У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні обліку і контролю загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах. Воно полягає в розробці і впровадженні відповідних методик, які забезпечують одержання інформації, необхідної як для складання внутрішньої та зовнішньої звітності, так і для оцінки варіантів поточних управлінських рішень. Основні висновки за темою дослідження полягають у наступному. 1. Узагальнюючи дослідження щодо економічної сутності категорії витрат виробництва, можна стверджувати про відсутність єдиних концептуальних основ її визначення. Запропоновано визначати витрати як достовірно оцінену величину економічних ресурсів, споживання яких в оцінюваному періоді призводить до змін у складі активів та зобов’язань і сприяє досягненню цілей діяльності підприємства. 2. Запропоновано доповнити класифікацію загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах наступними ознаками: за можливістю контролю (контрольовані, частково контрольовані, неконтрольовані); по відношенню до нормативів (нормативні, понаднормативні); за місцем формування (загальновиробничі витрати основних, обслуговуючих, допоміжних, номінальних центрів витрат). 3. Установлено, що виробничий облік є самостійною частиною бухгалтерського обліку, основною метою якого є відображення основних процесів, пов’язаних з виробництвом й реалізацією продукції на підприємстві. Основою створення системи виробничого обліку на підприємстві є його організація. Виділено основні елементи організації: що регулюють створення інформаційних потоків, що є основою створення інформаційних потоків та ті, що забезпечують якісний рівень інформаційних потоків. На основі проведеного аналізу стану організації виробничого обліку загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах з’ясовано, що виробничий облік має більше фінансову спрямованість, внаслідок чого формуються фактично два види інформаційних облікових потоків про розмір загальновиробничих витрат виробничим відділом бухгалтерії та планово-економічним відділом. 4. Розроблено методику аналітичного обліку загальновиробничих витрат за центрами витрат, які сформовано у відповідності до організаційної структури комбінатів. Ведення аналітичного обліку в розрізі виділених центрів витрат із застосуванням запропонованої системи кодів рахунків забезпечує єдність інформаційних потреб для ведення бухгалтерського, управлінського обліку та здійснення економічного аналізу. 5. Запропоновано модель розподілу загальновиробничих витрат з урахуванням особливостей діяльності різних центрів витрат. Обов’язковою умовою є база розподілу за єдиним принципом. Як таку базу запропоновано використовувати обсяг виробництва кожного центру витрат. 6. На основі аналізу діяльності гірничо-збагачувальних підприємств сформовано наступні концепції економічного контролю накладних витрат: функціональна та системна. З позицій функціональної концепції, економічний контроль розглядається в двох аспектах: як діяльність суб’єктів контролю та як процес здійснення цієї діяльності. Визначено, що система економічного контролю витрат є багатоцільовим та багатофункціональним інтегрованим комплексом взаємопов’язаних елементів, що направлені на забезпечення дотримання вимог чинного законодавства та вдосконалення управління економікою на всіх її рівнях, яка складається з елементів входу (інформаційне забезпечення контролю), елементів виходу (інформація, отримана за результатами контролю) й сукупності таких взаємопов’язаних елементів: суб’єкт, об’єкт, предмет, середовище контролю, техніка контролю, організаційна структура контролю, метод контролю, оцінка ефективності контролю. 7. Запропоновано на ГЗК розрізняти дві системи внутрішньогосподарського контролю загальновиробничих витрат: систему внутрішньо-економічного контролю, систему бюджетно-аналітичного контролю. Проведення внутрішньо-економічного контролю загальновиробничих витрат пропонується проводити в наступних аспектах: структурний, функціональний, психологічний, інформаційний з наступним описом параметризації об’єктів оцінки. Це забезпечує найбільш повне охоплення всіх проблемних питань щодо проведення контролю. 8. З’ясовано, що бюджетно-аналітичний контроль являє собою замкнену інформаційну систему, яка надає дані для управління витратами на усіх рівнях його здійснення. Логічна схема його проведення містить контроль підготовки бюджету, процесу його затвердження, а також наступний аналіз. |