У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі підвищення ефективності лікування вугрової хвороби в жінок репродуктивного віку шляхом застосування в комплексному лікуванні фітоестрогенного препарату Ів-Кер і антиагреганту Курантил на підставі встановлення ролі гормональних і мікроциркуляторних порушень у патогенезі захворювання. 1. При обстеженнні 102 жінок репродуктивного віку, хворих на ВХ, спадковий анамнез із боку матері чи батька був обтяжений у 49% хворих. У переважної більшості хворих встановлено папулопустульозну форму ВХ (69,6%), у більшості випадків (66,7%) легкого ступеня тяжкості із загост-ренням її в передменструальному періоді та під час менструацій у 81,9% жінок. Найчастішими були супутня патологія з боку шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит у 16,7%, холецистит у 24,5%, панкреатит у 20,6%, гастродуоденіт у 23,5%, коліт у 2,9%) та гінекологічна патологія (полікістоз яєчників у 18,6%, хронічний аднексит 25,5% осіб). 2. Виявлено, що при ВХ у жінок репродуктивного віку концентрації в плазмі крові пролактину і тестостерону (переважно при середньому ступені тяжкості ВХ) вірогідно перевищують такі в практично здорових осіб (відповідно 18,53±0,44 нг/мл проти 12,80±0,56 нг/мл, p<0,001; відповідно 2,74±0,11 нг/мл проти 0,91±0,05 нг/мл, p<0,001), тоді як плазмовий рівень естрадіолу виявляється у 2,5 раза меншим за контрольні показники (відповідно 0,29±0,01 нмоль/л та 0,72±0,11 нмоль/л, p<0,001). 3. Результати дослідження бульбарної кон’юнктиви свідчать, що в жінок репродуктивного віку, хворих на ВХ, системні порушення мікроциркуляції характеризуються зменшенням діаметра артеріол (у 19,2% випадків), нерівномірністю калібру артеріол (у 46,2%), збільшенням діаметра венул (у 50,0%), нерівномірністю калібру венул (у 23,1%), помірною звивистістю артеріол (у 61,5%), наявністю сладж-синдрому І ступеня (у 30,8%) та спастико-атонічного синдрому. 4. За результатами дослідження стану мікроциркуляції шкіри шляхом капіляроскопії нігтьового ложа встановлено, що порушення мікро- циркуляції при ВХ характеризуються: зменшенням діаметра (у 57,7%), нерівномірністю калібру (у 65,4%), помірною звивистістю капілярів (у 96,2%), наявністю мікроаневризм та мікротромбозів окремих капілярів нігтьового ложа (у 38,5%), внутрішньосудинних порушень мікроциркуляції у вигляді утворення монетних стовпчиків (у 42,3%), наявністю в капілярах нігтьового ложа сладж-синдрому ІІ ступеня (у 30,8%), помірно вираженого перикапілярного набряку (у 50,0%). 5. Встановлено, що в жінок репродуктивного віку хворих на ВХ, у плазмі крові вірогідно (p<0,001) підвищений вміст IL-1, TNF- та TGF-b1 (переважно при середньому ступені тяжкості ВХ). У вмісті пустул концентрації цитокінів є вірогідно більшими (p <0,001), ніж у плазмі крові. 6. Відзначено, що в разі включення препарату Ів-Кер у терапевтичний комплекс після лікування вміст у крові ЛГ, пролактину є вірогідно меншим (відповідно р<0,01 та p<0,001), ФСГ є вірогідно (p<0,001) більшим, рівень у крові естрадіолу – у 2,2 раза вищим, плазмовий вміст тестостерону, навпаки, у 2,2 раза меншим, ніж у хворих на ВХ, які отримували стандартну терапію. 7. Розроблено новий оригінальний патогенетично обгрунтований метод комплексного лікування хворих на вугрову хворобу жінок репродуктивного віку з використанням фітоестрогенного препарату Ів-Кер та антиагреганту Курантил, що підвищує ефективність лікування на 19,7%. Виражений терапевтичний ефект (клінічна ремісія та значне покращання) після комплексного лікування з використанням препаратів Ів-Кер та Курантил був досягнутий у 48 (94,2%) з 51 хворої, покращання було відмічено у 2 (3,9%), без ефекту – у 1 (1,9%), тоді як результат лікування за стандартною схемою показав, що клінічна ремісія спостерігалася у 29 (56,8%) з 51 хворої, значне покращання – у 17 (33,4%), покращання – у 3 (5,9%) і без ефекту – у 2 (3,9%) пацієнток. |
