної та англер-ської порід за технологічними властивостями і складом відповідає встанов-леним вимогам щодо якості сировини при виробництві основних молочних продуктів. Але за однакових умов годівлі і утримання молоко голштинських корів за густиною перевищує показник решти піддослідних груп на 4,08-4,84 % (Р>0,95), відрізняється високим вмістом молочного цукру – 4,73 % (Р>0,95), найвищим значенням співвідношення білка і жиру в молоці – 0,79. Молоко корів української червоної молочної і англерської порід, за результатами сичужно-бродильної проби має кращі властивості за сиропридатністю на 7,7-9,0 % у порівнянні з молоком тварин голштинської породи. 6. Доведено, що добір телиць голштинської породи з помірним і повільним (83-105 %), а телиць української червоної молочної породи із швидким і помірним (понад 90 %) типом спаду інтенсивності росту в ранньому онтогенезі, сприяє прискоренню темпів формування високопродуктивних стад з тривалим продуктивним використанням. 7. При формуванні стад з тривалим продуктивним використанням доцільно відбирати первісток модальних класів нормованого розподілу за типом конституції. За безприв’язно-боксового утримання у корів голштинської породи з тривалістю використання п’ять і більше закінчених лактацій встановлена позитивна кореляційна залежність між тривалістю життя та глибиною грудей +0,404 (Р>0,99), шириною в маклаках +0,391 (Р>0,99) і косою довжиною тулуба +0,338 (Р>0,95). 8. Встановлено, що корови української червоної молочної породи, які здатні до подовженого продуктивного використання більше п’яти лактацій, за надоєм по першій лактації поступаються тваринам із строком використання три закінчених лактації на 12 % (Р>0,999), а за надоєм вищої лактації перевищують їх на 6,4 % (Р>0,95). Корови голштинської породи, з продуктивним використа-нням більше п’яти лактацій, за надоєм по третій і вищій лактаціях мають високовірогідну перевагу у порівнянні з тваринами з тривалістю використання від трьох до п’яти лактацій та три закінчених лактації відповідно на 5,7 % і 8,3 % та 23,6 % і 14,9 %. Довічна молочна продуктивність корів прямопропорційно залежить від тривалості їх життя (r=+0,206…r=+0,827). 9. Корови голштинської породи характеризуються кращою адаптаційною здатністю до зміни умов утримання та більш тривалим відпочинком лежачи, який на 6 % довший, у порівнянні з ровесницями української червоної молочної породи. У корів української червоної молочної породи більш чітко прослі-джується ієрархічний ряд, різниця за середньодобовими надоями між твари-нами високого і середнього рангів становила 1,14 кг (Р<0,95), високого і низького – 3,7 кг молока (Р>0,99). Худоба високого рангу при переведені до літнього табору має кращі адаптаційні здатності. Середньодобові надої її зросли відносно надоїв до виведення у літній табір, у корів голштинської породи на 4,5 кг (Р>0,95), української червоної молочної – на 2,3 кг (Р<0,95). 10. На черговість заходження корів на доїння, за великогрупового безприв’язно-боксового утримання (n=172), впливає вік та рівень продуктивності тварин. Середньодобові надої корів першої і другої групи за черговістю заходження на доїльну установку вірогідно вищі у порівнянні з третьою і четвертою групами відповідно на 7,4 % і 11,9 % та 3,2 % і 7,9 %. 11. Встановлено, що за безприв’язного способу утримання корів на глибокій довгонезмінній солом’яній підстилці та годівлі на вигульно-кормових майданчиках пора року не впливає на загальну тривалість відпочинку їх лежачи, але з скороченням світлового дня час його в день зменшується із 181 хв. в осінній період до 148 хв., взимку – до 76 хв. 12. Утримання тварин на підлозі із керамзитобетону без достатньої кількості підстилки спричиняє забруднення і втрати волосяного покриву та утворення саден на гомілкових суглобах. Середній бал їх стану становить 2,07-2,09. Використання глибокої підстилки із соломи або піску покращує стан гомілкових суглобів (1,25 і 1,20 бали), що зменшує їх захворюваність і сприяє подовженню тривалості продуктивного використання. 13. Розроблені рівняння регресії для визначення необхідної ширини і довжини стійла або боксу для тулуба молочних корів та метод нормованого розподілу корів за живою масою дозволяють розрахувати параметри скотомісця та необхідну їх кількість, що забезпечує оптимізуючий відпочинок тварин лежачи, зменшує виникнення стресових ситуацій, покращує збереження здоров’я, підвищує продуктивність та ефективне використання корисної площі приміщень. Збільшення ширини стійла до 1,3 м забезпечує більш комфортні умови утримання корів голштинської породи, сприяє росту тривалості відпо-чинку їх лежачи на 29 хв. (Р>0,95) та молочної продуктивності на 5,8 % (Р>0,95). 14. Біоенергетична оцінка корів голштинської породи різного походження, за показниками енергетичного 52,03-63,02 % і продуктивного індексів 0,169-0,203 кг та питомої витрати нетто-енергії від 1,92 до 1,59 МДж на 1 МДж енергії молока свідчить про достатньо високу адаптаційну здатність корів до умов степової зони України та інтенсивних технологій виробництва молока. 15. Доведено, що витрати енергії на вирощування корів голштинської породи покриваються енергією одержаної продукції протягом трьох лактацій на 109 %, української червоної молочної – на 95 %. При збільшенні тривалості продуктивного використання корів до п’яти і більше лактацій підвищується ефективність енерговіддачі через продукцію у корів голштинської породи у 2,4 раза і української червоної молочної – у 2,2 раза. 16. Використання розроблених рівнянь регресії зростання надою за одну добу життя корів, залежно від тривалості продуктивного використання, рівня продуктивності за першу лактацію та їх віку першого отелення, дає можливість визначити економічно доцільний термін продуктивного використання молочної худоби в основному стаді. При подовженні продуктивного використання корів голштинської породи до п’яти і більше лактацій довічний надій зростає залежно від рівня їх продуктивності від 41 % до 221 %, надій за одну добу життя – від 16 % до 35 %, у тварин української червоної молочної породи – відповідно від 44 % до 208 % та від 7 % до 20 % при однаковому вмісті жиру в молоці. 17. Запровадження розроблених технологічних параметрів і селекційних прийомів збільшення тривалості продуктивного використання молочних корів сприяє збільшенню чистого прибутку в 2,1-2,2 раза. Добір телиць за типом інтенсивності спаду росту у ранньому онтогенезі забезпечує прискорене формування стад з подовженим терміном продуктивного використання корів та знижує собівартість їх вирощування на 35-37,5 %. |