Проведені дослідження дозволили сформулювати висновки, які мають значення для подальшого розвитку теорії, методології і практики бухгалтерського обліку, економічного аналізу та оцінки оборотних активів фармацевтичних підприємств. 1. Дослідження сучасного стану розвитку науки і практики бухгалтерського обліку й економічного аналізу дають підставу зробити висновок про доцільність узагальнення теоретичних і практичних підходів до визначення місця оборотних активів у кругообороті капіталу і розкриття економічної сутності поняття «активи», що дозволило трактувати активи як ресурси, які знаходяться у володінні та користуванні підприємства, мають свою вартість і від використання та реалізації яких підприємство має економічні вигоди тепер або очікує їх у майбутньому, і які є результатом раніше здійснених операцій. Вперше у визначенні активу акцентовано увагу на його вартості, яку можна оцінити. Аналіз сутності таких понять як «оборотний капітал», «оборотні кошти», «оборотні засоби», «поточні активи» показав відсутність єдиного визначення як щодо самих активів, так і оборотних активів зокрема, та необхідність у подальшому вдосконаленні та усуненні суперечностей щодо визначення оборотних активів фармацевтичних підприємств з метою ефективної організації та достовірного ведення бухгалтерського обліку. 2. Проведені дослідження показали, що за участю господарських засобів у виробничому процесі, вкладених коштах і поверненості їх підприємству активи краще класифікувати не як оборотні, а як поточні активи, що повніше відображає реальні операції на підприємстві у поточному періоді. Доцільно визначати «поточні активи» як ресурси, що: призначені для власного використання підприємством протягом одного виробничого циклу, чи одного року з дати балансу; знаходяться на підприємстві для реалізації терміном не більше одного року з дати балансу; є грошовими коштами або активами, які їм еквівалентні та необмежені у своєму використанні. 3. Існуючі на сьогоднішній день класифікації поточних активів фармацевтичних підприємств не повністю відповідають потребам управління підприємством. Доцільно розподіляти поточні активи за: їх ліквідністю, правом власності, характером використання у виробничому процесі, складом, місцем у кругообороті капіталу, видами джерел утворення, рівнем ризику ефективності використання, що забезпечує належну теоретичну базу для обліку, контролю та аналізу оборотних активів на фармацевтичних підприємствах. 4. Важливе місце в організації і веденні бухгалтерського обліку на фармацевтичному підприємстві займає оцінка оборотних активів. Від використаної методики оцінки залежить якість і достовірність звітних показників, що характеризують майновий і фінансовий стан фармацевтичного підприємства. На вибір і застосування оцінки оборотних активів суттєво впливають завдання фармацевтичного підприємства та пріоритети його розвитку, які зумовлюють мету її проведення. Вибір відповідного методу оцінювання обумовлюється поставленими завданнями, факторами внутрішнього та зовнішнього середовища, ціновою політикою, результатами проведеного порівняльного аналізу можливих варіантів оцінювання та їх впливу на фінансові результати діяльності підприємства. 5. Процес адаптації системи бухгалтерського обліку в Україні із застосуванням міжнародних стандартів зумовив значні зміни в обліку та звітності підприємств. За таких умов для визначення реальної вартості підприємства необхідно забезпечити справедливу оцінку вартості готової продукції і незавершеного виробництва. Для цього запропоновано виділити у складі поточних активів фармацевтичних підприємств в окрему групу готову продукцію і незавершене виробництво. Оцінку вартості готової продукції при її надходженні та списанні протягом місяця доцільно здійснювати за плановою собівартістю, а вартість товарних запасів, переданих на реалізацію у власних роздрібних точках оцінювати методом ціни продажу. Специфіка, притаманна фармацевтичному виробництву, обумовлює використання методу прямих витрат оцінки незавершеного виробництва. 6 На підставі порівняльного аналізу встановлюються переваги і недоліки методів оцінки вибуття запасів. Оптимальним методом оцінки вибуття запасів на фармацевтичних підприємствах визначено метод ідентифікаційної собівартості. Цей метод доцільно використовувати в умовах незначного асортименту виробничих запасів та використанні комп’ютерного бухгалтерського програмного забезпечення, він є оптимальним і через виробництво окремих партій за замовленнями, що є специфікою галузі, і його застосування передбачає найбільшу точність визначення вартості вибуття запасів. 7. Для визначення реальної вартості дебіторської заборгованості доцільно здійснювати її класифікацію за такими групами: реальна заборгованість; сумнівна заборгованість; безнадійна заборгованість. При виникненні сумнівів щодо погашення дебіторської заборгованості, підприємству необхідно створювати резерв для погашення безнадійної заборгованості, що забезпечить підвищення рівня достовірності фінансової звітності. В наказі про облікову політику потрібно також визначити строк безнадійної заборгованості терміном не більше 12 місяців з початку формування сумнівної заборгованості, а в момент закінчення вказаного часу списувати її з рахунку 36 як безнадійну заборгованість за рахунок створеного резерву з одночасним відображенням списаної суми на позабалансовому рахунку. Доцільним є застосовування субрахунку 38 під назвою „Резерв погашення безнадійної заборгованості”, оскільки списується не сумнівна заборгованість, а така, що перейшла в безнадійну. Необхідно і подальше удосконалення методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності оборотних активів фармацевтичних підприємств з метою отримання достовірної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. 8. Базуючись на застосуванні системного підходу економічний факторний аналіз доцільно представити такими основними етапами: встановлення мети та завдань дослідження; виявлення факторів впливу на результативні показники; визначення форми залежності між результативними показниками і факторами; побудова економічно обґрунтованої факторної моделі; проведення розрахунку впливу факторів та оцінювання значення кожного із них у зміні величини результативного показника; використання економіко-математичного моделювання для розширення проведення факторного аналізу; обґрунтування висновків щодо результатів здійсненого дослідження; прийняття відповідних управлінських рішень. 9. Використання багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу дозволяє оцінити міру впливу на досліджуваний результативний показник кожного із введених у модель факторів та забезпечити необхідну величину результативного показника досягненням відповідних величин показників – факторів. За результатами дослідження 12 факторів, введених у кореляційно-регресійну модель, та ранжування їх за силою впливу на ефективність використання оборотних активів фармацевтичних підприємств і перевірки на мультиколінеарність виявлено чотири фактори, які мають найбільший вплив на результативний показник та не взаємодіють між собою. Це - тривалість одного обороту, коефіцієнт незалежності фармацевтичного підприємства, коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів та коефіцієнт оборотності основних засобів. За встановленою залежністю розраховано прогнозні показники ефективності використання оборотних активів на фармацевтичних підприємствах Черкаської області, що створює інформаційну базу для прийняття стратегічних управлінських рішень. Засобами двомірної поліноміальної регресії інтегрованого середовища Mathcad отримано квадратичні залежності прибутку від обсягу оборотних активів фармацевтичних підприємств і собівартості реалізованої продукції та розраховано їх прогнозні величини. 10. Використання комп’ютерних інформаційних технологій дає можливість розширити обсяги аналітичних досліджень та зменшити витрати на їх проведення. Для забезпечення цілей аналізу до конфігурації “1С: Бухгалтерія 7.7. для України” створено файл із запропонованим додатковим алгоритмом, який уможливлює формування аналітичного балансу ліквідності та розрахунку основних коефіцієнтів ліквідності. Удосконалення методики проведення економічного аналізу формування і використання оборотних активів на фармацевтичних підприємствах дозволить підвищити ефективність управління оборотними активами як фармацевтичних підприємств, так і інших підприємств. |