На основі проведеного теоретичного дослідження та узагальнення практичного досвіду обґрунтовано та запропоновано ряд наступних організаційних і методичних рішень, які сприятимуть удосконаленню практики бухгалтерського обліку виходячи з інтересів розвитку системи управління процесами матеріального забезпечення виробництва на хлібопекарних підприємствах. 1. Визначено, що галузеві особливості хлібопекарних підприємств харчової галузі переробної промисловості безпосередньо обумовлюють склад процесів, обсяг і стан запасів проте, на будову системи обліку вони суттєво не впливають. Обліковий процес у цілому не має визначальних принципових залежностей від галузевих особливостей. Вплив специфіки діяльності проявляється, в першу чергу, лише в документальному оформленні операцій із запасами. 2. Уточнено, узагальнено та узгоджено з особливостями хлібопекарних підприємств класифікації з трьох напрямків. Класифіковано процеси за стадіями придбання, зберігання, використання витрат сфери матеріального забезпечення. Відносно незначна номенклатура необхідних сировинних ресурсів, а відтак, формування оптимального їх розміру для виробництва обумовлюють недоцільність виділення окремої групи процесів – реалізації, в якій просто немає потреби. Запаси класифіковано за предметним складом, призначенням, часом, місцем знаходження, розміром, відношенням до нормативу. Класифікацію витрат сфери матеріального забезпечення здійснено за економічними елементами, стадіями процесу матеріального забезпечення, видами робіт, центрами виникнення витрат, відповідністю кошторисам. Визначальним є групування за сферами сукупного процесу матеріального забезпечення – придбання, зберігання, використання. 3. На підставі запропонованих класифікацій обґрунтовано та розроблено інформаційні бухгалтерські моделі формування та списання сукупних витрат сфери матеріального забезпечення за різних умов визначення складу витрат виробництва та формування собівартості, що використано в обґрунтуванні підходу до калькулювання фактичної собівартості продукції як із усієї сукупності витрат, так і тільки за прямими витратами. 4. Зроблено висновок, що особливості хлібопечення не дають підстав розглядати процес постачання в значенні логістичної підсистеми. Під час виробничого процесу початкові матеріальні ресурси перетворюються у готову продукцію, номенклатура якої абсолютно нічим не схожа на первісну. Неможливо простежити момент переходу одного виду матеріального ресурсу в інший, наприклад, перехід у хлібобулочні вироби таких ресурсів як цукор, сіль, дріжджі, котрі не піддаються контролю в процесі зміни форми і якості. 5. Наведено додаткові докази, що облік – одна з основних функцій управління. Вона повинна не просто забезпечити необхідною інформацією управлінський персонал підприємства, а інтегруватися в систему управління, органічно взаємодіючи з іншими його функціями – плануванням, контролем, економічним аналізом, регулюванням, стимулюванням в інтересах досягнення загальних цілей управління та одержання високого синергійного ефекту. У дисертації визначено системну логіку дослідження, що передбачає розв’язання цієї проблеми в управлінні процесами сфери матеріального забезпечення. 6. Автор дійшов висновку, що концепція управлінського обліку, має багато дискусійного, невирішеного. Припущено підміну понять, немає чітких меж, які відділяють його від фінансового. Є хибним первісне посилання, що на відміну від управлінського фінансовий облік ведеться в інтересах зовнішніх користувачів інформації та складання фінансової звітності. Але, беззаперечно, сильна сторона концепції управлінського обліку – це принципово виправдане прагнення усунути організаційну та інформаційну неузгодженість функцій планування, обліку, контролю, аналізу, регулювання і стимулювання та посилити взаємодію персоналу різної функціональної спеціалізації. У дисертації запропоновано відповідні рішення цієї проблеми шляхом інтеграції оперативно-господарських та інформаційно-управлінських функцій в службі матеріального забезпечення хлібопекарних підприємств. 7. Визначено завдання та обов’язки структурних підрозділів служби матеріального забезпечення – секторів закупок, зберігання та руху запасів, економічного за умов упровадження організаційної структури, що інтегрує оперативно-виробничі та інформаційно-управлінські функції. Подальше узагальнення і обробку планової та облікової результатної інформації, методичне керівництво економічним сектором служби, контроль тощо має бути покладено на відповідні підрозділи бухгалтерії або іншої структури вищого рівня управління. |