Загородний Максим Іванович. Обґрунтування ефективності комбінованої терапії гастропатій, викликаних диклофенаком натрію, у хворих на остеоартроз (експериментально-клінічне дослідження). : Дис... канд. наук: 14.01.02 - 2004.
Анотація до роботи:
Загородний М. І. Обґрунтування ефективності комбінованої терапії гастропатій, викликаних диклофенаком натрію, у хворих на остеоартроз (експериментально-клінічне дослідження). –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, 2003.
В дисертації представлені дані стосовно експериментально-клінічного обґрунтування комбінованої терапії остеоартрозу на основі застосування диклофенак натрію та біофлавоноїду кверцетину, з метою підвищення ефективності лікування цього захворювання і попередження гастропатій, асоційованих з прийомом даного нестероїдного протизапального препарату. В експериментальних дослідженнях встановлена лікувальна та профілактична ефективність кверцетину щодо попередження виникнення та більш швидкої регресії виразок, петехій і ерозій у щурів, які виникають у щурів під впливом диклофенаку натрію. У кролів з експериментальним остеоартрозом застосування диклофенаку натрію і кверцетину пригнічує не тільки перекисне окислення ліпідів, а також активність колагенази. У хворих з остеоартрозом комбінована терапія нормалізує наступні показники метаболізму хрящової тканини: активність колагенази, рівень вільного, білковозв'язаного гідроксипроліну та глікозамінгліканів. Під впливом диклофенаку, кверцетину, комбінованого застосування диклофенаку натрію і кверцетину зменшуються: больовий і суглобовий індекси, індекс набряку суглобів, інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою, а також покращуються показники якості життя. Комбінована терапія хворих на остеоартроз диклофенаком натрію і кверцетином більш ефективна ніж монотерапія цими медикаментами. Диклофенак натрію при трьохтижневому пероральному застосуванні призводить до виникнення ерозій, виразок, диспептичних скарг у хворих з отеоартрозом. У групі хворих, яким одночасно з диклофенаком натрію застосовували кверцетин, ерозії, виразки та дисипептичні явища, виникають рідше.
У дисертації вирішена актуальна медична задача по профілактиці та лікуванню гастропатій на основі експериментального дослідження на тваринах (щурі, кролі) та клінічного обстеження хворих з остеоартрозом і обґрунтовані шляхи вирішення важливої наукової проблеми попередження та лікування гастропатій, викликаних нестероїдними протизапальними препаратами з метою підвищення ефективності лікування хворих на це захворювання за допомогою біофлавоноїду кверцетину.
Диклофенак натрію (25 мг/кг маси) при пероральному введенні щурам через 24 год призводить до виникнення в шлунку тварин виразок та петехій у 100 %, ерозій у 87,5 %; при цьому через 72 год кількість виразок та петехій зменшується, а кількість ерозій збільшується. Кверцетин (100 мг/кг маси) при профілактичному введенні зменшує кількість виразок на 75 %, петехій на 12,5% та ерозій на 37,5 %, викликаних диклофенаком натрію. Кверцетин при лікувальному введенні також суттєво зменшує кількість виразок, петехій та ерозій, викликаних диклофенаком натрію, сприяючи їх більш швидкому загоєнню.
При експериментальному остеоартрозі у кролів виникають порушення у метаболізмі кістково-хрящової тканини: підвищується активність колагенази, зменшується активність лужної фосфатази (в основному за рахунок кісткового ізоферменту) та збільшується концентрація глікозамінгліканів у сироватці крові; у метаболізмі колагену переважає катаболічна фаза і зменшується синтетична (зміна концентрації вільної та білковозв’язаної фракції гідроксипроліну у сироватці крові). Найбільш виражений нормалізуючий вплив виникає при сумісному застосуванні диклофенаку натрію та кверцетину, що проявляєтся в нормалізації активності колагенази, вільного гідроксипроліну та глікозамінгліканів у тварин.
При експериментальному остеоартрозі в еритроцитах та печінці кроликів спостерігається підвищення активності перекисного окислення ліпідів: зростає спонтанне неініційоване перекисне окислення ліпідів і ферментативне НАДФН-залежне ліпопереокислення. Диклофенак натрію, кверцетин і комбінація цих медикаментів при сумісному введенні виявляють антиоксидантну дію: сприяють зменшенню ліпопероксидації печінки при спонтанному ПОЛ і при ферментативнозалежному вільнорадикальному окисленню ліпідів в порівняні з прооперованим контролем. Більш виражений ефект спостерігається при застосуванні кверцетину, а також при комбінації його з диклофенаком натрію.
Комбінована терапія хворих на остеоартроз диклофенаком натрію і кверцетином більш ефективна ніж монотерапія цими медикаментами. Больовий індекс в зменшився на 85,7 % при застосуванні диклофенаку натрію та кверцетину, на 76,1 % – диклофенаку натрію і на 32,8 % – кверцетину. Така ж тенденція в лікуванні остеоартрозу цими медикаментами спостерігалась за показниками суглобового індексу, індексу набряку суглобі, динаміці болю за візуальною аналоговою шкалою, а також показниками якості життя.
У хворих остеоартрозом диклофенак натрію, кверцетин та їх комбінація нормалізують активність колагенази, кількість вільного і білковозв'язаного гідроксипроліну та глікозамінгліканів. Комбіноване застосування диклофенаку натрію і кверцетину проявляє більш виражений вплив на ці показники обміну хрящової тканини.
Диклофенак натрію при трьохтижневому пероральному застосуванні призводить до виникнення ерозій у 41,1 %, виразок у 14,7 %, диспептичного синдрому у 26,4 % хворих з низьким ризиком НПЗП-гастропатії. У групі хворих, яким одночасно з диклофенаком натрію застосовували кверцетин, у 7,3 % виникали ерозії, у 2,4 % – виразки та у 4,8 % – дисипептичні явища.
Публікації автора:
Загородний М. І. Вплив кверцетину на ульцерогенний ефект диклофенаку натрію // Лікарська справа. – 2003. – № 1-2. С. 96-99.
Свінціцький А. С., Загородний М. І., Юрженко Н. М. Вплив диклофенаку натрію, кверцетину та їх комбінації на ліпопероксидацію при експериментальному остеоартрозі // Ліки. – 2003. – № 1-2. – С. 100-103. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження).
Загородный М.И., Магомедов А.М., Бурьянов А.А., Свинцицкий А.С. Влияние кверцетина, диклофенака натрия и их комбинаций на биохимические показатели крови при экспериментальном остеоартрозе // Літопис травматології та ортопедії. – 2003. – № 1-2. – С. 16-20. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження)
Загородний М. І. Вплив кверцетину на НПЗП-гастропатії, викликані диклофенаком натрію, у хворих на остеоартроз // Ліки. – 2003. – № 3-4. – С. 129-134.
Деклараційний патент на винахід № 52461А Україна. Загородний М. І., Свінціцький А. С. Спосіб профілактики ульцерогенних ускладнень. Заявл. 07. 06. 2002; опубл. 16. 12. 2002. Бюл. № 12. – С. 4.30 (Здобувачем проведені експериментальні дослідження).
Загородний М. І. Клініко-фармакологічні властивості протизапальних препаратів. Тези науково-медичної конференції студентів та молодих вчених. – Київ, 1998 р. – С. 55.
Загородний М. І. Зменшення побічної дії нестероїдних протизапальних препаратів у хворих з остеоартрозом та супутньою патологією шлунково-кишкового тракту. Матеріали науково-практичної конференції "Сучасні проблеми клінічної фармакології та імунопрофілактики". – Київ, 1999 р. – С. 64-67.
Свінціцький А. С., Загородний М. І., Терзов К. А. Фармакотерапія остеоартрозу. Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні питання ураження внутрішніх органів та їх зв'язок із наслідками аварії на ЧАЕС. Особливості перебігу захворювань у працівників річкового флоту" присвяченої 85 - річчю Київської Центральної Басейнової Клінічної Лікарні МОЗ України та 65 - річчю клініки внутрішніх хвороб ім. акад. В. М. Іванова. – Київ, 1999 р. – С. 101-104. (Здобувачем особисто проведений пошук та аналіз літератури по нестероїдним протизапальним препаратам та написана частина статті).
Загородний М. І. Особливості фармакотерапії остеоартрозу у хворих з гастродуоденальною патологією. Тези науково-медичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця з міжнародною участю. – Київ, 2000 р. – С. 128.
Загородний М. І. Клініко-фармакологічні властивості флавоноїду кверцетину. Тези науково-медичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця з міжнародною участю. – Київ, 2001 р. – С. 18.
Загородний М. І. Вплив диклофенаку натрію на слизову оболонку шлунка (мікроскопічне дослідження). Influence of diclofenac sodium on the stomach mucous (microexamination). Тези 57 науково-медичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця з міжнародною участю. – Київ, 2002 р. – С. 122.
Загородний М І. Біофлавоноїд кверцетин клініко-фармакологічна активність. Тези науково-практичної конференції "Фітотерапія в реабілітації хворих". – Київ, 2003. – С. 81-82.
