У дисертаційній роботі викладено теоретичні узагальнення та сформульовано науково обґрунтовані положення щодо удосконалення облікових процедур та методики визначення фінансових результатів у системі бухгалтерського і податкового обліку переробних підприємств. Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки: 1. Підтвердивши факт свого існування в законодавчих і нормативних документах, податковий облік не визначено в теоретичному аспекті. Встановлено, що податковий облік є підсистемою обліку, для якого характерним є орієнтація на конкретного користувача, відсутність взаємозалежності окремих його елементів, додатковий первинний та аналітичний облік. Фіскальний аспект податкових розрахунків фінансових результатів передбачає дотримання лише окремих принципів (принцип автономності, послідовності, безперервності, грошового вимірника, періодичності) і методів (документація, оцінка, звітність, частково інвентаризація) бухгалтерського обліку та надає перевагу головній функції обліку – захист інтересів держави в комерційному середовищі, що призводить до суттєвих відмінностей бухгалтерського і податкового прибутку. 2. Через відсутність відповідних правил ведення податкового обліку його розвиток здійснюється без чіткої організації. Відсутність відповідних нормативних документів, які б регламентували організацію облікового процесу: форму обліку, застосування відповідних регістрів обліку валових доходів і валових витрат, тимчасових та постійних різниць, рахунків обліку, призводить до обмеженого застосування методології бухгалтерського обліку в цілому. Тому запропоновано в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” привести у відповідність теоретичне визначення валового доходу і валових витрат відповідно до методики їх формування та запропоновано удосконалити їх класифікацію відповідно до Плану рахунків, з метою можливості формування інформації у податковій звітності без додаткових розрахунків. 3. З метою уніфікації бухгалтерської та податкової методики визначення фінансових результатів у податковому законодавстві запропоновано відмовитися від принципу відображення операцій за двома подіями, що дозволить уникнути можливість включення до валових доходів та витрат авансів, що є економічно невиправданим. 4. Дослідження господарських операцій дозволило їх класифікувати за ознакою впливу на формування фінансових результатів, виявлено три основних типи цих операцій: операції, що беруть участь у формування фінансових результатів, ті що не беруть участі при визначенні фінансових результатів і ті, що не беруть участі при розрахунку фінансових результатів, але зменшують податкове зобов’язання з податку на прибуток. З цією метою в системі рахунків, які формують фінансові результати, запропоновано ввести додаткові аналітичні рахунки за ознакою податкові та неподаткові, на яких розподіляється інформація для бухгалтерського і податкового обліку та здійснюється облік постійних та тимчасових різниць. 5. Запропоновано методику коригування доходів і витрат на постійні та тимчасові різниці при використанні якої одержують інформацію про оподатковуваний прибуток і відстрочені податкові активи та зобов’язання. 6. Внесено зміни у Звіт про фінансові результати, відповідно до яких передбачено у статті „Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” відображати без непрямих податків, та доведено необхідність об’єднання статей „Податки на прибуток” та „Податки з надзвичайного прибутку” в одну – „Податок на прибуток”. 7. Дослідження методики складання Декларації з податку на прибуток показало, що її заповнення є досить трудомістким процесом. Основна причина полягає у відмінності методики та неможливості одержання даних з рахунків бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим запропоновано нову форму Декларації статті якої формуються з рахунків бухгалтерського обліку, а інформація, що представлена в них, розкривається за методом двох подій, що дозволяє визначати і класифікувати різниці між бухгалтерським та податковим обліком. |