У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає в дослідженні, обгрунтуванні і розробці практичних рекомендацій з удосконалення обліку і контролю виробництва конкурентоспроможної продукції скотарства. Результати досліджень дають можливість зробити ряд висновків: 1. Проведені дослідження виявили, що методика і організація обліку та контролю витрат виробництва й калькулювання собівартості продукції значною мірою залежать від організаційно-технологічних особливостей виробництва, тому що на стадії виробництва найбільш чітко відображається специфіка галузі. З’ясовано, що в групу факторів, які впливають на структуру витрат і собівартість продукції скотарства та пов’язані з особливостями виробництва входить: наявність супутньої та побічної продукції, високий рівень трудомісткості; специфіка оподаткування; низька оборотність коштів; менший вплив природнокліматичних умов; низька мобільність галузі в плані її реструктуризації і трансформації; складність зміни спеціалізації; екологічні та економічні проблеми концентрації. 2. Аналіз тверджень провідних науковців з досліджуваних питань дозволив виявити, що рівень собівартості залежить не тільки від поточних витрат на продукцію, рівня ведення господарства, використання його виробничих ресурсів, співвідношення темпів змін обсягів виробництва, а головним чином ґрунтується на загальних принципах планування і обліку витрат. Тому велике значення має науково обґрунтована єдність об’єктів калькуляції, статей витрат і методики їх розподілу. 3. Враховуючи особливості сільськогосподарського виробництва і з метою забезпечення раціональної організації обліку, визначення величини витрат і здійснення контролю за формуванням собівартості продукції, важливе значення має науково обґрунтована класифікація витрат. Складність встановлення класифікації витрат пояснюється масштабами виробництва, різною технологією, різноманітністю самих витрат. На основі вивчення і порівняльного аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів нами удосконалено діючу класифікацію витрат з урахуванням особливостей виробництва у галузі скотарства і рекомендовано її до впровадження на досліджуваних підприємствах. Зокрема, запропоновано витрати виробництва класифікувати за такими напрямами: за елементами витрат; за статтями витрат; залежно від ролі в процесі виробництва; за доцільністю; за видами виробленої продукції; за способом включення в собівартість продукції; за відношенням до обсягу виробництва; залежно від прийняття рішення; за можливістю здійснення контролю; за місцями виникнення і центрами відповідальності; за можливістю встановлення нормативів; за календарним періодом; за можливістю охоплення планом; за видами діяльності. 4. При дослідженні виявлено, що на побудову обліку витрат здійснює вплив групування їх за статтями. Рекомендовано на утримання великої рогатої худоби виділити такі статті витрат: витрати на оплату праці з відрахуваннями; корми: а) власного виробництва, б) покупні; підстилка; засоби захисту тварин; роботи та послуги: а) власних структур, б) зі сторони; витрати на утримання та ремонт основних засобів; амортизація основних засобів; інші витрати; непродуктивні витрати; витрати на управління; загальновиробничі витрати. Запропонована класифікація витрат за вказаними вище статтями буде сприяти раціональному веденню обліку та ефективнішому управлінню витратами на виробництво продукції тваринництва, а зокрема скотарства. 5. В зв’язку з тим, що існують відмінності в технології виробництва, продуктивності поголів’я, в роботі запропоновано відкривати у скотарстві такі аналітичні рахунки: “утримання молодняка у молочному віці”, “корови-году-вальниці”, “тварини на відгодівлі”, “тварини на вирощуванні”, “худоба для ремонту стада”. Таке виділення аналітичних рахунків сприятиме правильному і обґрунтованому визначенню собівартості продукції та забезпечуватиме належну організацію контролю за витратами на виробництво. 6. За результатами дослідження внесено пропозиції щодо ведення обліку витрат і виходу продукції за такими об’єктами: велика рогата худоба молочного напрямку – основне стадо (корови); худоба на вирощуванні (телиці, бички); ху-доба на відгодівлі (корови, вибракувані з основного стада); м’ясного напрямку – основне стадо (корови, телята до 8 місяців); худоба на вирощуванні (телиці і бички старше 8 місяців); худоба на відгодівлі (корови, вибракувані з основного стада); худоба для ремонту стада. 7. У дисертаційній роботі запропоновано вести удосконалену форму звіту “Відомість витрат кормів” з врахуванням перетравного протеїну, кормового жиру та вітамінів, що сприятиме раціональному веденню обліку і контролю за якістю використовуваних кормів. Така інформація є необхідною для удосконалення раціонів годівлі, тому що нестача протеїну, кормового жиру та вітамінів суттєво впливає на якість продукції і витрату кормів на одиницю виробленої продукції скотарства. З метою надання більш чіткої інформації та скорочення витрат на опрацювання документації подавати один раз у місяць разом із Звітом про рух худоби і птиці Нагромаджувальний акт оприбуткування приплоду великої рогатої худоби (ф. 95-1). 8. У дисертації запропоновано виділити, окремим поняттям і персоніфікувати “бухгалтерський контроль якості продукції скотарства”, який означає перевірку витрат на забезпечення якості продукції, своєчасне виявлення відхилень якості, дослідження якості готової продукції, окреме документування надходжень грошових коштів від продажу якісної продукції, тобто відповідність ціни продажу. 9. Дослідивши думки вітчизняних та зарубіжних вчених, з’ясовано, що в молочному скотарстві основними напрямами контролю якості продукції є: контроль підвищення надоїв, вмісту жиру і білка в молоці, стійкості тварин до захворювань і придатності до умов промислової технології утримання, раціональної годівлі тварин, дотримання раціонів, контроль обліку та планування витрат на виробництво продукції та утримання худоби. Контроль якості продукції в м’ясному скотарстві повинен бути спрямований на контроль за інтенсивністю росту, що має забезпечити вгодованість, вихід забійної маси тварин, за збільшенням поживних речовин, біологічної повноцінності і смакових якостей м’яса на основі повноцінної збалансованої годівлі за допомогою обліку наявності та використання кормів. З метою ефективного виробництва продукції скотарства розроблено систему заходів підвищення дійовості обліково-контрольної функції управління виробництвом конкурентоспроможної продукції великої рогатої худоби. 10. Важливим є питання розробки та використання можливостей облікової політики. Як показали дослідження, в аналізованих сільськогосподарських підприємствах не складається Наказ про облікову політику. Пропонуємо складати відповідний наказ, який певним чином впорядковував би ведення обліку, враховуючи всі особливості господарської діяльності певного підприємства. 11. Виявлено, що у досліджуваних підприємствах облік автоматизовано тільки у НДГ „Ворзель”. В роботі запропоновано автоматизувати облік безпосе-редньо у виробничих підрозділах, що буде сприяти надходженню своєчасної, дос-товірної інформації для ефективного обліку і контролю виробництва продукції. | 