Анотація до роботи:

Гливенко В.В. Облік та аналіз виробництва продукції молочного скотарства (на матеріалах аграрних підприємств Чернігівської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет, Київ, 2002 рік.

В дисертаційній роботі узагальнено теоретичні і практичні аспекти діючих систем обліку і аналізу витрат на виробництво продукції молочного скотарства та розроблено практичні рекомендацій щодо їх удосконалення.

Виявлено особливості бухгалтерського і внутрішньогосподарського обліку та аналізу в досліджуваній галузі. Внесено пропозиції щодо організації внутрішньогосподарського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції за повними витратами. Уточнено об’єкти обліку та номенклатуру статей витрат на виробництво продукції основного молочного стада. Обґрунтовано методику обліку та оцінки тварин основного стада і приплоду за ринковою вартістю. Розроблено і обґрунтовано модель взаємозв’язку системи “ земля-рослинництво-тваринництво”.

Визначено основні напрямки підвищення ефективності виробництва продукції галузі. Розроблено алгоритм аналізу факторів, що впливають на обсяг виробництва продукції основного молочного стада та визначені напрямки використання отриманої аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення обліку і аналізу виробництва продукції молочного скотарства в нових умовах господарювання. Дослідження питань обліку та аналізу виробництва продукції молочного скотарства дозволяють зробити наступні висновки:

1. Одним з основних факторів різкого спаду виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі і молока, був непомірно високий тиск цін на споживані ресурси промислового виробництва. Належне ресурсне забезпечення можливе лише при збалансованому співвідношенні цін на ресурси для сільського господарства та сільськогосподарську продукцію. В зв’язку з цим, необхідно посилити вплив держави на підтримання такого оптимального співвідношення, що може бути досягнуто як за рахунок розширення дотацій, так і впливом на формування цін на ресурси, що поставляються сільськогосподарським виробникам.

2. Все більше зростає необхідність організації обліку витрат за місцями виникнення і центрами відповідальності. Вважаємо, що центр відповідальності варто розуміти як організаційно відокремлений об’єкт, який відповідає за отримання доходів чи/та здійснення витрат за власним кошторисом, виконання якого контролюється керівництвом. У такому визначенні поєднуються правові і організаційні аспекти діяльності центрів відповідальності.

3. На побудову обліку витрат здійснює вплив групування їх за статтями. З метою обліку витрат на утримання основного молочного стада рекомендуємо такі статті витрат: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи (для підприємств, що не перейшли на фіксований сільськогосподарський податок); корми; роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів; інші витрати на утримання основних засобів; амортизація необоротних активів; інші витрати; загальновиробничі витрати.

4. Більшість первинних документів з обліку молока і молочної продукції затверджена ще за часів СРСР та до прийняття стандартів обліку, тому частина з них не повністю відповідає сучасним вимогам документування господарських операцій.

5. Проблемним в обліку є питання оцінки молодняку при переведенні в основне стадо. Пропонуємо таку оцінку здійснювати за чистою реалізаційною вартістю, що дозволить більш реально відображати справедливу вартість основного стада, а також фінансові результати від дорощування і відгодівлі худоби.

6. Багато вчених-економістів вважають необхідним запровадити облік приросту живої маси корів основного стада, оскільки на нього витрачаються відповідні ресурси. Виходячи з аналізу даних літературних джерел та досліджуваних господарств, вважаємо, що постійне врахування коливання живої маси корів у бухгалтерському обліку є недоцільним. Приріст живої маси корів у обліку слід враховувати лише при вибутті їх зі складу основного стада.

7. В процесі дослідження вартісних показників руху корів у товарних господарствах виявлено, що фактична ліквідаційна вартість однієї корови основного стада в цілому перевищувала її первісну вартість, отже вартість для нарахування амортизації відсутня. Це дає змогу стверджувати, що у таких господарствах нарахування амортизації на тварин основного молочного стада є недоцільним. Підстави для нарахування амортизації є лише для племінної худоби, оскільки первісна вартість її є досить значною і суттєво перевищує виручку від реалізації. При виборі методу амортизації слід враховувати строк корисного використання корів, який в середньому становить п’ять лактацій. Основним можливим методом для нарахування амортизації на племінних тварин основного стада рекомендуємо прямолінійний. Його перевагою є простота в застосуванні та можливість більш рівномірно розподіляти суму амортизації на витрати виробництва.

8. Усвідомлення наявності біологічних об’єктів при виробництві молока вимагає нових підходів до методів розподілу витрат між основною та супутньою продукцією основного молочного стада. Базуючись на порівнянні різних методик оцінки приплоду та аналізуючи дані господарств можна дійти висновку, що різні методи оцінки дають результати, що суттєво відрізняються. Значним чином відрізняється і оцінка приплоду за однаковими методами у різних господарствах. Такий стан оцінки не дозволяє реально оцінювати роботу центрів відповідальності. Виходячи з цього, пропонуємо оприбутковувати приплід від корів за договірними (ринковими) цінами, які мають незначні коливання в межах регіону.

9. Згідно національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, собівартість продукції обчислюється за неповними витратами. Проте для потреб ціноутворення, контролю та аналізу витрат за окремими видами продукції, центрами відповідальності та витрат необхідно обчислювати повну собівартість. В нинішніх умовах це здійснюється в межах внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. При веденні такого обліку необхідно враховувати виробничу структуру підприємства, щоб можна було чітко визначити центри відповідальності та витрат. На нашу думку, в основу виділення центру витрат у молочному скотарстві повинен бути покладений продукт, яким є молоко, приплід та приріст живої маси. За кожним з цих продуктів повинні доводитися завдання з виробництва, реалізації та прямих витрат. В якості облікових регістрів для ведення внутрішньогосподарського обліку витрат на виробництво продукції слід використовувати виробничі звіти або багатографні картки.

10. Відсутність у багатьох господарствах оперативного аналізу за витратами і виходом продукції в молочному скотарстві знижує ефективність управлінських дій щодо розвитку цієї галузі. Пропонуємо у молочному скотарстві протягом місяця здійснювати аналіз за натуральними показниками, а за результатами місяця - повний аналіз із врахуванням вартісних показників. Оскільки молоко є продукцією, що надходить щодня, то і оперативний аналіз його виробництва можна здійснювати щодня та за інші проміжки часу протягом місяця. На основі первинних документів є можливість аналізувати такі кількісні та якісні показники як надій молока по групах корів та в цілому по фермах, жирність молока, витрати кормів та інші. Це дає можливість оперативно виявляти резерви підвищення надоїв молока, здійснювати постійний контроль за раціональним витрачанням кормів, графіком осіменіння, запуску та отелення корів.

11. Однією з причин зниження продуктивності молочного стада є незадовільна робота по його відтворенню. На підвищення якісних характеристик стада значно впливає селекційно-племінна справа. В процесі дослідження встановлено, що відбір молодняку для відтворення молочного стада необхідно проводити в першу чергу за продуктивністю їх предків за материнською лінією. Важливим фактором збільшення обсягів виробництва молока є ліквідація яловості корів та своєчасне осіменіння після отелення.

12. На ефективність виробництва молока значний вплив здійснює спеціалізація і концентрація. Групування господарств за даними ознаками свідчить, що з підвищенням рівня спеціалізації та концентрації поголів’я корів поліпшуються основні показники, такі як надій на 1 корову, рентабельність виробництва молока та знижується собівартість. Встановлено, що найкращі відповідні економічні показники у господарствах, де концентрація поголів’я корів на фермах становить більше 330 голів. В процесі аналізу виявлено, що основною причиною високої собівартості та низького рівня рентабельності виробництва молока є низька продуктивність тварин.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Гливенко В.В. Аналіз використання кормів у тваринництві // Сіверянський літопис. - Чернігів. - 1999. - № 5. - С. 200-205. - 0,3 д.а.

2. Гливенко В.В. Продуктивність корів в залежності від продуктивності предків // Сіверянський літопис. - Чернігів. -2000. - № 2. - С. 220. - 0,1 д.а.

3. Лень В.С., Гливенко В.В. Вплив ресурсного забезпечення на розвиток тваринництва // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія: економіка. Зб. – Чернігів: ЧДТУ, 2000. - № 11. – С. 187-192. – 0,4 д.а (Особисто автора – 0,3 д.а. – розроблено і обґрунтовано модель взаємозв’язку системи “земля – рослинництво – тваринництво”, методику співвідношення цін на промислову та сільськогосподарську продукцію).

4. Гливенко В.В. Оцінка та облік попутної продукції молочного скотарства // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Випуск 109. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 12-16. – 0,3 д.а.

5. Гливенко В.В. Застосування методу “Аналіз АВС” при калькулюванні собівартості продукції (робіт, послуг) // Науковий вісник Національного аграрного університету. Зб. наук. праць. Випуск 44. Київ: НАУ, 2001. – С. 104-105. –0,15 д.а.

В інших виданнях:

1. Лень В.С., Гливенко В.В. Облік руху та формування основного стада // Сіверянський літопис. - Чернігів. - 1999. - № 1. – С. 192-196. - 0,3 д.а. (Особисто автора - 0,1 д.а. - кореспонденція рахунків з обліку формування основного молочного стада).

2. Гливенко В.В. Вплив концентрації та спеціалізації на розвиток молочного скотарства // Матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова 2001”. - Том 10. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - С. 35-36. - 0,1 д.а.

3. Гливенко В.В. До методики оцінки приплоду основного молочного стада // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта-2002”. - Том 8. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 41-42. - 0,1 д.а.

4. Коцупатрий М.М., Гливенко В.В. Виробничі ситуації як важлива форма активізації навчального процесу // Сучасні технології навчання та оцінювання знань студентів: Матеріали наук.- метод. конф. 1 лютого 2002р. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 226-227. - 0,1 д.а. (Особисто автора - 0,05 д.а. - способи використання виробничих ситуацій при проведенні занять з дисципліни «Економічний аналіз»).