На основі проведених наукових досліджень і одержаних результатів можна зробити такі висновки і пропозиції. 1. В сучасних умовах ринкової економіки в інтенсивному плані здійснені зміни в організації бухгалтерського обліку, що зумовлено впровадженням міжнародних стандартів ведення обліку та виділення функціонального – податкового обліку. Однак проведені зміни не сприяли покращенню інформаційного забезпечення управління. Через послаблення діяльності економічних служб рівень економічної роботи в сільськогосподарських підприємствах різко знизився. Своєчасність і повнота зведено-аналітичної інформації характеризуються низькими коефіцієнтами. Обліково-аналітична інтегрована система не сформована згідно з вимогами менеджменту та суб’єктів за певними інтересами. 2. Існуючі теоретико-методологічні підходи щодо організації обліково-аналітичної діяльності зорієнтовані на реалізацію в основному внутрішньо системних потреб в інформаційному забезпеченні. Обліково-аналітична політика не враховує місію підприємства та його цільову виробничо-господарську спрямованість, що значно знижує коефіцієнт корисності від діяльності обліково-аналітичних служб сільськогосподарських підприємств. Відсутній комплексний підхід до формування обліково-аналітичного механізму як інтегрованої системи, зорієнтованого на вимоги менеджменту загального та функціонального спрямування. 3. Формуванням дійової інтегрованої обліково-аналітичної системи на запропонованому концептуальному підході автора щодо розкриття суті облікової та інтегрованої обліково-аналітичної політики з врахуванням принципів організації сприятиме підвищенню результативності обліково-аналітичної діяльності, системи менеджменту. 4. Визнання обліково-аналітичного механізму як інтегрованої системи з основним призначенням сервісного обслуговування менеджменту є відправною основою його удосконалення. 5. Доповнена нами існуюча методологія формування системи обліку і аналізу функціями, принципами інтегрованої обліково-аналітичної системи, основними вимогами щодо її проектування в залежності від способів управління, типів стру-ктур, стадій, життєвих циклів організації сприятиме підвищенню результативності господарювання. Основний зміст і цільова програма обліково-аналітичного механізму як інтегрованої системи повинна задаватися менеджментом. 6. Розроблені нами система управління конкурентоспроможністю та критерії оцінки і методика розрахунку показників, які систематизовані і доповнені, при впровадженні сприятимуть виявленню та формуванню можливостей, сильних сторін організації, загроз з боку конкурентів. Це сприятиме підвищенню обґрунтованості управлінських рішень стратегічного, поточного та оперативного управління. 7. В процесі аналітичного осмислення сформованої зведено-аналітичної інформації, яка характеризує рівень використання потенціалу організації та менеджменту, встановлена неадекватність результатів діяльності та механізмів її забезпечення. 8. Запропоновані зміни в організації обліку, які стосуються уточнення та розширення об’єктів обліку, деталізації статей витрат, доповнення в спеціалізованих формах ряду показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, в схемах та потоках інформації сприятимуть забезпеченню адекватності інтегрованої обліково-аналітичної системи вимогам менеджменту. 9. Запропоновані методичні підходи до формування інтегрованої обліково-аналітичної системи з виділенням її складових елементів, на нашу думку, сприятимуть підвищенню результативності обліку і аналізу в функціональному обслуговуванні менеджменту, споживачів інформаційного забезпечення. 10. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств рекомендуємо здійснювати на основі розроблених нами рекомендацій з удосконалення обліково-аналітичного механізму, виходячи із запропонованої схеми управління конкурентоспроможністю з врахуванням рівня економічного розвитку підприєм-ницьких структур та механізмів регіонального і державного протекціонізму. 11. Економічному оздоровленню сільськогосподарських підприємств сприятимуть запропоновані нами механізми операційної та фінансової санації. | 