Результатом дисертаційного дослідження є методологічні рекомендації щодо удосконалення обліку і контролю витрат виробництва, спрямовані на зниження собівартості продукції підприємств швейної промисловості, підвищення рентабельності виробництва та конкурентоспроможності продукції на товарному ринку. За результатами проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. 1. Дослідження в швейній промисловості України в умовах ринкових відносин дозволяє стверджувати, що підприємства працюють в умовах спаду виробництва і конкурентоспроможності продукції на міжнародному та внутрішньому ринках. Спостерігається економічний спад діяльності підприємств швейного виробництва, що в значній мірі є результатом постійного збільшення витрат і зниження рентабельності продукції. З метою запобігання кризовій ситуації, в дисертації запропоновано рекомендації з поліпшення якості продукції швейного виробництва, її обліку і контролю витрат виробництва та реалізації продукції в системі управління підприємством. 2. Запропоновано на технологічній основі комп’ютеризації обробки інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства створити інтегровану систему господарського обліку, яка забезпечить обґрунтованість управлінських рішень у реальному масштабі часу з найменшими затратами. Рекомендовано ввести в систему рахунків бухгалтерського обліку аналітичний облік готової продукції в розрізі виробів, що дозволить уникнути випуску неконкурентоспроможної продукції на внутрішньому і зарубіжному ринках. 3. Уточнена економічна суть термінів “витрати” і “затрати” та вдосконалена класифікація постійних, змінних і умовно-постійних витрат швейного виробництва, що дозволяє виявляти резерви зниження собівартості продукції та її ціноутворення на внутрішньому і міжнародному ринках, поліпшити її якість і дизайн. Удосконалена класифікація витрат виробництва спрямована на відображення в обліку затрат за місцями їх утворення і центрами відповідальності з метою забезпечення управління ефективного використання ресурсів у швейному виробництві. 4. Запропоновані критерії визначення центрів відповідальності за виготовленням продукції швейного виробництва і витратами на неї, що забезпечить дотримання технології виробництва продукції і унеможливить перевитрати ресурсів. Удосконалена технологічна карта виготовлення швейної продукції за економічними показниками, що сприяє на стадії підготовки виробництва продукції до випуску визначати її цінову конкурентоспроможність. 5. Вперше запропонована маршрутна технологія документообороту з виготовлення продукції швейного виробництва, яка забезпечує її відповідність установленим стандартам якості, зберігання і облік у конвеєрному виробництві. 6. Удосконалена система нормативного методу обліку витрат на виробництво способом введення нових субрахунків та аналітичного обліку відхилень від норм і нормативів виготовлення продукції на АРМ бухгалтерії з використанням електронного документообороту, що забезпечує інформаційні потреби управління собівартістю продукції у реальному масштабі часу. 7. Розроблені пропозиції до запровадження зведеного обліку виробництва швейної продукції, визначення їх виробничої собівартості і реалізації. В дисертації доведено, що діюча методологія комплексних витрат (загальновиробничих і загальногосподарських) між видами продукції пропорційно заробітній платі робітників хибна, бо у структурі собівартості ці затрати становлять 24-26%, матеріальні затрати - в межах 52-56%. Ці зміни у затратах виникли в наслідок автоматизації виробництва і вивільнення робочих місць, тому за базу розподілення комплексних витрат рекомендується брати матеріальні затрати. Це забезпечить економічну обґрунтованість визнання затрат між групами продукції. 8. В дисертації економічно обґрунтована можливість застосування у швейному виробництві калькулювання собівартості за позамовним і однопроцесним методами, але з обов’язковим дотриманням нормативного методу калькулювання і міжнародних стандартів, запропонована типова для галузі номенклатура статей калькуляції виготовлення і реалізації продукції, що забезпечує виявлення нераціональних витрат у процесі виготовлення виробів та дозволяє економічно обґрунтувати їх ціноутворення. 9. Запропонована комплексна система внутрішньогосподарського контролю, яка об’єднує технологічний і економічний контроль виробництва та реалізації швейної продукції, представлена у формі моделі стандарту, що дозволить ліквідувати дублювання контрольних заходів на підприємстві і сприятиме обґрунтованості прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства. 10. Розроблена і апробована методологія оперативного (щоденного) внутрішньогосподарського контролю операційної та фінансової діяльності, складена номенклатура відхилень від норм і нормативів витрат ресурсів для галузі швейного виробництва, що забезпечує управління діяльністю підприємства у реальному масштабі часу. Викладені рекомендації і пропозиції відповідають проведеному дослідженню, мають наукову новизну і практичну спрямованість, пройшли апробацію на швейних підприємствах і отримали позитивну оцінку. | 