1. У результаті наших досліджень (1997-2000 рр.) розроблено новий спосіб захисту винограду від сірої гнилі при застосуванні індукторів стійкості, що базується на заміні чотирьох обприскувань виноградника протягом вегетаційного періоду фунгіцидами трьома обприскуваннями індукторами стійкості. 2. Встановлено, що індукторами стійкості винограду до сірої гнилі можуть бути регулятори росту рослин, комплексонати металів і деякі фунгіциди, причому норма витрати останніх в 8 - 10 разів менша. 3. Запропоновано використати для індукування стійкості винограду до сірої гнилі наступні речовини: регулятор росту полістимулін А-6 в концентрації 0,01%, комплексонат міді в концентрації 0,01 - 0,03%, фунгіцид мікал в концентрації 0,03%, фунгіцид алфіт ЄФ в концентрації 0,05%. 4. Встановлено, що ефективний захист виноградних рослин від сірої гнилі при використанні індукторів стійкості досягається при нанесенні їх на кущі методом обприскування. 5. Доведено, що термін захисної дії індукторів стійкості винограду до сірої гнилі становить 40 - 25 днів, причому він максимальний на початку вегетації, коли листки молоді. 6. Новий спосіб захисту винограду від сірої гнилі включає три обприскування одним із запропонованих нами індукторів стійкості: перше – у другій декаді травня (до цвітіння винограду), друге – з інтервалом в 40 днів, третє – з інтервалом у 25 днів від попереднього. При цьому біологічна ефективність цих заходів становить 90 - 95%. 7. Застосування індукторів стійкості в захисті винограду від сірої гнилі поліпшує ріст і розвиток виноградної рослини. Це виражається в збільшенні у 1,4 - 2 рази чистої продуктивності фотосинтезу листків, зростанні загальної площі листкової поверхні виноградного куща (на 11% при використанні полістимуліна А-6, на 21 % при застосуванні мікала), у кращому визріванні лоз (визрівання лози 84 - 87% проти 71% в контролі). 8. Ефективний захист від сірої гнилі, більш інтенсивний ріст і розвиток виноградних рослин при застосуванні індукторів стійкості дозволяють отримувати високий доброякісний урожай. Дослідні варіанти перевершують контроль за такими показниками: середня маса грони більша в 1,5 - 4 рази, урожай з куща – в 1,4 - 7,1 раза, концентрація цукру в соку ягід більша в середньому на 1,3 г/100 см3. В одержаній продукції гармонійніше співвідношення “цукор : кислота”, що дозволяє використовувати її для приготування більш якісних вин. 9. Встановлено, що при застосуванні індукторів стійкості у виноградній рослині змінюються процеси метаболізму білкових і фенольних сполук в напрямку, властивому для стійких сортів: вміст білкових і фенольних речовин збільшується. 10. Вміст спирторозчинних білків найбільше зростає при застосуванні індукторів стійкості полістимуліна А-6 (на 16 - 112%) і мікала (на 49 - 101,5%); при застосуванні комплексонатів металів вміст білків збільшувався на 13,5 - 38%. 11. Встановлена чітка залежність вмісту спирторозчинної фракції фенольних сполук у винограді від застосування Cu-ОЭДФ як індуктора стійкості: різко підвищується вміст цих речовин після обприскування (на 19,5 - 57,5%) і знижується до контрольного рівня в кінці терміну захисної дії індуктора. Мікал як індуктор стійкості сприяє підвищенню (на 19,5 - 65 %) в оброблених ним рослинах вміст спирторозчинної фракції фенольних речовин. Застосування полістимуліна А-6 практично не впливає на фенольний обмін рослин. 12. Показано, що механізм захисної дії регулятора росту рослин полістимуліна А-6 як індуктора стійкості виноградних рослин, пов'язаний із зміною їх білкового обміну. Механізм дії комплексоната міді, як індуктора стійкості, зв'язаний із змінами вмісту фенольних речовин рослини. Механізм захисної дії мікала пов'язаний із змінами в білковому і фенольному обміні рослин. 13. Розроблений новий спосіб захисту винограду від сірої гнилі економічно ефективний. Застосування мікала і алфіта ЄФ як індукторів стійкості порівняно з їх використанням як фунгіцидів дає можливість одержати єкономічну ефективність відповідно 834,92, 336 грн./га за сезон. |