У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових задач, що виявляються в удосконалення методичних засад обліку використання виробничих запасів на машинобудівних підприємствах. Це дозволило сформулювати низку висновків теоретичного та науково-практичного характеру, що відображають вирішення завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети. 1. Не зважаючи на безліч варіантів тлумачення економічної сутності виробничих запасів до сих пір відсутня визначеність з приводу їх ролі в процесі виробництва. Тому в дисертаційній роботі запропоноване наступне визначення терміну “запаси” – це предмет праці, що використовується в процесі виробничої діяльності та споживається виробництвом протягом одного господарського (виробничого) циклу по закінченню якого цілком переносять свою вартість на вартість кінцевого продукту. 2. Теорія і практика обліку використання виробничих запасів свідчить про те, що облік виробничих запасів розглядається найчастіше ізольовано, без зв’язку з іншими функціями управління виробничими запасами. В роботі наголошується на те, що організація ефективної системи обліку і контролю за використанням виробничих запасів може бути забезпечена лише в тісному взаємозв’язку обліку з нормуванням, аналізом і системою стимулювання економії використання ресурсів. В процесі дослідження запропоновані шляхи удосконалення процесу нормування виробничих запасів, зокрема з використанням економіко-математичних методів. 3. Дослідження діючої практики обліку використання виробничих запасів показали її недосконалість. Тому в роботі запропоновані шляхи покращення ситуації. Зокрема, це стосується удосконалення порядку лімітування виробничих запасів, удосконалення первинного обліку руху запасів, згідно якого кількість документів повинна бути мінімальною, а інформація, яка в них міститься –достатньою. Практичне значення для удосконалення обліку використання запасів мають пропозиції по використанню розрахунку лімітів відпуску виробничих запасів на виробництво з одночасним впровадженням повної комп’ютеризації обліково-розрахункових робіт. Також внесені пропозиції по удосконаленню інформаційної бази, що міститься в акті на списання сировини і матеріалів на виробництво. 4. Раціональне використання виробничих запасів можливе при наявності ефективної системи контролю. В дисертаційній роботі рекомендовано посилити ефективність попереднього контролю, використовуючи, зокрема, метод партіонного розкрою, який застосовується на машинобудівних підприємствах поряд із інвентарним і методом документування. Використання методу партіонного розкрою дозволяє успішно використовувати елементи нормативного методу обліку використання матеріалів незалежно від характеру виробництва і методів обліку витрат на виробництво. 5. Вибір методу оцінки вибуття виробничих запасів та відображення в обліку є найскладнішою проблемою методології сучасної системи обліку. Тому вирішення даної проблеми повинно здійснюватися як з урахуванням набутого вітчизняного досвіду так і досвіду зарубіжних країн. В дисертаційній роботі розглянуті переваги та недоліки кожного із методів обліку. Згідно з цим автором до запровадження на машинобудівних підприємствах рекомендовано оцінювати запаси при їх використанні за методом середньозваженої величини. 6. Обмеження стосовно застосування методів оцінки виробничих запасів, які введені, згідно Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” з 01.01.03р. в значній мірі протиставляють податковий облік бухгалтерському. На машинобудівних підприємствах, де існує велика номенклатура виробничих запасів, переважно застосовують метод середньозваженої собівартості. Використання методу ФІФО, не говорячи вже про метод ідентифікованої собівартості, замість методу середньозваженої собівартості на машинобудівних підприємствах не завжди є виправданим. Метод ФІФО був обраний серед усіх інших, запропонованих П(С)БО №9 з тієї причини, що його застосування в умовах зростання цін, впливатиме на збільшення величини оподатковуваного прибутку. Все це свідчить про те, що сьогодні дотримання принципів бухгалтерського обліку не є обов’язковим і не має такого важливого значення, як виконання вимог податкового законодавства. 7. В сучасних умовах важливого значення набуває економічний аналіз, адже у вигіднішому положенні виявляються ті підприємства, котрі вміють краще аналізувати виробничу ситуацію і приймати рішення. В роботі рекомендовано на машинобудівних підприємствах значну увагу приділяти оперативному економічному аналізу, так як аналітична інформація, що своєчасно надходить має вирішальний вплив на ефективністьуправління. 8. В дисертаційній роботі розкрито основні напрями подальшого вдосконалення методики аналізу показників ефективності використання виробничих запасів. Зокрема аналіз використання виробничих запасів рекомендується проводити на основі застосування економіко-математичних методів. Крім того, рекомендовано загальноекономічні показники матеріалоємності продукції доповнювати техніко-економічними показниками, зокрема, конструктивною та параметральною матеріалоємністю. |