Анотація до роботи:

Єсипович К.П. Образ “Чарівного” у французькій народній казці (лінгвокогнітивний аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена аналізу семантичної організації тексту французької народної казки. Дослідження зосереджено на виявленні концептуальної структури змісту образу “Чарівного” та на його відтворенні за допомогою сукупності мовних засобів. Запропонований комплексний підхід вивчення казкового образу здійснений у світлі когнітивної поетики.

В основу наукової праці покладено думку про те, що образ “Чарівного” є концептуальним метаобразом, реконструкція якого здійснюється згідно з методом художнього метаопису. Структура такого метаобразу втілена в когнітивній моделі, що має ієрархічну структуру ЦІЛЕ – ЧАСТИНА. Зміст образу “Чарівного” вивчався в таксономічному та аксіологічному аспектах, що зумовило тенденцію визначення прототипових чарівних персонажів та встановлення закономірності розподілу їх статичних і динамічних характеристик.

У дисертації визначено прогнозуючу функцію казки, яка реалізується через накладання картини “чарівного” та “реального” світів. Здійснено аналіз мовних засобів, які вербалізують базові концепти казкової картини світу, та визначено метаобразну функцію тропів.

Специфікою жанру народної казки є наявність у ній елементу “чарівного”, який відбиває її ідейний зміст. Стала система стереотипізованих чарівних образів забезпечує семантичну зв’язність та цілісність тексту казки. Така система може бути представлена як метаобраз “ЧАРІВНОГО”, що має концептуальну природу. Образ “ЧАРІВНОГО”, який є наскрізним для жанру народної казки, розглядається в дослідженні як текстовий концепт.

В опозиції семантичних ознак персонажів казки чарівний / природний простежується тенденція визначення основних типів чарівних актантів, а саме: ЧАРІВНИЙ СУПРОТИВНИК, ЧАРІВНИЙ РОДИЧ, ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК і ЧАРІВНИЙ ЗАСІБ, які є складниками образу “ЧАРІВНОГО” й упорядковують його концептуальний простір. Концептуальний простір образу “ЧАРІВНОГО” має вигляд ієрархічної структури ЦІЛЕ – ЧАСТИНА, що моделюється гіпонімічним фреймом.

У текстах народної казки онтологічна сутність чарівних казкових актантів визначає коло статичних і динамічних предикатів, які формують концептуальні простори актантів ЧАРІВНИЙ СУПРОТИВНИК, ЧАРІВНИЙ РОДИЧ, ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК, ЧАРІВНИЙ ЗАСІБ у казковій картині “чарівного” світу. Певна послідовність предикатів утворює концептуальний простір кожного з чарівних актантів, що є передумовою для визначення характеру їх оцінки, завдяки чому визначається загальне аксіологічне навантаження образу “ЧАРІВНОГО” в тексті французької народної казки. Розгляд конкретних описів об’єктів-складників образів ЛЮДИНА, ТВАРИНА, МІФІЧНА ІСТОТА, ПРЕДМЕТ, які наповнюють концептуальні простори досліджуваних нами актантів, дозволяє визначити загальну оцінку образу “ЧАРІВНОГО”, що у французькій народній казці є не-позитивною.

У казковій картині “чарівного” світу визначається взаємодія провідних концептуальних сфер: ЛЮДИНА, ТВАРИНА, МІФІЧНА ІСТОТА, АРТЕФАКТ. Такі концепти втілюються в чотирьох семантичних ролях: СУПРОТИВНИКИ, РОДИЧІ, ПОМІЧНИКИ, ЗАСОБИ. Мовна реалізація даних семантичних ролей здійснюється в тексті казки за допомогою тропів, при дослідженні яких нами були встановлені такі закономірності: у французькій народній казці найпоширенішим носієм образотвірної функції є епітет; метонімія зустрічається виключно у власних назвах чарівних персонажів казки; метафоричні вирази в казковій картині світу мають тенденцію до нейтралізації.

Казкова картина “чарівного” світу є впорядкованою системою, кордони якої обмежує просторово-часовий показник. Категорія простору втілюється в ній концептуальними опозиціями: СВОЄ / ЧУЖЕ, ЗАМКНЕНІСТЬ / НЕЗАМКНЕНІСТЬ. Ключовими характеристиками категорії часу є концептуальні опозиції: РЕАЛЬНІСТЬ / ВИГАДАНІСТЬ, ОБМЕЖЕНІСТЬ / НЕОБМЕЖЕНІСТЬ.

У дисертаційному дослідженні визначено також прогнозуючу функцію казки, яка реалізується через накладання картин “чарівного” та “реального” світів.

Подальші наукові дослідження семантики фольклорних текстів із залученням методичного апарату когнітивної лінгвістики є перспективними в галузі когнітивної поетики. Розширення практичного матеріалу дослідження, завдяки залученню текстів французького фольклору (легенд, жестів, пісень, анекдотів), допоможе відтворити структуру архаїчної фольклорної картини світу та простежити її вплив на формування сучасного світосприйняття.

Публікації автора:

1. Відображення фольклорної картини світу у тексті народної казки (на матеріалі французьких народних казок) // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова, 2003. – Т. ХХХІХ. – С. 170-177.

2. Образ “ЧАРІВНОГО” у французьких народних казках // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. – Вип. 12. – С. 73-77.

3. Роль емотивної оцінки у розгортанні концептуальної моделі образу “ЧАРІВНОГО” // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова, 2005. – Т. 47. – С. 227-237.

4. Шляхи дослідження тексту народної казки у сучасній лінгвістичній парадигмі // Матеріали Всеукр. науково-практич. конф. молодих учених “Актуальні проблеми філології”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 97-99.

5. Аксіологічний та онтологічний аспекти створення образу “ЧАРІВНОГО” у тексті народної казки // Матеріали ІІ міжнар. науково-практичн. конф. “Динаміка наукових досліджень 2003”. – Дніпропетровськ; Дніпродзержинськ; Київ. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. 19: Філологічні науки. – С. 70-71.

6. Концептуалізація категорій простору та часу в тексті народної казки // Матеріали міжнар. наук. конф. “Мовна освіта в контексті Болонських реалій”. – Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2005. – С. 17-18.