Карєв Валерій Павлович. Облік, контроль і аналіз основних засобів : дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Карєв В.П. Облік, контроль і аналіз основних засобів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидату економічних наук за фахом 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. - Державна Академія статистики обліку і аудиту, Київ, 2006 р.
Дисертація присвячена теоретичним, практичним і методичним питанням обліку, контролю і аналізу об'єктів основних засобів праці. Об'єктом дослідження обрані господарські операції, які підлягають відображенню в бухгалтерському обліку промислових підприємств. Предметом дослідження була сукупність теоретичних, практичних і методичних питань обліку, контролю і аналізу використання об'єктів основних засобів праці.
Обґрунтовані і запропоновані рішення з поліпшення обліку основних засобів праці. Так, зокрема, запропонований новий підхід у розподілі загальновиробничих і загальногосподарчих витрат, що здійснюються в процесі будівництва або виготовлення власними силами об'єктів основних засобів праці; обґрунтована необхідність внесення змін до порядку здійснення розрахунків амортизації при використанні деяких методів, визначених у П(С)БО 7, у тому числі після переоцінки, часткової ліквідації, модернізації, реконструкції та інших операцій, що викликають зміни первісної та ліквідаційної вартості об'єкта основних засобів праці, а також строку його корисної експлуатації. Крім цього, запропоновано порядок розподілу витрат і визначення первісної вартості кожного окремого об'єкта основних засобів праці при здійсненні їхнього придбання шляхом будівництва в комплексі та формулу визначення операційного циклу підприємства, необхідні для правильної класифікації об'єктів необоротних активів і, зокрема, основних засобів праці та інше.
В умовах ринкових відносин бухгалтерський облік об’єктів необоротних засобів праці є найважливішим елементом управління підприємством і контролю за раціональним та економічним використанням його ресурсів з метою досягнення комерційного успіху його власника та зберігання національного багатства держави в цілому.
Реформування економічних відносин в Україні ставить перед обліком, в тому числі і перед обліком необоротних засобів праці, нові задачі та вимоги. Він стає засобом інформаційного забезпечення та впливу на виробництво, контроль, обґрунтованість і ефективність здійснення будь-яких підходів виробничого та фінансового характеру.
Результатом проведення дисертаційного дослідження є обґрунтованість та ув’язка низки аспектів теоретичних і методологічних проблем обліку необоротних засобів праці в сучасних умовах становлення і розвитку економіки України. Загальні висновки, отримані в результаті дослідження, наступні:
Відсутність чіткої та детально визначеної термінології необоротних засобів праці, наявність розбіжностей у визначенні об'єкта основних засобів у національних і міжнародних стандартах, а також суперечливі визначення в різних нормативних і законодавчих актах України стали підґрунтям для пропозицій, викладених в цій роботі, зі згладжування або повного усунення таких протиріч і неточностей в термінології.
Класифікація об’єктів як необоротних засобів праці залежить від співвідношення терміну їхньої експлуатації та операційного циклу підприємства. У зв’язку з цим стає принципово важливим точне визначення операційного циклу підприємства як часового показника, що впливає на класифікацію об'єктів. Відсутність чіткого порядку визначення операційного циклу підприємства стала фундаментом для визначення в дисертаційній роботі складових частин операційного циклу, його характеристики та детального аналізу, а також розробки рекомендацій та формули розрахунку тривалості операційного циклу з урахуванням специфіки підприємств (їхнього виду діяльності).
Здійснення господарським способом будівництва об’єктів основних засобів праці, призначених виключно для використання (експлуатації) їх в межах здійснення власної виробничої, господарської та іншої діяльності підприємства, за своєю суттю має багато спільного з будь-якою іншою діяльністю підприємства. Спираючись на це, в дисертації дається новий підхід в розподіленні загальновиробничих і адміністративних витрат, в тому числі безпосередньо пов’язаних зі здійсненням будівництва об’єктів основних засобів праці.
В нормативно-правових актах, що визначають порядок нарахування амортизації об’єктів основних засобів праці, які існують на момент здійснення досліджень, вказані методи нарахування амортизації, що не враховують можливі зміни первісної вартості об’єктів основних засобів праці та суми нарахованої по них амортизації (зносу). Такий стан речей послужив фундаментом для розробки автором конкретних рекомендацій з:
а) порядку нарахування амортизації об’єктів основних засобів праці після їхньої переоцінки;
б) порядку нарахування амортизації об’єктів основних засобів праці після їхнього поліпшення (модернізації, модифікації, добудови, дообладнання і т.д.) та зміненій первісній вартості та терміну корисного використання (експлуатації);
в) порядку нарахування амортизації об’єктів основних засобів праці після їхньої часткової ліквідації.
В нормативно-правових актах, що визначають порядок нарахування амортизації об’єктів основних засобів праці, всього лише передбачено право на зміну методу нарахування амортизації, але не даний порядок здійснення переходу з одного методу нарахування амортизації на інший. Це питання стало об’єктом досліджень автора, та внаслідок здійснення таких досліджень були визначені і в цій роботі викладені конкретні рекомендації про порядок здійснення переходу з одного методу нарахування амортизації об’єктів основних засобів праці на інший і порядок здійснення нарахування амортизації по такому об’єкту в подальшому.
На підставі аналітичних досліджень, здійснених автором, були визначені та викладені в цій роботі конкретні рекомендації з адаптування формули нарахування амортизації методом, передбаченим у податковому обліку, до вимог, встановлених в бухгалтерському обліку.
Відсутність чітко визначеного порядку з розподілення первісної вартості, суми нарахованої амортизації (зносу) та ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів праці, що підлягає частковій ліквідації, між його частиною, що залишилася в експлуатації, та тією, що підлягає ліквідації, стало підставою для детального аналізу автором цієї проблеми та розробки конкретних рекомендацій, викладених в цій роботі, відносно здійснення такого розподілення.
В дисертації здійснений аналіз документування операцій, що здійснюються з основними засобами праці на всіх етапах їхньої експлуатації (використання), та відображення даних первинних документів в облікових регістрах. За висновками аналізу були запропоновані декілька нових форм документів, що дозволяють покращити облік основних засобів праці та контроль за їхнім використанням.
Запропоновані в цій роботі теоретичні та методичні рекомендації, на мою думку, дають можливість вдосконалити методику здійснення обліку основних засобів праці та достовірність відображення інформації за об’єктами основних засобів праці в бухгалтерському обліку та звітності підприємств.
