В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення діючої методики обліку та аналізу виробничих запасів. Дослідження питань обліку та аналізу виробничих запасів дозволяє зробити такі висновки: 1. Для прийняття обгрунтованих управлінських рішень по використанню виробничих запасів необхідна своєчасна, достатня та достовірна інформація, яка формується в системі бухгалтерського обліку. Від якості та методичних підходів до її одержання залежить максимальна адаптація облікової політики до міжнародних стандартів. 2. В даний час в економічній літературі ще не досягнуто єдності думок у визначенні суті і значення категорії “матеріальні цінності”, “матеріальні ресурси”, “предмети праці”, “виробничі запаси”. В результаті опрацювання економічної літератури випливає логічне, на думку автора, твердження, що термін «матеріальні цінності» об’єднує в себе предмети праці і засоби праці. Предмети праці - це сировина і основні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, незавершене виробництво, запасні частини, відходи виробництва (склобій в скляній промисловості) і т.д. У свою чергу, “виробничі запаси - це лише частина предметів праці, які складають основу продукції, яка виробляється, або надають їй необхідної якості. В досліджуваній галузі основою готової продукції є сировина (шихта), а допоміжні матеріали надають їй відповідної форми, якість і декор. Крім виробничих запасів до матеріальних ресурсів необхідно віднести енергію (електричну, теплову), яка є матеріальним ресурсом , але не перебуває у запасах. 3. На підприємствах скляної промисловості використовують середньостатистичні норми витрат сировини і матеріалів, що не відповідають вимогам системи управління. Їх нормування має базуватись на наступних вимогах обліку: забезпечення необхідної деталізації нормативної інформації та її динамічності; охоплення всіх об’єктів обліку в частині матеріальних витрат (особливо ділянку рецептурного змішування шихти). Процес формування норм витрат сировини і матеріалів у відповідності із розробленою в дисертації методикою складається із наступних етапів: визначення об’єктів нормування в розрізі об’єктів обліку; аналіз впливу технології та організації виробництва на витрати сировини і матеріалів; встановлення структури норми; розрахунок норми за її елементами; аналіз прогресивності норми. 4. Використання для відпуску сировини зі складу у складальний цех лімітно-забірних карт, які виписуються не на один, а на всі її види, які необхідні для приготування шихти певної марки скла, сприятиме як поліпшенню складу інформації для управління процесом використання запасів, так і посиленню внутрішнього контролю. При цьому для передачі шихти зі складального цеху в цех виробітки виписують лімітно-забірну карту окремо на кожен її вид. Для відокремленого обліку відходів, бою і браку використовують журнал скловара (цех виробництва) та маршрутний лист (цех обробки). 5. Достовірне визначення собівартості, рентабельності, величини прибутку від реалізації окремих виробів, в значній мірі залежить від вибраної оцінки виробничих запасів. Найбільш логічною при цьому є оцінка придбання виробничих запасів за первісною вартістю. Ціну придбання згідно накладних постачальників при цьому необхідно збільшувати на суму транспортних і заготівельних витрат, які можуть бути визначені на дату оприбуткування матеріалів. Разом з тим, необхідно змінити вартісну базу розподілу цих витрат на кількісну: пропорційно до ваги, об’єму, площі, яку займають запаси на транспортних засобах, оскільки, існуючий в даний час розподіл пропорційно вартості придбаних виробничих запасів спотворює їх первісну вартість. 6. Посиленню контролю за щоденним використанням сировини i матеріалів має сприяти складання розробленого автором «Рапорту про використання сировини i матеріалів на виготовлення шихти», в якому фактичні витрати шихтовочних матеріалів порівнюється iз нормативним, розрахованим на основi норм витрачання сировини на одну тонну шихти при певному рівні кондиційності. Використання дорогоцінних матеріалів на підприємствах доцільно контролювати за допомогою розробленої нами форми “Звіту про використання дорогоцінних металів”. Для покращення оперативного контролю за використанням виробничих запасів доцiльно використовувати запропоновані здобувачем лiмiтно-забiрнi карти iз грошовим вираженням лiмiту. 7. З метою більш точного визначення первісної вартості виробничих запасів слід розмежувати облік транспортних i заготівельно-складських витрат, відкривши два окремі субрахунки до рахунку 20 “Виробничі запаси”: 20.10 “Транспортні витрати” та 20.11 “Заготівельно-складські витрати”. 8. Підвищенню оперативності облікової інформації про зберігання виробничих запасів повинна сприяти уніфікація форми та змісту картки складського облiку матерiалiв № М-17 шляхом внесення до неї додаткових граф: “Відхилення від норми запасу”, “Бухгалтер”, “Лаборант”. 9. Для підвищення оперативності та достовірності обліку виробничих запасів з використанням комп’ютерної техніки доцільно впровадити в практику форми регістрів обліку з надходження і використання виробничих запасів, розроблені нами у програмі 1С “Бухгалтерія” відповідно до нових бухгалтерських стандартів. 10. Виходячи з техніко-економічних особливостей підприємств скляної промисловості, в економічному аналізі доцільно, на наш погляд, застосовувати наступну систему показників ефективності використання виробничих запасів: показники організації виробництва і забезпеченості виробничими запасами; показники нормування і дотримання норм витрачання виробничих запасів; техніко-економічні показники використання сировини і матеріалів; узагальнюючі показники ефективності використання виробничих запасів. | 