Анотація до роботи:

Моляко Р.В. Образ фізичного Я: становлення та деформації у пацієнтів з косметичними вадами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню становлення та деформацій образу фізичного Я у пацієнтів з косметичними вадами (шкірні хвороби чи необхідність пластичної операції) підліткового та юнацького віку. Встановлено особливості деформованого образу фізичного Я у пацієнтів з косметичними вадами, його вікову динаміку, вплив як реальних, так і надуманих дефектів зовнішності на виникнення деформацій образу фізичного Я. Встановлено захисні психологічні стратегії індивіда з деформованим образом фізичного Я. Розроблено структурно-функціональну модель образу фізичного Я. Виявлено динаміку процесу деформації образу фізичного Я: вади зовнішності (реальні, надумані) викликають зниження самооцінки зовнішності та підвищення тривожності, виникають деформації образу фізичного Я, які призводять до появи межових психічних розладів (синдром дисморфофобії, нервова анорексія та булімія). Обґрунтовано, розроблено, апробовано та впроваджено психотренінг по подоланню та профілактиці тривожності у пацієнтів з косметичними вадами підліткового та юнацького віку.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми образу фізичного Я у пацієнтів з косметичними вадами (шкірні хвороби чи необхідність пластичної операції) підліткового та юнацького віку, яке полягає у вивченні становлення та деформацій образу фізичного Я та доцільності використання психокорекційних методів у разі деструктивних змін в образі фізичного Я.

1. Аналіз стану теоретичних розробок та даних емпіричних досліджень з проблеми образу фізичного Я свідчить про недостатність теоретичних узагальнень, емпіричних досліджень та необхідність поглибленого вивчення цього явища. Мало уваги, особливо це стосується вітчизняної науки, приділяється вивченню деформацій образу фізичного Я при соматичних та психічних захворюваннях. Майже нерозглянутими залишаються питання про особливості становлення образу фізичного Я та його деформації у пацієнтів з шкірними хворобами чи тих, які потребують пластичної операції.

2. У дослідженні виявлено вікові, ґендерні та індивідуальні особливості становлення образу фізичного Я. У підлітків 13–14 років в більшості випадків ще не виявляється значного занепокоєння своєю зовнішністю; в старшому підлітковому віці негативне ставлення до своєї зовнішності збільшується, індиферентне – зменшується. В ранній юності значно зростає відсоток негативного ставлення до Я-фізичного, при цьому зменшується індиферентне і позитивне. Виявилося, що жінки вважають фізичну привабливість більш важливою, ніж чоловіки, і більш незадоволені своєю зовнішністю.

У підлітковому віці група людей з надуманими дефектами зовнішності становила 12% від загального числа контрольної вибірки, у юнацькому віці – 26%.

3. Виявлено чотири типи самооцінки зовнішності: висока (позитивне ставлення до власної зовнішності незалежно від її дефектів і узгодженості із існуючими стандартами соціуму), низька (негативна оцінка образу фізичного Я при наявності дефектів, а також при їх відсутності, коли зовнішність можна розглядати як “норму”), індиферентна (відносна безпечність і байдужість до властивостей зовнішності, спокійне ставлення до неї незалежно від наявності чи відсутності дефектів), адекватна самооцінка.

4. Розроблено структурно-функціональну модель образу фізичного Я, в якій представлені: сутність та структура образу фізичного Я, розвиток образу фізичного Я, рівні деформацій образу фізичного Я.

Виявлено захисні психологічні стратегії, які людина „використовує” у разі наявності у неї реальних чи надуманих косметичних (чи інших) вад зовнішності: пасивно-адаптивна стратегія, пасивно-деструктивна стратегія, активно-адаптивна стратегія, активно-деструктивна стратегія, сублімаційно-творча стратегія.

Показано, що процес деформації образу фізичного Я має таку динаміку: вади зовнішності (реальні, надумані) викликають зниження самооцінки зовнішності та підвищення тривожності, що призводить до виникнення деформацій образу фізичного Я, а надалі до появи межових психічних розладів (синдром дисморфофобії, нервова анорексія та булімія).

5. Доведено, що пацієнти з косметичними вадами більш незадоволені власною зовнішністю, ніж юнаки та підлітки, які таких вад не мають. У більшості пацієнтів проявляється підвищений рівень ситуативної та особистісної тривожності, високий рівень нейротизму (порівняно з контрольною групою). У пацієнтів з косметичними вадами виявлено типи самооцінки Я-фізичного: адекватна, підвищена, знижена, індиферентна. Самооцінка частин тіла у пацієнтів з косметичними вадами нижча, ніж у людей, які не мають вад зовнішності. Найбільше незадоволення у досліджуваних підліткового та юнацького віку викликає обличчя, у жінок також – сідниці і стегна, у чоловіків – плечі.

Результати кореляційного аналізу показують, що у пацієнтів з косметичними вадами високому рівню ситуативної тривожності та нейротизму відповідає низька самооцінка частин тіла та низька загальна самооцінка образу фізичного Я.

6. Деформації образу фізичного Я можуть бути обумовлені реальними причинами: аномалії тіла та обличчя від народження; набуті тілесні аномалії (ушкодження, втрати тощо); зміни тіла в процесі зростання дитини (ожиріння, схуднення тощо); гіпертрофовані аномалії, які можуть бути нормою, але не відповідають стандартам і еталонам краси. Деформації можуть бути обумовлені і надуманими, неіснуючими реально вадами зовнішності.

Виникнення деформацій образу фізичного Я у підлітків та юнаків з косметичними вадами (як реальними, так і надуманими) може відбуватися під впливом різних груп чинників: об’єктивних, суб’єктивних, соціальних, комунікативних, родинних, ґендерних та культурно-етнічних чинників.

Деформований образ фізичного Я впливає на ускладнення соціальної комунікації індивіда, міжособові стосунки, порушує афективну сферу, викликає стани тривожності, знижує активність індивіда у соціумі, в тяжких випадках призводить до психічних розладів.

7. Для психокорекції деформованого образу фізичного Я у підлітковому та юнацькому віці ефективним є тренінг, спрямований на профілактику і подолання тривожності і підвищення рівня загальної самооцінки зовнішності та самооцінки окремих частин тіла. В кінцевому результаті у підлітків та юнаків підвищується самоповага, впевненість у собі, відбувається прийняття себе та актуалізуються процеси особистісного зростання.

Ми усвідомлюємо, проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, тому напрямами подальшої роботи можуть бути: вивчення образу фізичного Я як чинника успішності адаптації суб’єкта у професійній діяльності; дослідження впливу деформацій образу фізичного Я в осіб зрілого віку на формування у них „залежності” від пластичної хірургії, особливості образу фізичного Я у зрілому віці у людей з косметичними вадами.

Публікації автора:

1. Моляко Р.В. “Схема тіла” як об’єкт психологічного дослідження // Психологія: Збірник наукових праць. – Вип. 3 (6). – К.: НПУ. – 1999. – С. 64–71.

2. Моляко Р.В. Самооценка внешности в подростковом и юношеском возрасте // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №4. – С.18–20.

3. Моляко Р.В. Психологічне дослідження “Я-образів” // Вісник Харківського ун-ту. – Харків. – 1999. – №452. – С. 98–101.

4. Моляко Р.В. Відхилення у самооцінці Я-образу зовнішності пацієнтів косметологічної клініки // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2003. – Т.4, вип. 3. – С. 215–221.

5. Моляко Р.В. Фізичний Я-образ у розвитку самосвідомості підлітків та юнаків, деформації образу та їх психокорекція // Неперервна професійна освіта: Теорія і практика. – 2003. – Вип. 3–4. – С. 184–189.

6. Моляко Р.В. Психокорекційні стратегії деформацій Я-образу зовнішності в юнацькому віці // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 6. – С. 78–80.

7. Моляко Р.В. Процеси самоідентифікації школярів та їх урахування в діяльності педагога // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: Проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. – Вип. 13. – К. – Запоріжжя. – 1999. – С.161–167.

8. Моляко Р.В. Ставлення підлітків до власної зовнішності (функціонування фізичного „Я-образу”) // Обдарована дитина. – 2001. – №2. – С. 36–41.

9. Моляко Р.В. Усвідомлення підлітками і юнаками власного фізичного Я-образу // Горизонты образования. – 2003. – №4 (5). – С. 130–135.

10. Моляко Р.В. Роль фізіогномічного “Я-образу” в діяльності учнів // Збірник наукових повідомлень за матеріалами республіканської науково-методичної конференції “Навчальна продуктивна (творча) діяльність у різних ланках системи освіти”. – Ч.2. – Бердянськ: Бердянський пед. ін-т. – 1998. – С. 93–99.

11. Моляко Р.В. Физическое „Я” в структуре самопознания подростка // Материалы научной конференции „Ломоносовские чтения” 2003 г. и Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых учёных „Ломоносов-2003”. – Севастополь: НПЦ „ЭКОСИ-Гидрофизика”. – 2003. – С.145.