У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід вирішення наукової задачі, який полягає в досліджені і розробці науково-методичних та практичних рекомендацій з удосконалення обліку і аудиту фінансових результатів діяльності промислових підприємств, у т.ч. промислових підприємств, що займаються переробкою металопродукції. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають можливість зробити ряд висновків і пропозицій. 1. За допомогою опрацьованих наукових джерел, П(С)БО 17 “Податок на прибуток” і практичних показників досліджених підприємств теоретично та практично обґрунтувано необхідність удосконалення обліку відстрочених податкових активів і податкових зобов'язань, як складової показників фінансового результату. Для вирішення цієї задачі запропоновано окрему методику ведення аналітичного обліку відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань. 2. Дослідження зарубіжної і вітчизняної наукової літератури щодо тлумачення суті аудиту, його класифікації за видами, значенні і місці, яке він займає серед інших економічних наук вказують на наявність різних економічних підходів і критеріїв. При цьому, відносно класифікації його видів, слід зазначити, що більшість авторів, у т.ч. і автор даної роботи, вважають доцільнішими такі види аудиту: зовнішній, внутрішній, добровільний і державний. Це зумовлено їх економічним змістом і функціональною роллю. Паралельно, аналізуючи різні погляди щодо сутності аудиту та узагальнюючи їх , автором висловлено власне тлумачення поняття аудиту, як незалежної експертизи і аналізу публічної фінансової звітності господарюючого суб’єкта уповноваженими на те особами з метою визначення її достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству, а також вимогам, що пред’явлені для ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. В процес аудиту також включено і інші види контрольної роботи, що роблять висновок про якісну сторону функціонування підприємства та його фінансове становище. 3. В дисертаційному досліджені вироблено основні підходи до прийомів, процедур і критеріїв аудиту фінансових результатів, визначено переваги та ефективність їх застосування в процесі аудиторської перевірки, аналізу фінансового стану підприємства і складання аудиторського звіту. Впровадження результатів дослідження у практику дозволить підприємствам спростити процес визначення та відображення в обліку фінансових результатів, підвищити ефективність та оперативність аудиту. Сприятиме їх достовірності, об'єктивності, повноти і підвищення якості управління фінансово-господарською діяльністю. 4. Проте досліджуючи питання методології аудиту фінансових результатів проаналізовано методи, прийоми, стадії та етапи аудиторської перевірки, вказано їх переваги, недоліки і шляхи вдосконалення. При цьому особливу увагу приділено питанням удосконалення методики аудиту показників податкової звітності з використанням сучасних інформаційних технологій, ґрунтуючись на даних бухгалтерського фінансового обліку, та особливостях проведення аудиту на промислових підприємствах, що займаються переробкою металопродукції. Виходячи з цього, розроблена та запропонована методика аудиту операцій, пов'язаних з сумнівною дебіторською заборгованістю і структурно-логічна схема аудиту фінансових результатів діяльності підприємства з використанням ПЕОМ. Це дозволяє скоротити час перевірки, підвищити її ефективність та зменшити рівень аудиторського ризику. 5. Дослідження засад ведення обліку фінансових результатів згідно національних стандартів і податкового законодавства дозволило виявити низку розбіжностей в методології визначення окремих складових доходу і витрат, визначення собівартості продукції (робіт, послуг) та формуванню кінцевого результату діяльності (прибутку/збитку). Це призводить до того, що підприємства змушені вести подвійний облік (бухгалтерський і податковий) господарської діяльності, незважаючи на те, що податковий облік не є обов’язковим, не регламентований, та немає самостійного значення. 6. З метою підвищення якості ведення обліку і проведення аудиторської перевірки фінансових результатів, та враховуючи те, що фінансовий результат до оподаткування (прибуток) визначається на основі отриманої інформації податкового обліку про валові доходи і витрати, виникла необхідність в розробці окремої методики їх визначення. Автором розроблена і запропонована до впровадження на практиці така методика. При цьому за основу взято момент надходження коштів на рахунках в банку (перерахування коштів з банківських рахунків). А саме -- валові доходи реалізованої продукції (робіт, послуг) визначаються як вартість оплаченої продукції (робіт, послуг) з урахуванням одержаних авансових платежів без ПДВ та акцизного збору і вартість зміни за звітній період суми залишку відвантаженої, але неоплаченої продукції замовником (покупцем). Валові матеріальні витрати відображуються, як вартість оплачених матеріальних цінностей (виконаних робіт) за звітній період з коригуванням у відповідності з чинним законодавством залишків на складах, у незавершеному виробництві і готовій продукції, а також коригуванням на суму одержаних, але не оплачених цінностей від постачальників. 7. Особлива увага приділена організації процесу реалізації продукції (робіт, послуг), доходів і витрат, оперативного економічного контролю (аудиту) виконання запланованих показників та аналізу факторів, причин, які впливають на кінцевий результат діяльності і рівень рентабельності продукції. У цьому випадку, в якості оптимального варіанту організації обліку вищеназваних процесів та аналізу факторів, що впливають на величину прибутку/збитку, запропонавано ведення такого обліку за центрами відповідальності, зокрема за центром прибутку. Що, в свою чергу, призведе до підвищення відповідальності керівників центрів відносно ефективності організації технологічно-виробничого процесу, оперативного контролю за статтями витрат і рівня рентабельності продукції з урахуванням особливостей видів діяльності підприємства і галузевих ознак. 8. Дослідженням ефективності організації системи обліку фінансових результатів та складових, що його формують (доходів і витрат), зокрема в частині ведення аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками за реалізовану продукцію (роботи, послуги), доведено, що на більшості підприємств вона є доволі “громіздкою”, ускладненою з-за того, що замість одного реєстру обліку ведуться декілька, у т.ч. за допомогою декількох бухгалтерів. Це призводить до зниження оперативності акумулювання і опрацювання всієї облікової інформації щодо обсягів реалізованої продукції, її собівартості, фактичного стану розрахунків з покупцями, зокрема дебіторської заборгованості, особливо простроченої і сумнівної. З метою налагодження і підвищення якості ведення аналітичного обліку розрахунків з покупцями, рекомендовано до впровадження удосконалена форма відомості “Розрахунки з покупцями і замовниками за реалізовану продукцію (роботи, послуги)” до журналу №3, який призначений для ведення синтетичного обліку розрахункових операцій. Це також сприятиме забезпеченню необхідною оперативною інформацією керівників підрозділів. 9. На основі результатів досідження таких процесів як процес заключення угод, формування відпускних (договірних) цін, підтвердження фактів отримання покупцями заявленого обсягу реалізованої їм продукції, методу розрахунку фактичної собівартості реалізованої продукції, запропоновано впровадження на підприємстві служби внутрішнього контролю (аудиту). Реалізація на практиці цієї рекомендації унеможливить здійснення необґрунтованих і несанкціонованих дій працівниками підприємства, знизить ризик щодо прийняття неадекватних та неефективних управлінських рішень відносно змін у кадровій і ціновії політиці, в обліковій політиці щодо прийняття відповідних прийомів ведення обліку доходів і витрат та формування фінансового результату діяльності. 10. Також були виявлені істотні недоліки в обліку безоплатно одержаних активів. Доведено, що існуюча практика обліку безплатно одержаних активів містить протиріччя у визначенні доходу, даному в П(С)БО 1. З огляду на це, запропоновано такий підхід до обліку безоплатно одержаних активів, який найбільш ефективно забезпечить їх зарахування на баланс підприємства та може бути цілком відображений у звітності. 11. Базуючись на проведеному досліджені, щодо методології складання Звіту про фінансові результати, зокрема статті витрат “Податок на прибуток” рекомендовано змінити назви наступних синтетичних рахунків бухгалтерського обліку: рахунок 17 “Відстрочені податкові активи” на “Дебіторська заборгованість відстроченого податку на прибуток”; рахунок 54 “Відстрочені податкові зобов’язання” на “Кредиторська заборгованість відстроченого податку на прибуток”. Запропоновані зміни пропонується внести для того, щоб рахунки конкретно показували своє призначення. 12. Також з метою підвищення аналітичності обліку та відповідності його потребам управління, аналізу і аудиту, запропоновано відкривати до рахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції” аналітичні субрахунки третього порядку в розрізі покупців і форми розрахунків, відкривати до рахунку 942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти” аналітичні субрахунки третього порядку за статтями витрат, пов’язаних з актом купівлі-продажу іноземної валюти, враховуючи вимоги податкового законодавства, відкривати до рахунку 98 ”Податок на прибуток” додатково два субрахунки другого порядку, а саме 983 “Відстрочені податки в результаті звичайної діяльності” і 984 “Відстрочені податки в результаті надзвичайної діяльності”. Впровадження вищезазначених рекомендацій в практичну діяльність надасть можливість підприємствам вдосконалити процес визначення та відображення фінансового результату діяльності підприємства та сприятиме підвищенюю оперативності та ефективності аудиту їх достовірності. |
